ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
Президiя обласного суду в своєй постановi виходила з
того, що народний суд прийняв i розглянув непiдвiдомчий йому
спiр.
Проте з висновком обласного суду про закриття проваджен-
ня в справi з наведених мотивiв погодитись не можна. Адже в
даному разi заявник просив встановити факт реустрацiє на-
родження.
Вiдповiдно до ст. 273 ЦПК суди можуть встановлювати
факти реустрацiє народження, якщо в органах загсу не зберiгся
вiдповiдний запис i вiдновити його вони вiдмовились. У справi
немау даних про те, що заявник звертався до мiсцевого бюро
загсу i що там йому вiдмовили у вiдновленнi актового запису.
За таких обставин рiшення народного суду пiдлягало ска-
суванню, але i в цьому разi президiя не вправi була закривати
провадження в справi, оскiльки народний суд не зясував на-
явностi умов, якi б дозволили суду встановити факт реустрацiє
народження.
Народний суд також недостатньо перевiрив обгрунтованiсть
вимог заявника по сутi. Зокрема, не було встановлено, чи не
провадилась реустрацiя народження заявника у 1911 р.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК, судова колегiя протест
заступника Голови Верховного Суду задовольнила. Рiшення
народного суду Ясинуватського району та постанову президiє
Донецького обласного суду скасувала, а справу направила на-
родному суду на новий розгляд в iншому складi суддiв.
Встановлення факту належностi правовстановлюючих докумен-
тiв провадиться судовим порядком лише при неможливостi
встановити його iншим шляхом
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 10 лютого 1964 р.
Судова колегiя Верховного Суду УРСР, розглянувши в су-
довому засiданнi протест заступника Прокурора УРСР на ух-
валу народного суду м. Бердичева Житомирськоє областi вiд 29
липня 1963 р. та постанову президiє Житомирського обласного
суду вiд 16 вересня 1963 р. в справi за заявою Ф. про вста-
новлення факту неналежностi єй трудовоє книжки, встановила.
У-липнi 1963 р. Ф. звернулась до суду з заявою, в якiй
просила, встановити, що трудова книжка, видана 29 липня
1954 р. Авдорманською МТС Чимишлийського району Молдав-
ськоє РСР, в якiй вона по батьковi названа Саввiвною, а не
Савелiєвною, належить єй.
Ухвалою народного суду м. Бердичева вiд 29 липня 1963 р.
єє вимога задоволена. Постановою президiє Житомирського об-
ласного суду вiд 16 вересня 1963 р. протест прокурора Жито-
мирськоє областi залишено без задоволення.
У протестi заступника Прокурора УРСР ставилося, питання
про скасування вказаних судових рiшень та про закриття про-
вадження в справi.
Протест пiдлягав задоволенню з таких пiдстав. Народний
суд виходив з того, що Ф. дiйсно працювала в Авдорманськiй
МТС, а в трудовiй книжцi помилково зазначено єє по батьковi
замiсть "Савелiєвна- Саввiвна". Залишаючи без задоволення
протест прокурора областi, президiя обласного суду у постановi
послалася на неможливiсть внести вiдповiднi змiни до трудовоє
книжки заявницi, оскiльки Авдорманська МТС реорганiзована. -
Зазначенi мотиви не можна визнати обгрунтованими. Згiдно
з чинним законодавством встановлення факту належностi пра- ;
вовстановлюючих документiв тiй чи iншiй особi провадиться
судовим порядком лише при неможливостi його встановлення
iншим шляхом.
З повiдомлення ж Центрального державного архiву Молдав-
ськоє РСР та Комратського вiддiлення "Молдсiльгосптехнiки"
видно, що архiви Авдорманськоє МТС, де працювала заявниця
в 1953-1958 р. i де єй було видано трудову книжку, повнiстю
збереглися. " -
- Крiм того, з повiдомлення Комратського вiддiлення "Молд-
сiльгосптехнiки" вiд 12 грудня 1963 р. видно, що наказом вiд
9 листопада 1953 р. на посаду рахiвника МТС дiйсно була
прийнята Ф. (Марiя Савелiєвна), звiльнена з роботи 15 сiчня
1958 р. за скороченням штатiв.
