Позивачка зазначала, що вона з
1978 р. працювала експедитором унiвермагу. Наказом вiд 29
вересня 1981 р. Й звiльнено за п. 2 ст. 41 КЗпП у звязку з
втратою довiря, оскiльки вона несвоучасно вiдзвiтувала про
одержанi вiд реалiзацiє 20 пляшок шампанського 155 крб. За
цi дiє єй була оголошена догана, ранiше стягнень вона не мала,
тому просила суд задовольнити єє вимоги.
Рiшенням Богунського районного народного суду м. Жито-
мира вiд 25 грудня 1981 р. позов задоволене. Ухвалою судовоє
колегiє Житомирського обласного суду вiд 20 сiчня 1982 р.
рiшення залишено без змiни, а постановою його президiє вiд
24 квiтня 1982 р. залишено без задоволення протест прокурора
областi про перегляд судових рiшень.
У протестi заступника Прокурора УРСР ставиться питання
про скасування постановлених судових рiшень i передачу спра-
ви на новий розгляд. Протест пiдлягау задоволенню з таких
пiдстав. Задовольняючи позов про поновлення на роботi, на-
родний суд виходив з того, що адмiнiстрацiя унiвермагу пору-
шила вимого, ст.-149 КЗпП - за один i той же проступок
застосувала два дисциплiнарнi стягнення: 9 вересня 1981 р. М-
оголошено сувору догану, а наказом вiд 29 вересня 1981 р.
вона була звiльнена з роботи за п. 2 ст. 41 КЗпП. Судова
колегiя i президiя обласного суду висновки народного супу .
. визнали правильними. ; ,.
Проте з нимв погодитися не можна. Перелiк дисциплiнар-
них стягнень за порушення, трудовоє дисциплiни визначений у
ст. 40, п. 1 ст. 41 i ст. 147 КЗпП. Вiн не передбачау такого
дисциплiнарного стягнення, як звiльнення з роботи за втратою
довiря до Працiвника, який обслуговуу грошовi або товарнi
цiнностi.
Народний суд не перевiрив також належним чином пояснень
позивачки з приводу несвоучасного звiту за одержане для ре-
алiзацiє шампанське та єє тверджень про те, що це викликано
поважними причинами- хворобою i перебуванням у вiдпустцi.
Судова колегiя та президiя обласного суду не звернули уваги
на недолiки, допущенi народним судом при розглядi справи.
Керуючись, статтями 336 i 337 ЦПК; судова колегiя Вер-


задоволь-
<уду м. Жи-
"" обласного
єє вiд 24
розгляд.
Вiдповiдно до п." Зi ст. 41 Кодексу загонiв про працю Украєни
трудовий договiр з iнiцiативи адмiнiстрацiє може бути розiр-
ванiй у разi вчинення працiвником, який виконуу виховнi
функцiє, аморального проступку, не сумiсного з продовженням
даноi роботi
" /. - .,"-.
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСРвiд 12 грудня 1973р.
(в и т-я г)
У жовтнi 1973 р. X. звернувся з позовом до бiлопiльськоє
середньоє школи та районного вiддiлу народноє освiти прб по-
новлення на роботi та стягнення заробiтноє платх за час ви-
мупвюод> прогулу., ,
Позввч зазначав, що вiя працював викладачем iсторiє. На-
казом вiд 1 жовтня 1973 р. його звiльнено з роботи за п. З
ст. 41 КЗпП. Ввважаючи звiльнення-незаконним, просив по-
новити його на роботi. . --
Рiшенням Сумського обласного суду вiд 22 листопада
1973 р. в позовi вiдмовлено. .
У касацiйнiй скарзi X. просить рiшення суду скасувати та
задовольнити його позов, оскiльки суд без достатнiх пiдстав дiйшов
висновку про необгрунтованiсть ваго вимог, не взяв до уваги
показання свiдкiв, якi позитивно характеризують його по роботi,
а також те, що вiн провадив велику громадську роботу.
Касацiйна скарга задоволенню не пiдлягау з таких пiдстав.
Вiдповiдно до п. З ст. 41 КЗпП трудовий договiр з iнiцiативи
адмiнiстрацiє може бути розiрваний у разi вчинення працiв-
ником, який виконуу виховнi функцiє, аморального проступку,
не сумiсного з продовженням даноє роботи.
Як вбачауться з матерiалiв справи,18 серпня 1973 р. по-
зивач знаходився бiля бiлопiльського ресторану в станi сильного
спянiння. Це пiдтверджууться протоколом начальника район-
ного вiддiлу мiлiцiє, який своую постава1вЯ№>1|1(йДО


1973 р. вiдповiдно до чинного законодак iЮ(Я|i4i)п X. на
Євхрб. за те, шо вiн знаходився у гроаддНiЯПР МiСТi .в станi,
що ображау людську гiднiсть. Про цей випадок було
опублiковано в районнiй газетi. Позивач i ранiше зловживав
алкоголем, за що до нього вживались заходи впливу.
Факти появи X. у нетверезому станi в громадських мiсцях,
у тому числi при виконаннi посадових обовязкiв, пiдтвердили
свiдки М.., П., Ч" Т.
Таку поведiнку X. суд правильно оцiнив як аморальну i не
сумiсну з продовженням роботи викладачем.
Та обставина, що деякi Свiдки позитивно характеризували
позивача як педагога, не може бути пiдставою для визнання
неправильним його звiльнення за п. З ст. 41 КЗпП, оскiльки
вiн себе скомпрометував як вихователь.
Враховуючи наведене.суд Правильно вiдмовив X. в позовi.
Судова колегiя Верховного Суду касацiйну скаргу X. зали-
шила без задоволення, а рiшення обласного суду без змiни.
Суд правильно визнав, що адшнiстрацiя мала пiдстмм вира-
зити недовiря водiувi автобуса, осжiдмсявiягдацускає безквит-
ковий проєзд пасахирiя i ухилявся iя перев4iек автобуса кон-
тролерами .: :i,i - i,.11.111;:1 ;111 : . .. ..- -.
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 22 грудня 1976 р. "~
(в и т я г) - "
У серпнi 1976 р. С. предявив позов до Львiвського авто-
транспортного пiдприумства про поновлення на роботi та стяг-
нення заробiтнеє шцiти за час вимушеного прогулу. . ,
Позивач зазначав, що вiн працював у зiдповiдача водiум
автобуса. Наказом вiд 6 серпня 1976 р. його незаконно звiль-
нено за п. 2 от. 41 КЗпП з мотивiв втрати до нього довiря.
Справа розглядалася неодноразово
Рiшеннямсудовоє колегiє Львiвського обласного суду вiд 19
листопада 1976 р.у позовi вiдмовлено.
У касацiйнiй скарзi С. просить скасувати рiшення, посила-
ючись на те, що актiв контролерiв, на пiдставi яких проведено
звiльнення, вiн не пiдписував i що при звiльненнi адмiнiс-
трацiую не додержано вимог ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126