ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
"Це не роман. Це щось iнше".
Ледi й джентльмени, я вже бачу той знуджений вираз, що малюдться на
ваших обличчях, ви вже проставили подумки дiагноз, severe psychological
problems29 з обох сторiн - нацiоналмазохiстка
(хоча з таким дiагнозом ви, напевно, не знайомi...) й аутичний маньяк (тут
простiше, бо, крiм суто комунiкативних негараздiв, неконтактностi отоз, чи
як воно там зветься, можна б випiмнути й дрiбнiшi, клiнiчно промовистiшi
симптоми - примiром, його повну неспроможнiсть бодай на мить вдержати в
головi телефонний номер перш нiж записати, i особливо характерне, дивно
курлапе письмо - несподiванi пропуски лiтер, а то враз посеред речення
слово з великоз, або заблукале з сусiднiх абеток "э" чи "j", мовби на те,
щоб рядок краще тулився графiчно, - нехорошi речi, тривожнi, а коли ще
згадати отi його пiдозрiлi мiгренi, од яких, хваливсь, непритомнiв бувало,
то й геть кепська картина склададться), - що ж тут заперечиш, це гарне,
похапне слiвце, - problems, воно означуд i математичну задачку, i рак
грудей, i втрату любовi, в кожному випадку десь завше iснуд хтось,
спроможний зарадити, професор, лiкар, психоаналiтик, - якщо, звичайно,
мадте чим заплатити, а якщо не мадте, то вже якось поувихайтеся, нашкребiть
по засiках борошенця, нiчого не вдiдш, життя - штука коштовна: оно Розi,
Маркова дружина, сьомий рiк поспiль вчащад до психоаналiтика, два сеанси на
тиждень, чого сердега Марк, кроткий гладкий школяр побiльшеного формату, не
бувши навiть повним професором, оплатити, звiсно, негоден, так що вiд часу
до часу, кiлькамiсячними нападами, Розi - сорокарiчна дiвчинка, мати
дорослоз дочки, i така ж маленька, худенька, як горобчик (крутозадий
горобчик iз вiдьмацьки зрослими на перенiссi бровами), незмiнно чи то
перестуджена, чи перегрiта на сонцi, чи принаймнi перевтомлена (рука на
чолi, як у колгоспноз жницi, зiбгана мокра грудочка "Клiнексу" коло носа),
змушена пiдшукувати собi якусь працю, i знаходить, i щось там робить
мiсяць, i два, або навiть три, - i все на те, аби мати змогу й далi двiчi
на тиждень лягати на ту саму канапку й оповiдати комусь, хто зз слухад, яка
вона нещаслива, - на шостий рiк вони з Марком перестали трахатися, i це
очевидне зрушення: тепер обод скрегочуть зубами од абстиненцiз, сварки
спалахують з голодним трiском, як добре пiдсушений хмиз, на кожний
словесний доторк, i, схоже, доведеться збiльшити число сеансiв: problems д
problems, i суспiльство велить зх розв'язувати, згiдно з чотирма
арифметичними дiями: дано А, дано B, зх можна додавати, множити, дiлити,
переставляти мiсцями, i все то в надiз добути якусь третю величину,
всепоглинаюче заняття! - десь у кiнцi задачника мiститься вiдповiдь,
набрана петитом, маймо терпець, коли-небудь нам зз покажуть. Коли-небудь
кожен iз нас прочитад свою вiдповiдь - правда, будь-що змiнити буде тодi
вже пiзно.
Ледi й джентльмени, problems - це те, на розв'язок чого iснують правила.
Але якраз правил ми й не знадмо, знадмо тiльки чотири арифметичнi дiз, i
сунемося з ними, пихатi недоуки, в провальнi печери невiдомих i гаданих
величин, i нрунт випорскуд нам з-пiд стiп, i луна гоготить обвалом, i в
тому гуркотi, дослухавшись, можна б вловити виляски чийогось - це ж чийого,
ану вгадайте? - реготу, - i пекучий жах поймад, коли нога зависад над
порожнечею, звiдки невидними випарами повiльно куриться та спустошлива,
висисаюча до млостi в кiстках тоска, котру росiяни звуть смертною: а це ж
бо й д - вхiд до пекла, панi й панове, ласкаво просимо, вiн завжди
вiдкритий, що ж ви харапудитеся, ви ж - сюди спiшилися?..
