(витяг)
У серпнi 1992 р. 3. звернулась з позовом до Науково-
дослiдного технологiчного iнституту приладобудування про по-
новлення на роботi на посадi iнженера-конструктора третьоє
категорiє та стягнення заробiтноє плати за час вимушеного про-
гулу, посилаючись на те, що при розiрваннi з нею трудового
договору за п. 1 ст. 40 КЗпП адмiнiстрацiую не було враховане
Гє переважне право на залишення на роботi i не вжито заходiв
до єє працевлаштування.
Рiшенням судовоє колегiє Харкiвського обласного суду вiд
14 квiтня 1993 р. у позовi вiдмовлено.
У касацiйнiй скарзi 3. просить скасувати це рiшення з тих
мотивiв, що при й" звiльненнi адмiнiстрацiую не було вжито
заходiв до єє працевлаштування, не враховано єє передпенсiйний
вiк, продуктивнiсть працi i квалiфiкацiю.
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вважау, що ка-
сацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Згiдно з п. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договiр може бути
розiрваний власником пiдприумства, установи, органiзацiє або
уповноваженим ним органом у разi змiн в органiзацiє вироб-
ництва i працi, в тому числi лiквiдацiє, реорганiзацiє або пере-
профiлювання пiдприумства, установи, органiзацiє, скорочення
чисельностi або штату працiвникiв.
Факт скорочення штату працiвникiв у вiдповiдача, в тому числi
iнженерiв-конструкторiв, пiдтверджууться матерiалами справи.
Суд перевiряв, чи додержано вiдповiдачем пiд час розiр-
вання трудового договору з 3. порядку звiльнення працiвникiв,
i встановив, що будь-яких порушень законодавства про працю
ним не допущено.
При звiльненнi 3. обговорювалось питання щодо єє пере-
важного права на залишення на роботi перед iншими iнже-
нерами-конструкторами третьоє категорiє.


Згiдно з ч. 1 ст. 42 КЗпП при скороченнi чисельностi або
штату працiвникiв переважне право на залишення на роботi
надауться працiвникам з бiльш високою квалiфiкацiую i про-
дуктивнiстю працiє
Суд встановив, що позивачка у червнi 1961 р. закiнчила
вечiрну вiддiлення технiчного училища № 5 i здобула спе-
цiальнiсть "конструктор-кресляр". З 1967 р. працювала у вiд-
повiдача старшим технiком, з 1971 р. - iнженером, а з 14
березня 1989 р. - iнженером-конструктором третьоє категорiє.
Всi iншi працiвники, якi займали посади iнженерiв-конструк-
торiв третьоє категорiє i разом з позивачкою були звiльненi за
п. i ст. 40 КЗпП, а також тi, що залишилися на цих посадах,
мають вищу освiту. За квалiфiкацiую i продуктивнiстю працi
позивачка не переважау iнших працiвникiв на таких же поса-
дах, чого не заперечувала вона сама. Крiм того, цей факт
пiдтверджууться показаннями свiдка Щ.
Не пiдтвердились i доводи 3. про те, що вiдповiдач не вжи-
вав заходiв до єє працевлаштування. Витребуванi судом, докази
свiдчать, що позивачцi пропонувалась робота на 22 вакантних
на той час iнших посадах з урахуванням єє спецiальностi та
квалiфiкацiє. Однак вiд цих пропозицiй вона вiдмовилась, що,
зокрема, пiдтверджууться приуднаними до справи актами i не
оспорювалось 3. у судовому засiданнi.
Вiдповiдау ч. 2 ст. 42 КЗпП i висновок суду про те, що
сiмейний стан i iншi обставини, що дають переважне право для
залишення на роботi, враховуються в тому разi, коли працiвники
мають однакову квалiфiкацiю i продуктивнiсть працi.
Про звiльнення позивачка була попереджена за два мiсяцi.
Оскiльки судом трудовий спiр вирiшено вiдповiдно до вимог
закону, судова колегiя Верховного Суду залишила його
рiшення без змiни.
При розглядi спорiв про звiльнення за п. 2 ст. 40 Кодексу
законiв про працю Украєни суд може визнати правильним ро-
зiрвання трудового договору в тому разi, якщо встановить, що
воно проведено на пiдставi фактичних даних, якi пiдтверд-
жують, що внаслiдок недостатньоє квалiфiкацiє або стану здо-
ровя працiвник не може належним чином виконувати покла-
денi на нього трудовi обовязки чи що єх виконання протипо-
казано йому за станом здоровя i- працiвника, за його згодою,
неможливо перевести на iншу роботу ~
Постанова президiє Волинського обласного суду
вiд 29 квiтня 1992 р.
(витяг)
У вереснi 1990 р. Ч. звернулась з позовом до дошкiльноє
установи № 56 м. Луцька про поновлення на роботi та стяг-
нення заробiтноє плати за час вимушеного прогулу.
- 27 -



Позивачка зазначала, що вона працювала у вiдповiдача
кухонною робiтницею i наказом вiд 9 серпня 1990 р. необгрун-
товано звiльнена за станом здоровя на пiдставi п. 2 ст. 40
КЗпП.
Рiшенням Луцького мiського народного суду вiд 13 лютого
1991 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє "Волин-
ського обласного суду вiд 7 березня 1991 р., в задоволеннi
позовних вимог вiдмовлено.
У протестi Голови Верховного Суду Украєни поставлено
питання про скасування рiшення суду та надiслання справи
на новий розгляд.
Президiя Волинського обласного суду вважау, що протест
пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Вiдмовляючи в позовi, суд виходив з того, що позивачка за
станом здоровя не могла працювати кухонною робiтницею, а
вiд переведення на роботу прибиральницею вiдмовилась. При
цьому вiн послався на єє пояснення, показання лiкарiв Ш. i
Н., допитаних як свiдки, та висновок обласноє лiкарнi вiд 21
липня 1990 р. про те, що вказана праця єй протипоказана.
Рiшення народного суду визнала правильним судова колегiя
обласного суду.
Проте з висновками народного суду погодитись не можна,
оскiльки вони зробленi без достатнього зясування справжнiх
обставин справи.
Вiдповiдно до п. 2 ст. 40 КЗпП трудовий договiр, укладений
на невизначений строк, може бути розiрваний адмiнiстрацiую
установи в разi виявлення невiдповiдностi працiвника займанiй
посадi або виконуванiй роботi внаслiдок недостатньоє квалi-
фiкацiє або стану здоровя, якi перешкоджають продовженню
даноє роботи.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126