У порушення вимог ст. 203 ЦПК в рi-
шеннi не дано оцiнки поясненням вiдповiдачки Г.В. про те, що |
батьку сторiн, з яким вона перебувала у фактичному шлюбi, г
було вiдомо про прилюднi торги i вiн не тiльки не вважав єх
незаконними, а навпаки, настоював на переоформленнi доку- ;
ментiв на будинок на єє iмя. ;
За таких обставин постановленi у справi рiшення пiдлягають
скасуванню. ;
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК, президiя обласного
суду постановила: протест заступника Голови Верховного Суду
УРСР задовольнити. Рiшення Кiверцiвського районного народ-
ного суду вiд ЗО вересня 1981 р. i ухвалу судовоє колегiє в
цивiльних справах Волинського обласного суду вiд 26 жовтня
1981 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд.
- 270 -
У справах про виселення здiйснення в передбаченому/ст. 420
ЦПК повороту виконання скасованого рiшення полягау у при-
веденнi сторiн в становище, яке iснувало на час виконання
рiшення. Ухвала суду про поворот виконання рiшення не може
бути постановлена щодо особи, котра вселилась не за судовим
рiшенням у жиле примiщення, яке сторона мау звiльнити
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 1 липня 1992 р.
(витяг)
Рiшенням Дзержинського районного народного суду м. Хар-
кова вiд 11 листопада 1986 р. було задоволене позов виконкому
Дзержйнськоє районноє Ради народних депутатiв м. Харкова
про виселення С-оє iз сином С. з будинку № ЗО по вул. Клоч-
кiвськiй з наданням двокiмнатноє квартири № 144 по пр. Мо-
сковському, 294. Це рiшення було виконано судовим виконав-
цем 24 грудня 1986 р.
Постановою президiє Харкiвського обласного суду вiд 8 квiт-
ня 1988 р. рiшененя народного суду було скасоване i при
новому розглядi справи за рiшенням судовоє колегiє у цивiльних
справах Харкiвського обласного суду вiд 1 грудня 1988 р. вiд-
повiдачам на сiмю з чотирьох осiб надано трикiмнатну квар-
тиру № 10 по вул. Машинобудiвникiв.
У звязку з цим виконком звернувся до суду iз заявою про
виселення С-оє з квартири № 144 по пр. Московському, 294,
в порядку повороту виконання скасованого рiшення суду вiд
11 листопада 1986 р.
Ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах Харкiвського
обласного суду вiд 15 жовтня 1991 р. заяву про поворот ви-
конання задоволене. Зобовязано вiдповiдачiв i К. звiльнити
зазначену квартиру, а при єх вiдмовi - виселити єх у надану
трикiмнатну квартиру,
У Протестi заступника Генерального прокурора Украєни по-
ставлено питання про скасування цiує ухвали.
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду Ук-
раєни знайшла, що протест пiдлягау задоволенню з таких пiд-
став. З матерiалiв справи видно, що К. не була стороною у.
данiй справi при єє вирiшеннi у 1986 р. i вiдносно неє рiшенням
про виселення не приймалось i у квартиру № 144 пи пр. Мо-
сковському, 294, вона вселилась не за судовим рiшенням. Тому
вiдносно неє не могли застосовуватись норми, що зобовязують
вчинити певнi дiє в порядку повороту виконання рiшення.
За змiстом ст. 420 ЦПК поворот виконання скасованого
рiшення полягау у приведеннi сторiн у становище, яке iснувало
на час виконання рiшення. Однак жилоє площi, яку займали
на той час вiдповiдачi, не iснуу в звязку iз знесенням будинку.
- 271 -


За таких умов питання про виселення мало вирiшуватися не
в порядку повороту виконання рiшення.
Виходячи з наведеного, судова колегiя в цивiльних справах
Верховного Суду Украєни скасувала ухвалу, а справу напра-
вила на новий розгляд.
Вказiвки, викладенi в ухвалi суду, що розглядау справу в ка-
сацiйному порядку, в силу ст. 319 ЩiК у .обовязковими для
суду, який заново розглядау цю справу
Постанова президiє Донецького обласного суду
вiд 1 грудня 1993 р.
(витяг)
У вереснi 1992 р. житлово-експлуатацiйна контора Торезь-
кого мiськвиконкому звернулась до суду з позовом до 3. про
визнання таким, що втратив право користування жилим при-
мiщенням. Позивач зазначав, що 25 жовтня 1990 р. на сiмю
з чотирьох чоловiк 3. отримав трикiмнатну квартиру, але в нiй
не проживав, квартплату не сплачував. Його сiмя мешкала в
будинку матерi в смт Андрiєвцi. Посилаючись на те,що вiд-
повiдач та члени його сiмє в зазначенiй квартирi були вiдсутнi
понад шiсть мiсяцiв, позивач, просив суд задовольнити його
позовнi вимоги.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнiм рiшенням Торезького мiського суду вiд 18 березня
1993 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє в ци-
вiльних справах Донецького обласного, суду вiд 26 квiтня
1993 р., позов задоволене.
У протестi заступник Голови Верховного Суду Украєни про-
сить судовi рiшення скасувати, посилаючись на необгрунто-
ванiсть єх висновкiв.
Президiя вважау, що протест пiдлягау задоволенню з таких
пiдстав. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що вiд-
повiдач та члени його сiмє без поважних причин не проживали
в спiрному примiщеннi понад шiсть мiсяцiв, а тому згiдно зi
ст. 71 ЖК втратили на нього право. На ствердження таких
висновкiв суд послався на показання свiдкiв П., Г., Ш., Д. та
iн. про вiдсутнiсть вiдповiдача. При цьому суд не взяв до уваги
показання свiдкiв М., М-к i пояснення вiдповiдача про те, що
вiн та дружина вимушено не проживали в спiрному примiщеннi,
оскiльким в смт Андрiєвцi допомагали батькам в ремонтi бу-
дiвель та здiйснювали за ними догляд.


З висновками суду не можна погодитись, оскiльки вiн всу-
переч вимогам статей. 15, 40, 62 та 203 ЩiК не вжив пере-
дбачених законом заходiв до всебiчного i повного зясування
всiх обставин справи, а в рiшеннi не навiв доводiв, за якими
вiдхилив пояснення вiдповiдача та не виконав вимог, передба-
чених ст. 319 ЩiК.
Вiдповiдно до ст. 319 ЦПК викладенi _в ухвалi вказiвки
суду, що розглядау справу в касацiйному порядку, у обовяз-
ковими для суду, який заново розглядау дану справу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126