предяви> нозов де М< зврб усуненая
ваннi ним дочки. Позивач зазначив, що
органiв опiки вiдповiдачка, з якою вiн з сiчня
1972 р. перебував у зареустрованому шлюбi,
.- . . - -:-.--.:
зустрiчатися з єх дочкою Свiтланою. Позивач просив зобовяза-
ти вiдповiдачку не перешкоджати йому забирати дочху да себе
щотижня в пятницю увечерi на добу.
Справа судами вирiшувалася неодноразово. Рiшенням судо-
воє колегiє в цивiльних справах Києвського мiського суду позов
задоволене частково, вiдповiдачку зобовязано не перешкоджа-
ти позивачу зустрiчатися з дочкою один раз на тиждень у
недiлю з 10 до 14 Тгоднйiг у єє присутностi.
У касацiйнiй скарзi позивач просить скасувати рiшеная 1
направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що
рiшення постановлено без урахування йол> права як батька
брати особисту участь у вихованнi дочки- в мехах запаленого
позову.1 - .. " " - 11 -"; . 1 ;_1 ,
Касацiйна скарга не пiдляпк задоволенню з таких пiдстав.
Сг. 65 Кодексу про шлюб та сiмю УРСР передбачено, що
питання виховання дiтей вирiшууться батьками спiльно. Геи 9
батькiв, який проживау окремо вiд дитини, мау право бачитися
з нею, брати участь у ц _ вихованнi, тон, з яким проживав
дитина, не вправi перешкоджати другому батьковi зустрiчатися
з вею i брата участь у 5 вихованнi. За вiдсутностi згоди того
з батькiв, з яким проживау дитина, на побачення з нею другим
батьком спiр вирiшууться органами опiки i пiклування. Якщо
один з батькiв не виконуу вказiвок цих органiв, то другий
вправi звернутися за вирiшенням спору да суду, "
З матерiалiв справи видно, що пiсля розiрвання шлюбу мiж
сторонами дочка залишалася з вiдповiдачкою. Оскiльки з бе-
резня 1975 р. мiж ними почали виникати непорозумiння щодо
участi позивача у вихованнi дитини, цок питанням займалися
органи опiки та пiклування. Рiшенням виконкому Залiзничноє
районноє Ради депутати> трудящих м. Киува вiдповiдачку зо-
бовязавi забезпечити зустрiчi дочки з батьком кожноє суботи
а 9 годин ЗО хвилин да 14 години, а також дозволено батьку
забирати дочку з дитсадка щотижня у пятницю о 17 годинi i
приводити П до матерi о 19 годинi. В звязку з тим, що вiд-
повiдачка не виконувала рiшення райвиконкому, М. звернувся
з заявою до суду. , ,: , ;1\1.,.... . 1 -,.; . - ,.,
При розглядi справи Києвський мiський суд вiдповiдно до
ст. 61 Кодексу про шлюб та сiмм> УРСР правильно входив з
того, що питання про участi позивача у вихованнi дитини слiд
вирiшити так, щоб те вiдповiдало iє iнтересам. Судом встанов-
лено, що М. останнiм часом рiдко бачив, дачку i вона вiд нього
почала вiдвикати. Свiдок 3., працiвник дитячого садка, пока-
зувала, що дитина не завжди охоче йшла до батька. .
За свiдченням свiдка Ю. позивач ненадежно ставився до
вiдповiдачки у присутностi дочки, тому дитина його лякауться.
Свiдок Ф., дитячий лiкар, показала, що тривалi зустрiчi пози- ,
вача з дочкою негативно впливають на здоровя дитини. При-
уднаною да справи довiдкою вiд 10 травня 1976 р. дитячоє
лiкарнi оввяцжууться, що дiвчинка перебувау на вблiку з
.: " " . -i2в- . .: . " .
приводу психогенних реакцiй i що iснуу необхiднiсть усунути
психотравмуючi моменти сiмейного характеру.
Беручи до уваги цi обставини i вiк дитини, мiський суд
дiйшов обгрунтованого висновку, що зустрiчi позивача з ди-
тиною мають бути нетривалими i вiдбуватися у присутностi
матерi.
На пiдставi наведеного судова колегiя ухвалила: касацiйну
скаргу залишити без задовлення, а рiшення судовоє колегiє в
цивiльних справах Києвського мiського суду - без змiн,
Вирiшуючи спiр мiх батикам> тю мiсце проживання єх непов-
нолiтнiх дiтей, суд мау врахувати не лише можливiсть батька
чи матерi забезпечити дитину житлом, а й iншi єє законнi
iнтереси, зокрема, прихильнiсть дитини до того чи iншого з
батькiв - ;
Постанова президiє. Полтавського обласного суду
(витяг)
В сiчиi 1992 р. ГЛ. предявила позов до Г.В. та iнших про
вiдiбрання дитини i визначення 5 мiсця проживання з нею.
Позивачка зазначила, що з вiдповiдачем Г.В. перебувала в
шлюбi з 1983 року по березень 1990 року, вiд якого народила
Сива Тараса, 1986 року народження. Пiсля розлучення син
залишився з нею. Вiдповiдачу вона не перешкоджала брати
участь у вихованнi дитини.
.Однак у листопадi 1991 року вiдповiдач забрав сина з дит-
садка i залишив його у себе i своєх батькiв, вiдповiдачiв в
справi. Повернути сива вiдповiдачi, не бажають. Посилаючись
на цi обставини, позивачка просила задовольнити єє вимоги.


В зустрiчному позовi вiдповiдачi просили визнати мiсце про-
живання сива з батьком, звiльнити Г.В, вiд сплати алiментiв,
стягнути з позивачки незаконно отриманi алiменти та витре-
бувати дитяче майно через неналежне виконання позивачкою
своєх обовязкiв по вихованню дитини, i що для вихованая сина
у них кращi побутовi умови,
Рiшенням Шишацькоге-районного народного суду, а
ним без змiни ухвалою судовоє -колегiє в цивiльних, i
Полтавського обласного суду, позов Г.Л. задоволене.
В зустрiчному позовi вiдмовлено. _
У протестi Голови Верховного Суду Украєни
танвя про скасування судових рiшень.
Протест иедяягае задоволенню з таких лздстау.та
Постановляючи дане~рппення, суд, з яжэдв а|й( 1
дова колегiя обласного суду, виходив з дого,;i
5 Бюл. законодавства, № 395
-12>
належно виконувала своє батькiвськi обовязки, мау кращi ма-
терiально-побутовi умови для проживання сина i току, за вис-
новком органу опiки i пiклування, доцiльно залишити дитину
на вихованнi у матерi.
Проте такi висновки зробленi судом без повного 1 всебiчного
зясування всiх обставин справи.
Виходячи з вимог ст. 69 Кодексу про шлюб та сiмю Ук-
раєна, при вирiшеннi спорiв мiх батьками про мiсце проживан-
ня дiтей суд мау виходити з iнтересiв дiтей 4 умов це нормаль-
ного розвитку та виховання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126