Свiдоцтво про хво-
робу, видане евакогоспiталем, не у таким документом, тому
факт його належностi може бути встановлений в судовому
порядку.
Проте не можна визнати правильною ухвалу народного су-
ду, оскiльки вона винесена без достатньоє перевiрки всiх об-
ставин справи. Як зазначалось вище, заявник в обгрунтування
своєх вимог вказував на те, що пiсля народження йому було
Присвоуно прiзвище Новiков, коли ж батьки зареустрували
шлюб, вiн почав носити прiзвище А., хоч в деяких документах
залишалось прiзвище Новiков. Проте письмових доказiв про це
у справi немау. Допитанi судом свiдки В: та К. пояснень з
цього приводу також не дали, а лише ствердили, що знають
батькiв заявника.
При новому розглядi справи належало урахувати неведене
та бiльш повно перевiрити всi обставини i вiдповiдно до вста-
новленого вирiшити справу.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК, судова колегiя Верхов-
ного Суду УРСР протест заступника Голови Верховного Суду
задовольнила, ухвалу народного суду Очакiвського району та
постанову президiє Миколаєвського обласного суду скасувала,
а справу направила до народного суду на новий розгляд.
Якщо при розглядi справи порядком окремого провадження
виникау спiр про право, пiдвiдомчий судовим органам, суд
залишау вказану заяву без розгляду та розяснюу заiнтере
сованим особам, що вони вправi подати позов на загальних
- пiдставах
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 8 квiтня 1981 р.
(витяг)
Т. звернулася до суду з заявою про встановлення факту
родинних вiдносин. Заявниця посилалася на те, що 11 липня
1975 р. у м. Севастополi померла єє рiдна сестра О. i вiдкрилася
спадщина на частину жилого будинку та на грошовий вклад в
ощаднiй касi. Спадкоумцiв першоє черги немау. Оскiльки у
свiдоцтвах про народження О. та єє (заявницi) рiзнi записи про
прiзвища та по батьковi, вона не. може одержати в нотарiальнiй
конторi свiдоцтво про право на спадщину. Посилаючись на цi
обставини, заявниця просила встановити факт, що вона та О.
у рiдними сестрами.
Справа судами розглядалася неодноразово. Останнiм
рiшенням судовоє колегiє Ворошиловградського обласного суду
вiд 28 жовтня 1980 р. заява Т. задоволена, вона визнана рiдною
сестрою О. У касацiйному порядку справа не розглядалася.
Рiшення судовоє колегiє обласного суду опротестоване в по-
рядку нагляду заступником Голови Верховного Суду УРСР.
Протест пiдлягав задоволенню з таких пiдстав.
Задовольняючи заяву Т. порядком окремого провадження,
судова колегiя обласного суду виходила з того, що свiдки А.,
К., С., Г. та 3. ствердили родиннi вiдносини Т. i О., як рiдних
сестер. Проте з такими висновками суду i розглядом справи
- 300 -
порядком окремого провадження погодитися не можна, оскiльки
постановлене судовою колегiую рiшення не вiдповiдау вимогам
закону. Вiдповiдно до ст. 255 ЦПК, якщо при розглядi справи
порядком окремого провадження виникне спiр про право, пiд-
вiдомчий судовим органам, суд залишау заяву без розгляду i
розяснюу заiнтересованим особам, що вони вправi подати позов
на загальних пiдставах. Такi наслiдки настають як при пору-
шеннi заiнтересованими особами питання про вирiшення спору,
так i тодi, коли суд сам дiйде висновку про наявнiсть спору
про право цивiльне. Крiм того, справи окремого провадження
суд розглядау за участю заявника i заiнтересованих осiб, вiд-
повiдних органiв державного управлiння, пiдприумств, установ
та органiзацiй.
Судова ж колегiя обласного суду не виконала вимог закону
- не залучила до участi в справi представника фiнансового
органу, оскiльки при вiдсутностi спадкоумцiв за законом i за-
повiтом спадщина переходить до держави. На майно, що зали-
шилося пiсля смертi О., видано свiдоцтво про право на спад-
щину держави. За таких обставин заява Т. пiдлягала залишен-
ню без розгляду з розясненням єй права звернутися до суду
з позовом на загальних пiдставах.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК, судова колегiя Верхов-
ного Суду УРСР протест заступника Голови Верховного Суду
задовольнила, рiшення судовоє колегiє Ворошиловградського об-
ласного суду скасувала, а заяву Т.залишила без розгляду.
Справи про встановлення факту визнання батькiвства щодо
дiтей, народжених до жовтня 1968 р., вирiшуються за прави-
лами статей 274, 275 ЦПК
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 2 липня 1969 р.
(витяг)
П. звернулася до народною суду з заявою про встановлення
факту визнання батькiвства Б. щодо єє дитини, яка народилася
15 червня 1968 р. Позивачка посилалась на те, що вона з Б.,
який помер 14 листопада 1968 р., перебувала у фактичних
шлюбних вiдносинах й останнiй визнавав себе батьком єє
дитини.
Рiшенням народного суду м. Чернiгова вiд 20 лютого
1969 р. визнано факт, що Б. у батьком Л.П.
Ухвалою судовоє колегiє Чернiгiвського обласного суду вiд
11 березня 1969 р. рiшення народного суду залишено без
змiни.
- ЗОЄ -
У протестi заступника Голови Верховного Суду УРСР ста-
вилося питання про скасування судових рiшень та направлення
справи на новий розгляд. Протест пiдлягав задоволенню з таких
пiдстав.
Вiдповiдно до ст. З Закону про затвердження Основ зако-
нодавства Союзу РСР та союзних республiк про шлюб та сiмю
вiд 27 червня 1968 р.1 в разi смертi особи, на утриманнi якоє
перебувала дитина i яка визнавала себе й батьком, суд вправi
встановити факт визнання батькiвства. Встановлення даного
факту породжуу юридичнi наслiдки. Такi справи згiдно з стат-
тями 254, 255 ЦПК вирiшуються за правилами окремого
провадження.
В порушення ст. З Закону вiд 27 червня 1968 р. та статей
274 i 275 ЦПК народний суд прийняв вiд П.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126