За наведених обставин суд безпiдставно прийняв до свого
провадження заяву Ф. про встановлення факту належностi єй
трудовоє книжки, оскiльки питання про й" належнiсть вона мог-
ла встановити позасудовим порядком.
На пiдставi наведеного та керуючись статтями 336 i 337
ЦПК, судова колегiя Верховного Суду протест заступника
Прокурора УРСР задовольнила, ухвалу народного суду м. Бер-
дичева вiд 29 липня 1963 р. i постанову президiє Житомирсь-
кого обласного суду вiд 16 вересня 1963 р. скасувала i справу
провадженням закрила.
Такими, що перебувають на утриманнi спадкодавця, слiд вва-
жати непрацездатних -осiб, якi перебували на повному його
утриманнi або одержували вiд нього допомогу, котра була для
них основним i постiйним джерелом iснування
Ухвалi судовоє колега в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 16 липня 1975 р.
(витяг)
А. звернулася в суд з заявою про встановлення факту пе-
ребування М., 1965 р. народження, на утриманнi Г. Своє вимоги
заявниця мотивувала тим, що єє дочка М. з своєм чоловiком
усиновили хлопчика. Незабаром за станом здоровя вони не
змогли його виховувати i передали єй та Г., з яким вона пе-
ребувала з 1946 р. у фактичних шлюбних вiдносинах. У 1973 р.
Г. помер. Посилаючись на те, що дитина тривалий час пере-
бувала. на утриманнi Г., заявниця просила суд встановити цей
факт для оформлення спадщини.
Рiшенням народного суду Волноваського району Донецькоє
областi вiд 1 жовтня 1973 р. вимоги А. задоволене. Постановою
президiє Донецького обласного суду вiд 27 грудня 1973 р. це
рiшення скасоване.
При новому розглядi справи в народному судi, касацiйнiй
та нагляднiй iнстанцiях питання про встановлення факту пе-
ребування на утриманнi також не знайшло позитивного ви-
рiшення. При цьому суди виходили з того, що М. не був на
повному утриманнi Г., бо виховували i утримували його як Г.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126
того, що народний суд прийняв i розглянув непiдвiдомчий йому
спiр.
Проте з висновком обласного суду про закриття проваджен-
ня в справi з наведених мотивiв погодитись не можна. Адже в
даному разi заявник просив встановити факт реустрацiє на-
родження.
Вiдповiдно до ст. 273 ЦПК суди можуть встановлювати
факти реустрацiє народження, якщо в органах загсу не зберiгся
вiдповiдний запис i вiдновити його вони вiдмовились. У справi
немау даних про те, що заявник звертався до мiсцевого бюро
загсу i що там йому вiдмовили у вiдновленнi актового запису.
За таких обставин рiшення народного суду пiдлягало ска-
суванню, але i в цьому разi президiя не вправi була закривати
провадження в справi, оскiльки народний суд не зясував на-
явностi умов, якi б дозволили суду встановити факт реустрацiє
народження.
Народний суд також недостатньо перевiрив обгрунтованiсть
вимог заявника по сутi. Зокрема, не було встановлено, чи не
провадилась реустрацiя народження заявника у 1911 р.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК, судова колегiя протест
заступника Голови Верховного Суду задовольнила. Рiшення
народного суду Ясинуватського району та постанову президiє
Донецького обласного суду скасувала, а справу направила на-
родному суду на новий розгляд в iншому складi суддiв.
Встановлення факту належностi правовстановлюючих докумен-
тiв провадиться судовим порядком лише при неможливостi
встановити його iншим шляхом
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 10 лютого 1964 р.
Судова колегiя Верховного Суду УРСР, розглянувши в су-
довому засiданнi протест заступника Прокурора УРСР на ух-
валу народного суду м. Бердичева Житомирськоє областi вiд 29
липня 1963 р. та постанову президiє Житомирського обласного
суду вiд 16 вересня 1963 р. в справi за заявою Ф. про вста-
новлення факту неналежностi єй трудовоє книжки, встановила.
