Наказом директора заводу
"Маяк" вiд 13 грудня 1991 р. його звiльнено з роботи за п. 1
ст. -41 КЗпП у звязку з несвоучасним виготовленням заводом
сердечникiв електромагнiтiв, простоум складального цеху та
неодержанням планового прибутку.
Посилаючись на те, що грубого порушення своєх обовязкiв
вiн не допускав, оскiльки виготовлення сердечникiв було не-
можливим через поставку заводом "Маяк" сталi, яка не пiд-
давалась обробцi i не вiдповiдала нормативно-технiчнiй доку-
ментацiє, С. просив задовольнити його позов.
Рiшенням Любомльського районного народного суду вiд 2
березня 1992 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє
Волинського обласного суду вiд 2 квiтня 1992 р., позов задо-
волене. Постановою президiє обласного суду вiд 10 червня
1992 р. протест на цi рiшення залишено без задоволення.
Ухвалою судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 23
вересня 1992 р. протест заступника Генерального прокурора
Украєни задоволений частково - виключено з судових рiшень
вказiвку на те, що для звiльнення позивача необхiдна була
згода профспiлкового комiтету заводу.
У протестi заступника Генерального прокурора Украєни
- 48 -
ставиться питання про скасування всiх судових рiшень у звяз-
ку з єх необгрунтованiстю та передачу справи на новий розгляд.
Зокрема, зазначауться, що висновок про вiдсутнiсть грубого
порушення трудових обовязкiв позивачем зроблено судом без
залучення до участi у справi спецiалiстiв та без зясування єх
думки щодо виконання позивачем трудових обовязкiв.
Пленум Верховного Суду Украєни вважау, що протест не
. пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
З матерiалiв справи вбачауться, що позивач працював го-
ловним iнженером любомльського заводу i за посадовими
обовязками був першим заступником директора.
Наказом директора заводу "Маяк" вiд 13 грудня 1991 р.
його звiльнено з роботи за п. 1 ст. 41 КЗпП на пiдставi грубого
порушення трудових обовязкiв, що виявилось, як зазначено в
наказi, у незабезпеченнi технологiчного супроводження виго-
товлення сердечникiв електромагнiтiв, неоперативному вирi-
шеннi питання про налагодження виготовлення виробiв, що
призвело до простою складального цеху i втрати заводом пла-
нового прибутку. Цей наказ у звязку зi звiльненням позивача
в перiод його тимчасовоє непрацездатностi наказом вiд 8 сiчня
1992 р. було змiнено - визнано, що днем звiльнення С. у 8
сiчня 1992 р.
Як вбачауться з письмових i усних пояснень представника
заводу "Маяк", зазначене в наказi про звiльнення порушення
позивачем трудових обовязкiв полягало в тому, що вiн без
достатнiх пiдстав визнав одержану заводом "Свiтязь" 24 жовтня
1991 р. сталь непридатною для виготовлення сердечникiв елек-
тромагнiтiв i тому 18 листопада 1991 р. розпорядився припи- ,
нити єх виробництво.
Згiдно з п. i ст. 41 КЗпП трудовий договiр з керiвним
працiвником може бути розiрваний у разi одноразового грубого
порушення ним трудових обовязкiв. Звiльнення з цiує пiдстави
може проводитись з додержанням передбаченого ст. 149 КЗпП
порядку застосування дисциплiнарного стягнення. Зокрема, при
обраннi виду стягнення Власник або уповноважений ним орган
повиннi враховувати не тiльки заподiяну проступком шкоду,
на наявнiсть якоє робиться наголос у протестi, а й ступiнь
тяжкостi вчиненого проступку, обставини, за яких його вчине-
но, i попередню роботу працiвника. Обставини справи, вста-
новленi судом, i додатковi матерiали, на якi у посилання у
протестi, не свiдчать про те, що позивач вчинив грубе пору-
шення трудових обовязкiв i що до нього мiг бути застосований
передбачений цiую нормою закону крайнiй захiд дисциплiнар-
ного стягнення.
Встановлено, що 24 жовтня 1991 р. завод "Свiтязь" одержав
без сертифiката вiд заводу "Маяк" 4150 кг сталi марки СТ-т
для виготовлення сердечникiв електромагнiтiв, яка i була пере-
дана цеху № 1 для запуску в технологiчний процес. Робiтники
цеху виявили, що сталь не пiддауться обробцi. Про це 11 ли-
стопада 1991 р. начальник цеху на оперативнiй нарадi доповiла
директору заводу, який тут же доручив позивачу перевiрити
можливiсть виготовлення сердечникiв з одержаноє сталi. Оскiль-
ки на заводi "Свiтязь" хiмлабораторiя вiдсутня, позивач домо-
вився провести аналiз якостi сталi на заводi "Ковельсiльмаш".
12 листопада 1991 р. центральна лабораторiя останнього дала
висновок, що за хiмiчним складом стальналежить до сталi
марки СТ-0. Про невiдповiднiсть сталi нормативно-технiчнiй
документацiє комiсiую вхiдного контролю в складi фахiвцiв було
складено акт.
Про цi обставини С. телеграмою повiдомив керiвництво за-
воду "Маяк", а сам вжив заходiв до виготовлення сердечникiв
з iншого металу. Однак керiвництво заводу "Маяк" на теле-
граму вiдповiдi не дало. -
Пiсля цього директор заводу "Свiтязь" розпорядився повер-
нути привезену сталь заводу "Маяк".
Про невiдповiднiсть сталi норматйвно-технiчнiй докумен-
тацiє, вiдсутнiсть сертифiката та значнi труднощi при виготов-
леннi з неє сердечникiв електромагнiтiв вказано в актi вiд 27
листопада 1991 р.,-складеному за участю представника заводу
"Маяк" (iнженера-технолога) i фахiвцiв вхiдного контролю за-
воду "Свiтязь".
Зазначенi обставини пiдтверджуються також поясненнями
сторiн, показаннями ряду свiдкiв.
Як вбачауться з матерiалiв справи, завод "Свiтязь" вiд-
правив на адресу заводу "Маяк" 19листопада 1991 р. 353
сердечники, 20-го - 100, 22-го - 974, 25-го - 2000, 26-го -
700, 27-го - 2100.
Завод "Маяк" 18 листопада виготовив 1004 магнiтофони,
19-го - 930, 20-го - 935, 21-го - 164, 22-го - 763, 25-го -
950, 26-го - 480,27-го - 815.
Цi докази свiдчать про те, що позивач вживав можливих
заходiв для випуску продукцiє. Вони спростовують доводи про-
тесту, що внаслiдок його безвiдповiдальностi був допущений
простiй складального цеху та не одержанi плановi прибутки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126