. - - -
(витяг) . \.\ . 1 ."\-. i :-\ : ;
Т звернувся в суд з позовом до Свiєловодського мiського
суду Кiровоградськоє областi i управлiння юстицiє пiй областi
про вiдшкодування моральноє шкоди. Своє позовнi вимоги об-
грунтовував тим, що Свiтловодський мiський суд тривалий час
не розглядау його скарги на дiє адмiнiстративних органiв, поданi
ним 5-ИсовтвяЧ 9 либтйпада 1993 р., а управлiння юстйиiє не
вжило належних заходiв до усунення тяганини за кето скаргою,
направленою на адресу начальника управлiння юстицiє 7 сiчня
1994 р., що завдало йому моральноє шкоди.
Ухвалою Суддi Кiровоградського обласного суду вiд 5 квiтня
1994 р. у гiрийиатгi позовноє заяви вiдмовлено. На цю ухвалу
Т. подав скаргу, посилаючись на те, що такi спори пiдлягають
судовому розгляду.
Судова колегiя Верховного Суду Украєни знайшла, що скар-
га задоволенню йе пiдлягав з таких пiдстав.
Статтею 440 Цивiльного кодексу визначено, що моральна
шкода, заподiяна громадянину або органiзацiє дiяннями iншоє
особи, яка порушила єх законнi права, вiдшкодовууться особою,
яка заподiяла шкоду. <
Однак правило ст. 443 цього Кодексу дiю згаданоє статтi
обмежуу тим,що суди можуть нести вiдповiдальнiсть, за шкоду;
заподiяну громадянину, тiльки у певних "випадках i в порядку,
встановлених законом.
Тому не можна не погодитись з висновком суддi обласного
суду в Ухвалi, який вважав, що чинним законодавством не
передбачено вiдшкодування моральноє шкоди судами i управ-
лiннями юстицiє за дй,7 про якi йдеться у позовнiй заявi, i що
пе йе давало Ндстйв приймати позовну заяву Т. для розгляду
в порядку цивiльного судочинства. -
-199-
i
Враховуючи викладене, судд ,
мотами п. Є ст. 136 ЩiК обгп<>сTгосуду згштаз ва-
позовноє заяви. Керуючись ст. ЗвтаТ- У прийнята
ковного Суду Украши залишила46 ЦПК .судова колегiя Вер-
, ухвалу .оез змiни> /-
При вiдшкодувашй
небезпеки; враховууться


пiдвищеноє
Ухвада1.>- в:.1!i-!
УРСР вiд 24 травня 1967 р. "" о-Ив ЯВЙiГкай> Сэ>
(витяг)
Г. предявила позов до Дъ> .
пiдприумства про вцппкояуваииT>>" автотранспортного
годувальника. Позивачка зазяа "<ОД" У3" 3 "З>1010
автошиною, яка належала вiд=<о 19,1Р
внаслiдок чого останнiй помер, ""аачу, вчквево втад ва т.,
Посилаючись та"..;.-,...
иiтей яких аонаАюавЙай111-
дiтей, якжх вона, мадя>((>,-,вдiЯКАХ вона на]
:. нення з вiдпоiiiдача но 25
дитини ДО Йтдяовиттй,
бровiльно не вiдшкодовуу.
.двве
.,-,,...,", - йяюбi
рiфення прйстяг-
тржмання кожноє
-уа,,>о-
Рiшенням Вiнницького облась ,,
постановлено стягнути з Дубнiє;0" СУДУ <Я к№а)ю.е7;Р
ппиемства на ковисть дiтей 11 Ю""110 а>готрансвортйог0 иад-
приемства на користь дiтей 1116 "<> автотранспортного иад-
з них - по 18 крб. щомiсяця, iР6- одноразово та вакохаого
до 16-рiчного вiку, а якщо воакяи з 19 квiтня 196Т р.
рокiв. ч будуть навчатись,
У касацiйнiй скарзi вiдповiде
просив зменшити розмiр вiд-

шкодування, оскiльки у нещасне>, "iди1д аЇс"шT ркячр вiд.
Касацiйна скарга не пiдлягала У у вина потерпiлого.
В судовому засiданнi встаноь9>>0"6T10 "3 тахи> "Д""-
T,яттапот "єя иялемть вi1R"10.-T" наєзд на О. вчинено
автомашиною, яка належить вi)
суду Гайсинського району вiд 4 Сii1101"" карояавт-
визнано шофера автомашини БРR"" " Р. винним у ааєздi
вил руху автотранспортi, по в порушення п. 41.Прв-
дорогу на вiдатаю 25-30 м, ивT людей, яц перебiгая>;
здддид-., : вжив заходiв дозупнаеая|,|i
В нещасному випадку у тау
будучи в нетверезому станi, ви "ч" и потерпiлого,
роги i намагаєсзупинити авм0>.> ПРОЄЖДЖУ <аст>
лась на вiдстань 25-30 м, ставтау а <"а "ойа <й
аварiйну .обстановку., ереботаи дорогу.
Отже, за таких обставин вддЙ
.. ; ,- -. -ЄЛ
. . . 11... --з
висновку, що шкоду зобовязаний вiдшкодувати вiдповiдач як
володiлець джерела пiдвищеноє небезпеки, але оскiльки виник-
ненню шкоди сприяла i груба необережнiсть самого потер"
цiлого, то розмiр вiдшкодування повинен бути зменшений.
При цьому суд врахував ступiнь вини як заподiювача шко-
ди, так i потерпiлого, току пiдстав для скасування або змiни
рiшення ие було. "
Доводи вiдповiдача про те, що судом неправильно враховано
ступiнь вини самого потерпiлого, не заслуговували на увагу,
оскiльки вони не грунтувалися на матерiалах справи,
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 310, 311
ЦПК, судова колегiя Верховного Суду касацiйну скаргу Дуб-
нiвського автотранспортного пiдприумства залишила без задо-
ведення, а рiшення Вiнницького обласного суду -без змiни.
Особи, якi спiльно заподiяли шкоду, вiдповiдають перед по-
терпiлим солiдарне ::\:.-/ .:;" .. : . 1 -..,
Ухвала; судовт колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вi9 Зi сiчня 1968 р.
(а и т я г) ;
Рiшенням народного суду м. Ровно вiд 22 травня 1965 р.
задоволене позов Ц. до тЛоростягвеивя солiдарне збиткiв
у даадєу-йiУйИйУ -
Ухвалою суцоябiхолегiє Ровенського обласного суду вiд 26
первая 1965 р. рiшення народного суду в частинi солiдарного
стягнення збиткiв змiнено i ва вiдповiдачiв покладено часткову
вiдповiдальнiсть; 3 Б. i Л. на користь потерпiлого постановлено
стягувати щомiсяця по 8 крб.
У звязку з закiнченням строку стягнення, зазначеного в
рiшеннi суду, i наявноє втрати працездатностi, Н. у травнi
1966 р. Знову звернувся з позовом до народного суду про
вiдшкодування шкоди у звязку з калiцтвом. -
Рiшенням народного суду м. Ровно вiд 10 травня 1966 р.
на користь Н. постановлено стягувати з кожного вiдповiдача
щомiсяця по 8 крбз 8 квiтня 1966 р. но Уквiтня 1967 р.
Ухвалою судовоє колегiє Ровенського обласного суду вiд 20
червня 1966 р. рiшення суду залишено без змiн.
У протестi заступника Прокурора УРСР ставилось питання
про скасуваввя рiиiеиая нвродвого суду м. Ровно вiд 10 травня
1966 р., ухвали Роаенсюого обласного суду вiд 20 червня
1966 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126