адмiнiстрацiя письмово анулювала наказ
про прийняття 3. на роботу.
Посилаючись на незаконнiсть звiльнення, позивачка про-
сила задовольнити єє вимоги.
Справа розглядалася неодноразово.
Ухвалою Червоноармiйського районного народного суду вiд
) вересня 1991 р., залишеною без змiни ухвалою судовоє колегiє
Львiвського обласного суду вiд ЗО вересня 1991 р., заява 3.
про поновлення на роботi i виплату заробiтноє плати за час
iiимушеного прогулу залишена без розгляду.
Постановою президiє Львiвського обласного суду вiд 6 бе-
резня 1992 р. i ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах
Нсрховного Суду Украєни вiд 17 лютого 1993 р. протест за-
ступника Генерального прокурора Украєни, з якому ставилось
питання про перегляд судових рiшень, залишено без задово-
лення.
Пленум Верховного Суду Украєни вважау, що протест пiд-
лягау задоволенню з таких пiдстав.
Червоноармiйський районний народний суд при залишеннi
iiкяви 3. без розгляду, а судова колегiя i президiя Львiвського
обласного суду при залишеннi його ухвали без змiни посила-
лись на те, що позивачка звернулася до суду з позовом про
поновлення на роботi i виплату заробiтноє плати за час виму-
шеного прогулу без додержання встановленого для даноє кате-
горiє справ порядку попереднього позасудового вирiшення спра-
яи, можливiсть застосування якого не втрачена.
Судова колегiя Верховного Суду Украєни ухвалою вiд 17
Лютого 1993 р., залишаючи судовi рiшення без змiни, вказала,
що в них йшлося не про звiльнення, а про вiдсторонення 3.
вiд роботи.
Згiдно з ст. 197 Кодексу законiв про працю Украєни молодi
робiтники, якi закiнчили професiйно-технiчнi i технiчнi учи-
лища, i молодi спецiалiсти, якi закiнчили вищi i середнi спе-
цiальнi навчальнi заклади, забезпечуються роботою вiдповiдно
до здобутоє спецiальностi та квалiфiкацiє.
3. була направлена на роботу пiсля закiнчення професiйно-
технiчного училища № 57 м. Львова в порядку планового роз-
подiлу i наказом адмiнiстрацiє виробничого обуднання "При-
карпатпромарматура" № 176 вiд 17 липня 1987 р. згiдно з
ст. 24 КЗпП була зарахована кранiвницею ливарного цеху чет-
вертого квалiфiкацiйного розряду з вiдповiдною оплатою працi.
До початку роботи єй була надана вiдпустка тривалiстю два
тижнi.
1 жовтня 1987 р. адмiнiстрацiя виробничого обуднання
"Прикарпатпромарматура" .письмово анулювала наказ вiд 17
липня 1987 р. про прийняття 3. на роботу, припинивши тим
самим дiю укладеного трудового договору з непередбачених
законом пiдстав.
Такi дiє вiдповiдача треба розглядати як звiльнення пози-
вачки з роботи з iнiцiативи адмiнiстрацiє, а тому справа мала
розглядатись без попереднього позасудового розгляду, як це
передбачалось чинною на час залишення заяви без розгляду
ст. 231 КЗпП.
Враховуючи наведене, Пленум Верховного Суду скасував
постановленi рiшення, а справу надiслав на новий розгляд.
Встановивши, що до розгляду справи про поновлення на роботi
органiзацiю, з якоє незаконно звiльнено працiвника, лiквiдовано
i тому поновити його на попереднiй роботi неможливо, суд
обгрунтовано за цих обставин визнав звiльнення неправильним,
а працiвника звiльненим за п. 1 ст. 40 Кодексу законiв про
працю Украєни в звязку з лiквiдацiую органiзацiє
Постанова Пленуму Верховного Суду У крани
вiд 4 червня 1993 р.
(витяг)
У липнi 1992 р. Г. предявив позов до рiвненського держав-
ного виробничо-комерцiйного пiдприумства "Укрторгбудмате-
рiали" про поновлення на роботi та стягнення заробiтноє плати
за час вимушеного прогулу.
.6-
Позивач зазначав, що з 1981 р. вiн працював заступником
директора рiвненського обласного оптово-роздрiбного
обуднання "Укрторгбудматерiали", яке було реорганiзоване у
державне виробничо-комерцiйне пiдприумство. Наказом вiд ЗО г
червня 1992 р. Г. був незаконно звiльнений з роботи у звязку
з лiквiдацiую пiдприумства i переведений в обуднання "Спорт-
товари". 22 липня 1992 р. цей наказ було скасовано, але по-
передня робота йому не була надана. 14 вересня 1992 р. Г.
був необгрунтоване звiльнений з роботи за прогули за п. 4
ст. 40 КЗпП.
Посилаючись на те, що органiзацiя вiдповiдача була реор-
ганiзована, а не лiквiдована, прогулiв без поважних причин у
нього не було, позивач просив поновити його на попереднiй
роботi.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням судовоє колегiє Рiвненського обласного суду вiд
12 лютого 1993 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє ко-
легiє в цивiльних справах Верховного Суду Украєни вiд 17 бе-
резня 1993 р., позов задоволене частково. Звiльнення Г. з
роботи за прогули за п. 4 ст. 40 КЗпП визнано незаконним i
одночасно його визнано звiльненим за п. 1 ст. 40 КЗпП в
звязку з лiквiдацiую обуднання "Укрторгбудматерiали".
У протестi заступника Генерального прокурора Украєни
Ставиться питання про скасування зазначених судових рiшень
1 передачу справи на новий розгляд у звязку з неповним
зясуванням питання про те, лiквiдовано чи реорганiзовано було
обуднання "Укрторгбудматерiали", та стягненням заробiтноє
плати не за весь час вимушеного прогулу.
Пленум Верховного Суду Украєни вважау, що протест за-
доволенню не пiдлягау з таких пiдстав.
| Згiдно з п. 4 ст. 40 КЗпП звiльнення працiвника з роботи
зiнiцiативи власника або уповноваженого ним органу допу-
скауться у разi вчинення ним нрогулу без поважних причин.
Як встановлено судом, позивач працював заступником ди-
ректора рiвненського обласного оптово-роздрiбного обуднання
"Укрторгбудматерiали". В звязку з рiшенням республiкансько-
iо обуднання "Укрторгбудматерiали" вiд 20 березня 1992 р.,
прийнятим на виконання Указу Президента Украєни вiд
Ч сiчня 1992 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126