Н. звернулась, до суду з
3., К., М.М. i П., в якому зазначала, що 12 травня
померла єє мати М-к. Пiсля смертi останньоє вiдкрилася
щина на жилий будинок, розташований в с. Зарванцях
нипького району. Мати за життя склала декiлька заловйЙЙ
останнiй скасувала заявою вiд 12 квiтня 1989 р. На спадковiвi
будинок у два спадкоумцi за законом - вона i єє сестра
вiдповiдачка єє. В звязку з тим, що мiж спадкоумцями винижi :
спiр про подiл будинку, нотарiальна контора не видау єй свiдоц> ;
тво про право спадкування за законом. Тому вона просиєь суд :д
визнати за нею право власностi на 1/2 частину жилого буднику
в порядку спадкування за законом.
М.М. звернувся до суду з зустрiчним позовом до 3., К.>
М.Н., П. про виключення iз спадковоє маси та визнання права
власностi на гарах вартiстю 7803 крб., посилаючись ва те, що
вiн не у власнiстю баби, а належить особисто йому. У 1986 р.,
коли зносили будинок, який належав його матерi i знаходився
в м. Вiнницi по вул. 40-рiччя Перемоги, 36, вiн з дозволу баби
перевiз свiй гараж в с. Зарванцi i встановив його на подвiрє й
будинку. Цим гаражем користувався тiльки вiн, а тому вважау,,
що гарах не входить до спадковоє маси. М.М. просив виключитиi
гарах iз спадкового майна, визнавши за ним право власностi |є
на цю будiвлю.., . , , . - . /i.
Справа розглядалась судами неодноразово. Останнiм рiшеа- р_
ням Вiнницького обласного суду вiд 27 грудня 1993 р. в за;; Й
доведеннi позову 3. i К. про визнання заповiту недiйсним та "
визнання права власностi на жилий будинок вiдмовлено. Позов"
М.Н. задоволене частково. Визнано право власностi за попе-,
реднiм заповiтом вiд 28 сiчня 1978 р. на 1/2 частину
будинку за М.М. та за К.
У касацiйнiй скарзi 3., К. та П. просили змiнити ]
обласного суду i визнати право власностi за П. на 1/3
будинку, а за К. i 3. - по 1/6 частиш цього ж буд
кожним та провести подiл будинку за запропонованим i
тизою 4 варiантом зi стягненням вiдповiдноє компенсацiє >|
Окрiм того, заявники зазначали, що суд иедостатяьо з
питання щодо скасування заповiту вiд 14 березня ii "
користь 3. та К. за заявою М-к вiд 12 квiтня 1989.
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного
раєни визвала, що касацiйна скарга пiддягау часi
воленню, а рiшення обласного суду - скасуванв
обсязi з таких пiдстав. й(
Вiдмовляючи в задоволеннi позову 3., К.
вольняючи частково позов М.Н., суд виходхв я
вiд .12 квiтня 1989 р. М-к виявила вошо;
на пiдставi цiує заяви секретар сiльради зробила вiдмiтку на
заповiтi вiд 14 березня 1988 р. про його скасування. У пiй же
заявi М-к зазначала, що залишау в силi заповiт вiд 17 грудня
1970 р. Оскiльки X останнiй був скасований заповiтом вiд 28
сiчня 1978 р. на користь одних i тих же осiб, то пiсля скасу-
вання заявою вiд 12 квiтня 1989 р. заповiту вiд 14 березня
1988 р.-законноє сили набрав попереднiй заповiт вiд 28 сiчня
1978 р., що фактично, на думку суду, не суперечить волеви-
явленню М-к.
Проте погодитися з цим не можна. Вiдповiдно до правил
ст. 544 Цивiльного кодексу заповiдач у будь-який час може
скасувати складений ним заповiт, обравши для цього один iз
способiв, зокрема, посвiдчити новий заповiт або подати заяву
до вiдповiдного нотарiального органу про скасування ранiше
складеного заповiту.
Таким чином, закон передбачау безповоротне i безумовне
скасування заповiту. Якщо заповiт, складений- пiзнiше, скасо-
вуу попереднiй, цей попередиш заповiт не може бути понов-
лений Г за умови, що пiзнiше складений заповiт у свою чергу
був скасований поданою заявою. ,
Обласний суд не врахував ту обставину, що, скасовуючи
заповiт шляхом подання заяви, заповiдачка не була обмежена
у волевиявленнi щодо розпорядження належним єй майном на
випадок смертi i мала змогу втiлити свою волю у передбачену
законом нотарiальну форму. ,
Виходячи з наведеного, судова колегiя в цивiльних справах
Верховного Суду Украєни скасувала рiшення, а справу напра-
вила на новий розгляд. ,
Згiдно зi ст. 549 Цивiльного кодексу Украєни визнауться, що
. спадкоумець прийняв спадщину, якщо протягом шести мiсяцiв
з дня єє вiдкриття вiн фактично вступив в управлiння або
володiння спадковим майном чи подав заяву нотарiальному
органовi за мiсцем вiдкриття спадщини
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах- Верховного Суду
УРСРвiд 17 сiчня 1979 р.
(витяг}
У вереснi 1978 р. В.П. i А.Г. звернулися в суд з позовом
до А. Д.. i Т.П. про визнання права власностi в порядку спад-
кування на 2/3 частини будинку.
Позивачi зазначали, що цей будинок належав єх батькам.
Мати померла в груднi 1974 р., а батько-в березнi 1977 р.
Спадкоумцями у вони i вiдповiдачi, але останнi спадщини не
- 158 -
прийняли i пропустили строк на єє прийняття. В судовому за-
сiданнi вони змiнили позовнi вимоги i просили визнати єх право
на весь будинок.
Вiдповiдачi предявили зустрiчний позов, посилаючись на
те, що шестимiсячний строк на прийняття спадщини вони про-
пустили з поважних причин.
Справа розглядалася судами неодноразово. Останнiм рiшен-
ням судовоє колегiє в цивiльних справах Харкiвського обласного
суду вiд 1 грудня 1978 а. за В.П. визнано правi власностi на -
5/8 частив буяи>--1i-:" i Г.П.
вiдмовлена-111.11 \.:1-1М/Ц;;111 :.;:1.:;1;:-,:111.-::i1: 1.:- " . "
У .касацiйнiй скарзi ТД.гфИи: я||
-II групи, часто хворiу, а тощiу.iад змiг сжасiю оффгiат првд .
спадкоумства. . . \ " -;1 --/!.
Касацiйна скарга не пiдлягау задовапеийКiп|пi
Вiдповiдно до ст. 549 Цивiльного кодексу /УУiР
що спадкоумець прийняв спадщину, якщо протягом шеств мi-
сяцiв з дня єє вiдкриття вiн фактично вступив в управлiння чу
володiння спадковим майном або подав нотарiальному оргайу
заяву про прийняття спадщини. " _ ;. ;.
Задовольняючи частково позовнi вимоги В.П. i А.ii., суд
обгрунтовано виходив з того, що пiсля смертi в 1974 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126