У-липнi 1963 р. Ф. звернулась до суду з заявою, в якiй
просила, встановити, що трудова книжка, видана 29 липня
1954 р. Авдорманською МТС Чимишлийського району Молдав-
ськоє РСР, в якiй вона по батьковi названа Саввiвною, а не
Савелiєвною, належить єй.
Ухвалою народного суду м. Бердичева вiд 29 липня 1963 р.
єє вимога задоволена. Постановою президiє Житомирського об-
ласного суду вiд 16 вересня 1963 р. протест прокурора Жито-
мирськоє областi залишено без задоволення.
У протестi заступника Прокурора УРСР ставилося, питання
про скасування вказаних судових рiшень та про закриття про-
вадження в справi.
Протест пiдлягав задоволенню з таких пiдстав. Народний
суд виходив з того, що Ф. дiйсно працювала в Авдорманськiй
МТС, а в трудовiй книжцi помилково зазначено єє по батьковi
замiсть "Савелiєвна- Саввiвна". Залишаючи без задоволення
протест прокурора областi, президiя обласного суду у постановi
послалася на неможливiсть внести вiдповiднi змiни до трудовоє
книжки заявницi, оскiльки Авдорманська МТС реорганiзована. -
Зазначенi мотиви не можна визнати обгрунтованими. Згiдно
з чинним законодавством встановлення факту належностi пра- ;
вовстановлюючих документiв тiй чи iншiй особi провадиться
судовим порядком лише при неможливостi його встановлення
iншим шляхом.
З повiдомлення ж Центрального державного архiву Молдав-
ськоє РСР та Комратського вiддiлення "Молдсiльгосптехнiки"
видно, що архiви Авдорманськоє МТС, де працювала заявниця
в 1953-1958 р. i де єй було видано трудову книжку, повнiстю
збереглися. " -
- Крiм того, з повiдомлення Комратського вiддiлення "Молд-
сiльгосптехнiки" вiд 12 грудня 1963 р. видно, що наказом вiд
9 листопада 1953 р. на посаду рахiвника МТС дiйсно була
прийнята Ф. (Марiя Савелiєвна), звiльнена з роботи 15 сiчня
1958 р. за скороченням штатiв.
За наведених обставин суд безпiдставно прийняв до свого
провадження заяву Ф. про встановлення факту належностi єй
трудовоє книжки, оскiльки питання про й" належнiсть вона мог-
ла встановити позасудовим порядком.
На пiдставi наведеного та керуючись статтями 336 i 337
ЦПК, судова колегiя Верховного Суду протест заступника
Прокурора УРСР задовольнила, ухвалу народного суду м. Бер-
дичева вiд 29 липня 1963 р. i постанову президiє Житомирсь-
кого обласного суду вiд 16 вересня 1963 р. скасувала i справу
провадженням закрила.
Такими, що перебувають на утриманнi спадкодавця, слiд вва-
жати непрацездатних -осiб, якi перебували на повному його
утриманнi або одержували вiд нього допомогу, котра була для
них основним i постiйним джерелом iснування
Ухвалi судовоє колега в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 16 липня 1975 р.
(витяг)
А. звернулася в суд з заявою про встановлення факту пе-
ребування М., 1965 р. народження, на утриманнi Г. Своє вимоги
заявниця мотивувала тим, що єє дочка М. з своєм чоловiком
усиновили хлопчика. Незабаром за станом здоровя вони не
змогли його виховувати i передали єй та Г., з яким вона пе-
ребувала з 1946 р. у фактичних шлюбних вiдносинах. У 1973 р.
Г. помер. Посилаючись на те, що дитина тривалий час пере-
бувала. на утриманнi Г., заявниця просила суд встановити цей
факт для оформлення спадщини.
Рiшенням народного суду Волноваського району Донецькоє
областi вiд 1 жовтня 1973 р. вимоги А. задоволене. Постановою
президiє Донецького обласного суду вiд 27 грудня 1973 р. це
рiшення скасоване.
При новому розглядi справи в народному судi, касацiйнiй
та нагляднiй iнстанцiях питання про встановлення факту пе-
ребування на утриманнi також не знайшло позитивного ви-
рiшення. При цьому суди виходили з того, що М. не був на
повному утриманнi Г., бо виховували i утримували його як Г.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126