"Я завжди хотiв одного - реалiзуватися". Так вiн казав - i казав щиру
правду. "Понюхай, от понюхай, як пахне, - ходи сюди, а-ах!" - нахилявся,
хтиво сапаючи нiздрями, над пеналом свiжопридбаних фарб, екстатично
примикав повiки (яка розкiш цi американськi крамницi, чого тут тiльки нема,
ах суки, глянь, глянь! - скрадливо голубив пучкою шовковистий аркуш
китайського рисового паперу, скiльки це коштуд? нi фiна собi! - ох, яка
губочка, помацай, вона ж жива! - i полотна вже натягненi продаються, ну
блiн ваще, а це що, бiлила? скiльки? задавляться, падли, - все, ходiм
звiдси, - i раптом рiзко гальмував на мiсцi, закидаючи голову назад, з
мукою невтоленноз жаги вхлипуючи повiтря: чудш, як пахне?), - зй подобалася
ця хижа змисловiсть, дарма що не на нез скерована, дарма що зй з того
перепадали хiба послiдки: вона так само змислово любила слово - насамперед
на звук, але звук щiльним неводом волiк за собою фактуру, консистенцiю,
запах i, ясна рiч, колiр також: кольором надiленi були не тiльки поодинчi
слова, особливо вчувався вiн при переходi з одноз мови на iншу, - кожна-бо
мала свiй, мiнливо-ряхтючий, основний тон випромiнювання: iталiйська -
електричний фiолет, ультрамарин, десь такий свiтловий ефект, як коли б
червоне вино могло зробитися синiм, польська шамшiла терпкою, оскомною од
шиплячого тертя молодою зеленню, англiйська побулькувала, просвiчуючи
навилiт чимось подiбним до нiжно-золотавого курячого бульйону, причому в
Штатах водянистiше, в британському варiантi iнтенсивнiше, смолисто-тягучiше
- ситнiше; звiсно, рiдна була найпоживнiша, найцiлющiша для змислiв:
чорнобривцевий оксамит, нi, радше вишневий (сiк в устах)? русявий (запах
волосся)?.. так завжди - iно станеш приглядатися зблизька, розсипадться,
дробиться - не збереш, голодувала вона без нез тяжко, просто фiзично: мов
на безводдi абощо, почути б - живоз, щироз, щоб iнтонацiдю отою спiвучою,
наче струмок жебонить, коли зоддалеки наслухати, хлюпнуло - зй-бо,
пiддужчала б! - в тiй хвилинi вiн згадав, без усмiшки, як колись, класi в
п'ятому, сидячи на уроцi укразнськоз мови, тайкома нюхав фарби, схованi пiд
партою, а вчителька, пiдскочивши, швирнонула ними, аж зi стуком розлетiлися
по проходу, - ну певно ж, тiльки вчителька укразнськоз мови здатна щось
такого встругнути, чогось вони, мов на пiдбiр, усюди - найтупiшi,
найзлобнiшi бабери, оскаженiло ревнi служаки, достоту сержанти-хохли в
совдцькiй армiз, - ти не думадш, що тут комплекс нацiональноз
неповноцiнностi град на всю?
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42
Ледi й джентльмени, я вже бачу той знуджений вираз, що малюдться на
ваших обличчях, ви вже проставили подумки дiагноз, severe psychological
problems29 з обох сторiн - нацiоналмазохiстка
(хоча з таким дiагнозом ви, напевно, не знайомi...) й аутичний маньяк (тут
простiше, бо, крiм суто комунiкативних негараздiв, неконтактностi отоз, чи
як воно там зветься, можна б випiмнути й дрiбнiшi, клiнiчно промовистiшi
симптоми - примiром, його повну неспроможнiсть бодай на мить вдержати в
головi телефонний номер перш нiж записати, i особливо характерне, дивно
курлапе письмо - несподiванi пропуски лiтер, а то враз посеред речення
слово з великоз, або заблукале з сусiднiх абеток "э" чи "j", мовби на те,
щоб рядок краще тулився графiчно, - нехорошi речi, тривожнi, а коли ще
згадати отi його пiдозрiлi мiгренi, од яких, хваливсь, непритомнiв бувало,
то й геть кепська картина склададться), - що ж тут заперечиш, це гарне,
похапне слiвце, - problems, воно означуд i математичну задачку, i рак
грудей, i втрату любовi, в кожному випадку десь завше iснуд хтось,
спроможний зарадити, професор, лiкар, психоаналiтик, - якщо, звичайно,
мадте чим заплатити, а якщо не мадте, то вже якось поувихайтеся, нашкребiть
по засiках борошенця, нiчого не вдiдш, життя - штука коштовна: оно Розi,
Маркова дружина, сьомий рiк поспiль вчащад до психоаналiтика, два сеанси на
тиждень, чого сердега Марк, кроткий гладкий школяр побiльшеного формату, не
бувши навiть повним професором, оплатити, звiсно, негоден, так що вiд часу
до часу, кiлькамiсячними нападами, Розi - сорокарiчна дiвчинка, мати
дорослоз дочки, i така ж маленька, худенька, як горобчик (крутозадий
горобчик iз вiдьмацьки зрослими на перенiссi бровами), незмiнно чи то
перестуджена, чи перегрiта на сонцi, чи принаймнi перевтомлена (рука на
чолi, як у колгоспноз жницi, зiбгана мокра грудочка "Клiнексу" коло носа),
змушена пiдшукувати собi якусь працю, i знаходить, i щось там робить
мiсяць, i два, або навiть три, - i все на те, аби мати змогу й далi двiчi
на тиждень лягати на ту саму канапку й оповiдати комусь, хто зз слухад, яка
вона нещаслива, - на шостий рiк вони з Марком перестали трахатися, i це
очевидне зрушення: тепер обод скрегочуть зубами од абстиненцiз, сварки
спалахують з голодним трiском, як добре пiдсушений хмиз, на кожний
словесний доторк, i, схоже, доведеться збiльшити число сеансiв: problems д
problems, i суспiльство велить зх розв'язувати, згiдно з чотирма
арифметичними дiями: дано А, дано B, зх можна додавати, множити, дiлити,
переставляти мiсцями, i все то в надiз добути якусь третю величину,
всепоглинаюче заняття! - десь у кiнцi задачника мiститься вiдповiдь,
набрана петитом, маймо терпець, коли-небудь нам зз покажуть. Коли-небудь
кожен iз нас прочитад свою вiдповiдь - правда, будь-що змiнити буде тодi
вже пiзно.
