Судом встановлено, що спiрний будинок "еє
ном i права власностi на нього до вiдкриття
. " . - 175- . 11 1
повiдачка не набула. Пiд час сумiсного проживання iз спадко-
давцем. вiдповiдачка брала участь у ремонтi належного йому
будинку та будiвництвi господарських споруд i мау право на
компенсацiю половшiй спiльних витрат на цi роботи, якi у
звязку зi смертю спадкодавця повиннi вiдшкодувати спад-
коумцi.
На порушення зазначених вимог закону суд зобовязав
сплатити вiдповiдачцi и витрати на ремонт i будiвництво тiльки
одного позивача Д.Б., а не всiх спадкоумцiв пропорцiонально
до одержаних ними спадкових часток.
Не мохва погодитись з висновками суду i про те, що об-
раний ввм варiант подiлу будинку мау переваги i забезпечуу
можливiсть подiлу земельноє дiлянки i роздiльне користування
господарськими спорудами.
iз приуднаноє до матерiалiв справи схеми видно, що видiленi
вiдповiдачцi- господарськi споруди знаходяться з протилежноє
сторони видiленоє єй частини будинку.
У скарзi в порядку нагляду вiдповiдачка вказуу на немож-
ливiсть переобладнання видiленоє єй частини будинку в квар-
тиру i на те, що виконком мiсцевоє Ради народних депутатiв.
не дау згоди на проведення добудови.
Зазначенi обставини не були належно дослiдженi, а тому
наведенi рiшення суду не можна визнати достатньо обгрунто-
ваними. .-"\ - .
Це стосууться i висновкiв суду про дiйсну вартiсть спадко-
вого майна. При визначеннi вартостi майна суд. виходив з даноє
експертами оцiнки без належноє перевiрки єє вiдповiдностi дiй-
снiй вартостi майна, тобто сумi, за яку воно може бути прода-
ним в данiй мiсцевостi. Суд не звернув уваги ва тещо оцiнка
автомобiля експертом проведана за залишковою, а не дiйсною
вартiстю. Вартiсть автопричепа визначена виходячи з його
оцiнки на час придбання, а не на час розгляду справи.
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду Ук-
раєни визнала, що за таких обставин судовi рiшення не можуть
залишатися в силi.
Правила ст. 557 Цивiльного кодексу Украєни про шестимi-
сячний строк для предявлення претензiй кредиторами спадко-
давця до спадкоумцiв не поширюються на спори про визнання
права власностi
Ухвала судовоє колегiє, в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд ЗО серпня Ш9 р.
(в и тяг) .-
В.Ш. предявив позов до О.Б. про визнання права власностi
на автомобiль. Позивач зазначав, що за домовленiстю зi своєм
. \
- 176 -
дядьком П.П. вiн передав тому 7300 крб. для придбання авто-
мобiля "Москвич", котрим позивач користувався за довiренiстю.
Шслясмергi П.П. вiдповiдачка прийняла спадщину, проте не
визнала його права на автомобiль, у звязку з чим В.Ш. просив
задовольнити його вимоги. ; .
Рiшенням Бiлоцеркiвського мiського народного суду в по-
зовi вiдмовлено. Ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах
Києвського обласного супу рiшення залишено без змiни, а по-
становою презВДIIЙ:Ю зддоволеиiия про-
тест лiюкуiхфаi| ,
. Судова-колегiя в циєйхьввх ЙiвИЙiП>>
задовольнила пр<этт заступнята Г<ш1Й>ЙИ>i<> Суху У
раєни i в ухвалi про скасуванна вгiх су>> рiаi
.правлення справи на. новий розгледвказалiiйє
Вiдмовляючи єв позовi, народний суд, а яким погодйляён
касацiйна та наглядна iнстанцiє, виходив з того, що позивач
предявив позов пiсля закiнчення шестимiсячного строку, вста-
новленого ст. 557 Цивiльного кодексу для предявлення пре-
тензiй кредиторами спадкодавця до спадкоумцiв.
Проте погодитися з цим не можна, оскiльки таких висновкiв
суд дiйшов на порушення вимог статей 15, ЗО ЦПК на пiдставi
неповного зясування обставин спору. Як у позовнiй заявi, так
i в судовому засiданнi позивач просив зобовязати вiдповiдачку
передати йому автомобiль, вважаючи, що вiн був придбаний
для нього i за його кошти. Вiдповiдно до вкмог статей 149,
150 Цивiльного кодексу вимагати захисту права власностi може
дише власник або особа, яка володiу майном на пiдставi закону
або договору.
Виходячи з цього, суд мав УТОЧНИТЕ позовнi вимоги: чи
просить В.Ш. визнатиза ним право власностi на автомобiль як
за дiйсним покупцем за удаваною угодою (договором купiвлi-
продажу на iмя його дядька), чи вимагау повернення пере-
даних за договором позики грошви. Якщо позов заявлено про
визнання права власностi, то суду слiд мати на увазi, що згiдно
з розясненнями, даними Пленумом Верховного Суду УРСiiу
п. 10 постанови № 4 вiд 24 червня 1983 р. "Про практкку
розгляду судами УРСР" справ про стадкування", iфааваi|||
ет. 557 Цивiльного кодексу на такi вимоги не тоширюготьеэЬЗД
Якщо х вимоги полягають у стягненнi переданих за "
вором позики грошей, суд мав перевiрити, чи Звертався т
у встановлений законом строк з претензiую, а також врзд
що вiдповiдачка погоджувалася повернути йому борги с
давця. У матерiалах справи достатнiх даних з цих ащ
мау. За таких обставив судовi рiшення шдлягахтк<<<
з направленням справи на новий розгляд. . .i- ..";
; - т- , . \ЄЙ
1181
Страхова винагорода, що пiдлягау видачi особi, вказанiй у
договорi добровiльного страхування, не входин> до спадщини
i на неє не можна звертати стягнення за боргами спадкодавця
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд. 27 серпня 1980р.
(а и т яг) ; - -
У сiчнi 1979 д. Кепське районне споживче товариство
предявило позов до М.П. про стягнення 431 крб. Позивач
зазначав, що син вiдповiдача М.В. придбав у кредит у магазинi
№ б Кепського РСТ товарiв на суму 500 крб., з яких зали-
шилося не виплаченими 431 крб. Лiспа смертi М.В.. органи
державного страхування виплатили його батьковi страхову ви-
нагороду, тому останнiй зобовязаний нести вiдповiдальнiсть за
боргами спадкодавця як особа, що прийняла спадщину.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126