Враховуючи цi обставини та беручи -до уваги висновок ор-
ганiв iiiЩки та пiклування про- доцiльнiсть визначення мiсця
вання дiтей з батьком, судова колегiя обласного суду
задовольнила позов К.
-- 134 -
Судове рiшення вiдповiдау фактичним обставинам справи
та вимогам статей 65, 67 та 69 Кодексу про шлюб та еiмєе
Украєни. Тому пiдстав для його скасування судова колегiя Вер
ховного Суду не знайшла. - ,
Рiшення у справi
визначених шйНгi,,,_,,
новок з цього приводу до
освiти вiдповiдного органу
кунська рада, яка не у в
органом



Постанова президiє Вiнницького обласного суду
вiд 22 вересня 1994р.
(витяг)
У листопадi 1992 р. Б. предявила в судi позов до Г. т
його батькiв про вiдiбрання дiтей та визначення єх мiсця про-
живання. Позивачка зазначила, що за час перебування в шлюбi
з Г. народилось двоу дiтей: Людмила 1983 р. i Олександр
1989 р. народження. Посилаючись на те, що вiдповiдачi
безпiдставно тримають дiтей у себе, просила суд про задово-
лення єє позовних вимог.
Рiшенням Ленiнського районного суду м. Вiнницi вiд 23
червня 1993 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колеги
в цивiльних справах Вiнницького обласного суду вiд 21 вересня
1993.р., в позовi вiдмовлено. ; "Йi
В протестi заступника Голови Верховного Суду Украєвд,; 1!(
ставиться питання про скасування рiшень суду, оскiльки вони 5Й
постановленi з порушенням вимог-статей 69, 129 КпШС Кт"
раши, статей-202, 203, 318 ЩiК Украєни. -ЙЙ
Президiя Вiнницького обласного суду протест задовольниЖЙ
з таких пiдстав. . . йййм!
Вiдмовляючи у позовi, суд послався на те, що вiн
з iнтересiв дiтей, якi проживають увесь час у вiд
зокрема, з того, що єм тут забезпечено належне а
оскiльки вiдповiдачi мають вiдповiднi матерiальнi та
побутовi умови. Позивачка ж, на думку суду, не виє
теринського бажаная виховувати своєх дiтей. Крi>;
перебувау в iншому шяюбi, вагiтна, тому не можегДЙЦ
пiклування про дiтей. ,.є;є
Висновки суду першоє iнстанцiє визнала праяiкдi
ва колегiя обласного суду, залишаючи рiшення.йк.i
те з ними погодитися не можна. " . i єй
Згiдно зi ст. 69 КпШС Украєни при розглядi спорiв про
дiтей в судi наявнiсть письмового висновку, органiв опiки i
пiклування про те, з ким iз сторiн повинна бути дитина, у
обовязковою. Як розяснив Пленум Верховного Суду Украєни
в п. 21 постанови вiд 15 червня 1973 р. (з наступними змiнами)
"Про деякi питання, що виниклив судовiй практицi по засто-
суванню Кодексу про шлюб та сiмю", згiдно з ст. 129 КпШС
i п. 2 Правил опiки i пiклування в Украєнi, органами опiки i
пiклування у районна, районна у мiстi Киувi i Севастополi
державна адмiнiстрацiя , виконавчi комiтети мiських, районних
у мiстi, селищних або сiльських Рад народних депутатiв, а на
вiддiли народноє освiти вiдповiдних виконавчих комiтетiв по-
кладено обовязок давати зазначенi висновки.
При розглядi справи суд вказанi вимоги закону не виконав
та розяснень Пленуму не врахував.
Як вбачауться iз матерiалiв справи, висновок про те, з ким
iз сторiн повиннi бути дiти, давала опiкунська рада за пiдписом
єє голови. В судовому засiданнi усний висновок давали секретар
цiує ради, а не перелiченi вище органи. Крiм цього постановлене
в справi рiшення не вiдповiдау вимогам статей 202, 203 ЦПК
Украєни про його законнiсть i обгрунтованiсть. Воно не мiстить
переконливоє вiдповiдi по сутi заявлених позовних вимог, скла-
дено без врахування розяснень, якi викладенi у постановi Пле-
нуму Верховного Суду Украєни "Просудове рiшення" вiд 29
грудня 1976 р. Зокрема, суд в рiшеннi зазначив, що свiдок М.
дала показання про те, що позивачка несерйозна, невивахена,
безвiдповiдальна людина, в останнiй час недостатньо уважна
до дiтей i таке iнше. На думку суду, цi показання у
"унiкальними". Як вбачауться з протоколу судового засiдання,
свiдок М. таких показань не давала. Постановляючи, рiшення,
суд показанням Б. взагалi нiякоє оцiнки не дав-
Залишились без оцiнки 1 доводи позивачки про те, що мiх
нею i вiдповiдачем склалися неприязнi стосунки, що не давало
єй можливостi зустрiчатись з дiтьми. В справi у документи про
те, що вiдповiдач у хронiчним алкоголiком, користувався по-
слугами медвитверезника, але суд єм також не дав оцiнки.
Судова колегiя обласного суду всупереч вимогам ст. 318
ЦПК Украєни не дала вiдповiдi на всi доводи, викладенi в
скарзi, не перевiрила всебiчно законнiсть i обгрунтованiсть
рiшення. .
Виходячи з наведеного, президiя обласного суду скасувала
судовi рiшення, а справу направила на новий розгляд.
1 Зараз цi повноваження виконують виконавчi комiтети районних,
районних у мiстах Киувi i Севастополi Рад
136-
Вiдповiдно до чинного законодавства органами опiки i пiклу-
вання у виконавчi комiтети районних (мiських), сiльських або
селищних Рад
Постанова президiє Донецького обласного-суду
вiд iЗ жовтня 1972 р.
(витяг) ,
Л.1. предявила позов .ДО В.i. провiдiбрання дитини.
Позивачка зазначала, пюз 1957 р. перебувала в шлюбi з
вiдповiдачем i вiд цього шлюбу маудачку,195 р. i сина,
1964 р. народження. Вiдповiдач погано ставився до неє, допу-
скав подружню невiрнiсть, внаслiдок чого у серпнi 1968 р. вона
залишила його. Скориставшись и вiдсутнiстю, вiдповiдач забрав
сина. Протягом двох рокiв вона не мала можливостi забрати
дитину, оскiльки жила з дочкою i працювала на Пiвночi. У
серпнi 1970 р. повернулася до Донецькоє областi, але вiдповiдач
не вiддав єй сина, хоча вона мау можливiсть та умови вихову-
вати дочку i сина разом. Посилаючись на цi обставини, пози-
вачка, просила вiдiбрати у вiдповiдача сина i передати єй на
виховання. - - . - . i1;--;;11 -: :" .г:: ..,.
Рiшенням народного суду Калiвiнського раiону м. Горлiвки
позов звдоволеао. Ухвалою судовоє колегiє Донецького облас-
ного суду це рiшення залишено без змiн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126