149КЗпП. -:i"
Касацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких пiдсткж
Судомвстановлено, що 26 березня 1976 р. пiд чабi""-
снення рейсу Львiв-Шепетiвка позивач провозив ВiтiЗМЕЙ
жирiв без квиткiв, а 28 травня того ж року, здй""-"
- . - 55 -
Хуст-Львiв - шiсть. Крiм того, 7 сiчня, 15 травня i 12 серпня
1976 р. вiн не зупинив автобус на вимогу лiнiйних контролерiв,
ухилившись тим самим вiд контролю.
Факт перевезення пасажирiв без квиткiв пiдтверджууться
приуднаними до справи актами контролерiв i вiдмiтками в кон-
трольних листах водiя, якi позивач здавав адмiнiстрацiє разом
з путьовими листами пiсля повернення з рейсiв, а також по-
казаннями свiдкiв С., М. i В.
Пiдпису С. в зазначених актах немау. Однак це не свiдчить
про те, що факти, вказанi в них, не вiдповiдають дiйсностi.
Змiст актiв С. був вiдомий, оскiльки про це робилися вiдмiтки
,у. контрольних листах водiя, однак, єх i дiй контролерiв вiн не
оскаржував. Те, що/С. не зупиняв автобус на вимогу контро-
лерiв, пiдтверджууться актами, складеними контролерами авто-
управлiнь рiзних областей, i показаннями свiдкiвМ., Б., Б.О.,
Б.С. i Т.
Суд перевiрив посилання позивача на те, що 7 сiчня i 15
травня 1976 р. вiн не помiтив контролера в звязку з поганою
погодою, а 12 серпня того ж року не змiг своучасно зупинити
автобус, оскiльки було слизько. Цi показання обгрунтовано
визнанi непереконливими, оскiльки вони нiчим не пiдтвердженi.
Свiдки, про яких згадувалося, вище, показували, що погода
була гарна 1 водiй не мiг не бачити пiднятого в установленому
порядку контролером жезла. Спростовууться посилання на по-
гану погоду i довiдкою Львiвськоє гiдрометеообсерваторiє. Пра-
вильнiсть акта вiд 12 серпня 1976 р. також пiдтверджууться
листом начальника контрольно-ревiзiйного управлiння Мiнiс-
терства автомобiльного транспорту вiд 17 вересня 1976 р.
З матерiалiв справи видно, що С. i ранiше перевозив паса-
жирiв без квиткiв i не зупиняв автобус на вимогу контролерiв,
що обгрунтовано розцiнюуться як ухилення вiд контролю. За
1975-1976 рр. складено девять актiв з приводу таких пору-
шень, допущених позивачем.
Враховуючи наведене, слiд дiйти-висновку, що адмiнiстрацiя
мала пiдстави виразити недовiря С. i звiльнити його за п. 2
ст. 41 КЗпП.
Звiльнення з цих пiдстав може мати мiсце, незалежно вiд
застосування дисциплiнарних стягнень чи заходiв громадського
впливу, за проступки працiвника, щовикликали втрату довiря
до нього. Тому посилання позивача на недодержання
адмiнiстрацiую передбачених ст. 149 КЗпП правил застосуван-
ня дисциплiнарних стягнень не спростовують висновкiв суду
щодо його звiльнення. На пiдставi наведеного судова колегiя
Верховного Суду касацiйну скаргу С. залишила без задоволен-
ня, а рiшення судовоє колегiє обласного суду без змiни.
-56-
Особа, Трудовий договiр з якою було припинено у звязку з
єє обранням на виборну посаду, пiсля закiнчення повноважень
за цiую посадою мау право вимагати вiд власника пiдприумства,
установи, органiзацiє (уповноваженого ним органу), де вона
працювала перед переходом на виборну посаду/укладення з
нею трудового договору на виконання попередньоє роботи, а
при єє вiдсутностi - iншоє рiвноцiнноє роботи (посади).
.При вiдмовi у наданнi роботи за позовам цiує особи спiр щодо
виконання обовязку укласти трудовий договiр може бути ви-
рiшено судом
Ухвала судовсi колеги в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 23 листопада 1994 р.
(в и т.я г)
У травнi 1994 р. К. звернувся з позовом до тернопiльського
заводу "Сатурн" про укладення трудового договору пiсля
закiнчення строку повноважень виборного працiвника.
Позивач зазначав, шо з 27дипая 188 р, вiн працював у
вiдповiдача начальником дiльницi фарбування, аз 3 червня
1991 р. - начальником лакофарбувального цеху.
У звязку з обранням членом профкому заводу, а потiм
заступником його голови вiдповiдно до спiльного рiшення, ад-
мiнiстрацiє та профкому вiд 19 сiчня 1993 р. у порядку пере-
ведення К. був прийнятий на роботу в профкомi.
Пiсля .закiнчення строку повноважень, 19 квiтня 1994 р.
позивач звернувся до вiдповiдача з проханням надати йому
попередню або iншу рiвноцiнну роботу.
Оскiльки йому було вiдмовлено, К. просив про задоволення
. вимог..11 , : ., 1 , , ,..,. : ;.."::/ ,:-... ...;
Справа розглядала> деєдйрайРiао.- --. є;1."-1.,1.-1; . :
РiшеннЖгЄИЙЯiєiвЙi >iД 11 вересня,
1994р.,.вд1NИо(вII<.1;: .є\: i..:.\..iii : .- , .
Постановлено зобадяваєи аадоя "Сатури" укласти з К. тру-
довий договiр, надавши: йому попередню посаду, а при ц вiд-
сутностi - iншу рiвноцiнну посаду на цьому ж пiдприумствi
або, за його згодою, на iншому пiдприумствi, в установi,
органiзацiє.
У касацiйнiй скарзi вiдповiдач ставить питання про скасу-
вання рiшення з тих пiдстав, що суд не врахував рiшення
Тернопiльського мiського суду вiд 15 липня 1994 р. та рiшення,
трудового колективу про недовiру позивачевi,не взяв до уваги,
що К. у особою пенсiйного вiку, що йому пропонувалась рiвно-\
цiнна посада та те, що на пiдприумствi мау мiсце скорочення
чисельностi та штату працiвникiв.
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вважау, що нi
- 57 -
доводи касацiйноє скарги не можна визнати обгрунтованими з
таких пiдстав.
Позивач з 27 липня 1988 р. працював у вiдповiдача на-
чальником дiльницi фарбування, а з 3 червня 1991 р. - на-
чальником лакофарбувального цеху, що пiдтверджууться випи-
скою з трудовоє книжки.
У звязку з обранням членом профкому заводу, а потiм
заступником його голови наказом вiд- 13 сiчня 1993 р. К. з 12
сiчня того ж року був переведений на роботу в профкомi, що
пiдтверджууться копiую наказу.
19 квiтня 1994 р, повноваження позивача на виборнiй по-
садi закiнчились у звязку з обранням iншогоскладу профкому.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126