, робота його
правлiння, яке очолювала позивачка, була визнана неза-
довiльною. Постановлено звiльнити Б. з посади достроково. На
цих же зборах було обрано нового голову правлiння. Доводи
позивачки про те, що збори не можна вважати правомочними,
оскiльки не було кворуму, та про те, що рiшення про єє
звiльнення вони не приймали, судом перевiрялись, однак не
дiстали пiдтвердження. Тому єх не можна визнати такими, що
заслуговують на увагу.
Виходячи з цього та беручи до уваги, що вiдповiдно до ч. З
ст. 221 КЗпП спори про дострокове звiльнення з виборноє
платноє посади членiв громадських та iнших обуднань громадян
за рiшенням органiв, що єх обрали, судам непiдвiдомчi, облас-
ний суд обгрунтовано обмежився лише визнанням звiльнення
незаконним. . - . ,
При цьому вiн правильно вирiшив питання"про стягнення
заробiтноє плати за час вимушеного прогулу- з моменту
звiльнення до рiшення зборiв уповноважених i в основу роз-
рахункiв поклав постанову Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 21
березня 1992 р. № 140 "Про додатковi захопи у звязку з
пiдвищенням заробiтноє плати", згiдно з якою, зокрема, розмiр
виплат, який вiдповiдно до чинного законодавства обчислюуться
з середньогозаробiтку, у бюджетних органiзацiях визначауться
виходячи з установлених посадових окладiв (тарифних ставок)
з урахуванням доплат i надбавок, якщо середнiй заробiток,
визначений у встановленому порядку, менший за пi оклади.-В
звязку з цим посилання позивачки на неправильнiсть пiд-
рахунку єє заробiтноє плати у необгрунтованими. Що ж до
- 60 -
стягнення заробiтноє плати за затримку видачi трудовоє книж-
ки, а також щодо неправильностi запису в останнiй, то пi
питання не були предметом позову в данiй справi i тому пра-
вильно судом не розглядались. -
Керуючись статтями 310> 311 ЦПК Украєни, судова колегiя
Верховного Суду залишила рiшення без змiни.
При обраннi виду дисциплiнарного стягнення, в тому числi i
звiльненнi з цих пiдстав, необхiдно додержувати вимог ст. !49
Кодексу законiв про працю Украєни, згiдна з якими власник
або уповноважений ним орган у цьому разi повинен врахову-
вати ступiнь тяжкостi тмииеноге проступку i заподiяну ним
шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, i попередню
роботу працiвника -
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 14 квiтня 1993 р, ~ i
(в и т яг) ;
Б. працювала в хавцизькому кiнотеатрi "Батькiвщина" ху-
дожником-оформлювачем. Наказом вiд ЗО березня 1991 р. вона-
була звiльнена з роботи за п. З ст. 40 КЗпП у звязку з
систематичним невиконанням без поважних причин обовязкiв,
покладених на неє трудовим договором i посадовою iнструкцiую.
Вважаючи звiльнення незаконним, Б. у квiтнi 1991 р.
предявила позов до кiнотеатру про поновлення на роботi i
стягнення заробiтноє плати за час вимушеного прогулу.


Справа розглядалася неодноразово. ..
Рiшенням судовоє колегiє Донецького обласного суду вiд 22
лютого 1993 р. позов задоволене. -
У касацiйнiй скарзi вiдповiдач просить скасувати це рi-
шення, оскiльки при його постновленнi не враховано, що пот-
зивачка неналежним чином виконувала своє трудовi обовязки
та те,- що дисциплiнарнi стягнення яр неє застосовувались з
додержанням встановленого порядку. .
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вважау, що. ка-
сацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
З матерiалiв справи видно, що позивачка з 1.983 р. працю-
вала у вiдповiдача художником-оформлювачем; а наказом вiд
ЗО березня 1991 р. звiльнена за п. З ст. 40 КЗпП. Перед ця>
вона вже звiльнялась з роботи i була поновлена на нiй наказом
вiд 28 сiчня 1991 р. як. незаконно звiльнена. Пiсля цього ;
казом вiд 1 лютого 1991 р. єй було оголошено зауваж
те, що 29 сiчня 1991. р. вона пiдготувала рекламу на
- 61 -
щитi, а ЗО сiчня того ж оку запiзнилась з обiдньоє перерви
на ЗО хв" наказом вiд 7 лютого 1991 р. оголошено сувору
догану за зрив рекламування фiльму, а наказом вiд 20 березня
1991 р. - сувору догану за орфографiчну помилку на фасаднiй
рекламi. Приводом до звiльнення Б. згiдно знаказом вiд ЗО
березня 1991 р. стало те, що вона 29 березня запiзнилась з
обiдньоє перерви на 13 хв. i не помiняда стару рекламу на
нову. .
При вирiшеннi справи суд визнав, що позивачка допустила
зазначенi порушення. Разом з тим вiн встановив, що кiнотеатр
потребуу капiтального ремонту, його примiщення не опа-
люуться, в звязку з чим Б. не мала належних умов для роботи,
особливо для сушiння рекламних щитiв. Не вживались належнi
- заходи до органiзацiє єє роботи.
Розриваючи трудовий договiр з позивачкою, вiдповiдач не
взяв до уваги зазначених обставин i не врахував, що застосу-
вання до працiвника такого дисциплiнарного стягнення, як
звiльнення, у крайнiм заходом. Вiдповiдачем не виконано вимог
. ст. 149 КЗпП, згiдно з якими Вид дисциплiнарного стягнення
мау обиратись з врахуванням ступеня тяжкостi вчиненого про-
ступку, заподiяноє ним шкоди, обставин, за яких вчинено про-
ступок, i попередньоє роботи працiвника.
Беручи до уваги, що рiшення суду вiдповiдау встановленим
обставинам, вимогам п. З ст. 40, статтям 149, ,235 КЗпП, розяс-
ненням Пленуму Верховного Суду Украєни, даним у п. 22 його
постанови № 9 вiд 6 листопада 1992 р. "Про практику розгляду
судами трудових спорiв", судова колегiя Верховного Суду за-
лишила рiшення без змiни.
Оскiльки звiльнення з роботи проведено з порушенням чинного
законодавства, а в ходi судового розгляду виявлено iстотнi
недолiки в дiяльностi вiдповiдача, суд обгрунтовано постановив
окрему ухвалу про необхiднiсть усунути виявленi порушення
закону
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 23сiчня 1991 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126