Ледi й джентльмени, problems - це те, на розв'язок чого iснують правила.
Але якраз правил ми й не знадмо, знадмо тiльки чотири арифметичнi дiз, i
сунемося з ними, пихатi недоуки, в провальнi печери невiдомих i гаданих
величин, i нрунт випорскуд нам з-пiд стiп, i луна гоготить обвалом, i в
тому гуркотi, дослухавшись, можна б вловити виляски чийогось - це ж чийого,
ану вгадайте? - реготу, - i пекучий жах поймад, коли нога зависад над
порожнечею, звiдки невидними випарами повiльно куриться та спустошлива,
висисаюча до млостi в кiстках тоска, котру росiяни звуть смертною: а це ж
бо й д - вхiд до пекла, панi й панове, ласкаво просимо, вiн завжди
вiдкритий, що ж ви харапудитеся, ви ж - сюди спiшилися?..
"Я завжди хотiв одного - реалiзуватися". Так вiн казав - i казав щиру
правду. "Понюхай, от понюхай, як пахне, - ходи сюди, а-ах!" - нахилявся,
хтиво сапаючи нiздрями, над пеналом свiжопридбаних фарб, екстатично
примикав повiки (яка розкiш цi американськi крамницi, чого тут тiльки нема,
ах суки, глянь, глянь! - скрадливо голубив пучкою шовковистий аркуш
китайського рисового паперу, скiльки це коштуд? нi фiна собi! - ох, яка
губочка, помацай, вона ж жива! - i полотна вже натягненi продаються, ну
блiн ваще, а це що, бiлила? скiльки? задавляться, падли, - все, ходiм
звiдси, - i раптом рiзко гальмував на мiсцi, закидаючи голову назад, з
мукою невтоленноз жаги вхлипуючи повiтря: чудш, як пахне?), - зй подобалася
ця хижа змисловiсть, дарма що не на нез скерована, дарма що зй з того
перепадали хiба послiдки: вона так само змислово любила слово - насамперед
на звук, але звук щiльним неводом волiк за собою фактуру, консистенцiю,
запах i, ясна рiч, колiр також: кольором надiленi були не тiльки поодинчi
слова, особливо вчувався вiн при переходi з одноз мови на iншу, - кожна-бо
мала свiй, мiнливо-ряхтючий, основний тон випромiнювання: iталiйська -
електричний фiолет, ультрамарин, десь такий свiтловий ефект, як коли б
червоне вино могло зробитися синiм, польська шамшiла терпкою, оскомною од
шиплячого тертя молодою зеленню, англiйська побулькувала, просвiчуючи
навилiт чимось подiбним до нiжно-золотавого курячого бульйону, причому в
Штатах водянистiше, в британському варiантi iнтенсивнiше, смолисто-тягучiше
- ситнiше; звiсно, рiдна була найпоживнiша, найцiлющiша для змислiв:
чорнобривцевий оксамит, нi, радше вишневий (сiк в устах)? русявий (запах
волосся)?.. так завжди - iно станеш приглядатися зблизька, розсипадться,
дробиться - не збереш, голодувала вона без нез тяжко, просто фiзично: мов
на безводдi абощо, почути б - живоз, щироз, щоб iнтонацiдю отою спiвучою,
наче струмок жебонить, коли зоддалеки наслухати, хлюпнуло - зй-бо,
пiддужчала б! - в тiй хвилинi вiн згадав, без усмiшки, як колись, класi в
п'ятому, сидячи на уроцi укразнськоз мови, тайкома нюхав фарби, схованi пiд
партою, а вчителька, пiдскочивши, швирнонула ними, аж зi стуком розлетiлися
по проходу, - ну певно ж, тiльки вчителька укразнськоз мови здатна щось
такого встругнути, чогось вони, мов на пiдбiр, усюди - найтупiшi,
найзлобнiшi бабери, оскаженiло ревнi служаки, достоту сержанти-хохли в
совдцькiй армiз, - ти не думадш, що тут комплекс нацiональноз
неповноцiнностi град на всю?
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42