Руслан сам виявив бажання взяти
участь у роботi групи АСПН з причини нестерпних стосункiв
iз батьком, а останнiм часом - i з матiрю. Агресiя до батька
призвела до калiцтва. Коли пiсля групи АСПН Руслан знайшов
можливiсть "розумно" прояснити стосунки з батьком, останнiй
сказав (за розповiддю Р.): "Якби наша розмова не вiдбулася -
я б тебе вбив". Все цс засвiдчуу актуальнiсть груповоє психоко-
рекцiє та єє результативнiсть, адже мау прямий вихiд на психiчне
здоровя людини та єє фiзичну безпеку.

Супутниками особистiсних проблем у: почуття неповноцiн-
ностi й у той же час тенденцiя мегаломанiє, агресiя, заздрiсть,
ревнощi, конкуренцiя, боротьба за перевагу (що часто зводиться
до проблеми чоловiчоє потенцiє) та iн. Все це може перетворити
сiмю на полiгон "психологiчних боєв" за свою гiднiсть, силу та
переваги. Проте тяжiння до матерi та конкуренцiя за "мiсце
бiля неє" не вичерпують мотивiв боротьби. Така активнiсть iн-
тегрууться дiую унiверсального механiзму "психологiчних захи-
стiв" - "вiд слабкостi до сили".

iлюстрацiую цього факту (у випадку з Р.) у топологiчнi

160

модст (див. мал. 9-11). Малюнки засвiдчують активну бороть-
бу за "ослаблення" сильних сторiн батька, а там де не вистачау
_-i _ включауться iлюзiя й приписування собi його сильних
сторiн. Цiкавим у факт вiдображення матерi трьома психоло-
гiчними картинками и приписування батьковi сексуального по-
тягу до матерi. Руслан стверджуу, шо батько бачить лише
красиву маму. Такс перебiльшення жiночоє привабливостi ма-
терi свiдчить про вiдступ вiд реальностi та силу чуттувого потягу
до матерi, шо народжууться Едiповою ситуацiую. Заслуговуу на
увагу констатацiя Русланом погiршення стосункiв iз матiрю з
часу його дружби з дiвчиною.

Р.: "Я аж затремтiв при однiй гадцi про те, що я стану на
мiсце батька". Хоч потрiбно було всього-навсього в топологiчнiй
моделi стати на мiсце хлопця (Сергiя), який представляв сильну
сторону битька. Спостерiгауться великий страх перед "сильною
стороною батька" ("Сергiя"). Вiдчуття Русланом власноє слаб-
костi породжуу регресивнi реакцiє: "Я створюю своую поведiн-
кою жах для близьких". Нерозумiння механiзмiв, що
зумовлюють поведiнку Р., якою вiн маскуу почуття слабкостi,
створюу враження про нього як про жорстокого, невпхованого,
невдячного до батька, впертого, несправедливого й т.п. i не дау
змоги близьким побачити ного внутрiшнi труднощi й навiть
страждання.

Цiкаво звернути увагу на наслiдки iнцестуозного тяжiння.
Руслан стверджуу, що мати у "початком вiдлiку" у виборi дiв-
чини, Вiн ш\кас доповнення материнського образу. iнтимнi
стосунки з таким обуктом лiбiдо меншою мiрою паралiзувати-
муться "табу" на чуттувiсть, нiж з iдентичним матерi.

Психологiчний змiст топологiчних моделей, зафiксованих на
мал. i2 i 13, iлюструють важливий факт чуттувого потягу та
вiдсутностi його реалiзацiє з матiрю. Закритiсть матерi вiн пе-
редау позицiую нiг (Олi). Нога - це символ-архетип, який
трапляуться в малюнках досить часто.

Розглянемо, наприклад, мал. 28. Учасниця АСПН передала
свiй пасивний стан передньою частиною пози коня й великою
енергетичною потужнiстю задньоє його частини (чуттувоє). Без
сумнiву, Едiпова ситуацiя блокуу енергiю. Авторка мал. 28 ска-
зала: "У мене велике внутрiшну нагромадження нереалiзованоє
енергiє. Хоч я й не водила нiколи автомобiля, а здауться, сiла б
i повела на великiй швидкостi". ЄЄ вислiв фактично вiдображау
Едiпову ситуацiю (в "снсргстично-психологiчному" аспектi):

ризик, iлюзорна впевненiсть, що все було б чудово, неможли-
вiсть реалiзацiє, вiдчуття енергетичноє потужностi через за-
тримку (блокування) активностi. Автомобiль, Єзда - символ
лiбiдiозного чуттувого уднання. Весь груповий матерiал цiує
учасницi АСПН показав наявнiсть єє тяжiння до батька й де-

11

Т. Яценко

161

(мал. 9-i!). Дискредитацiя батька деструктивне поглинау
енергiю, спустошуу й ослаблюу Руслана. Яскравим доказом у
калiцтво Руслана - удар рукою по склу.

Аналiз малюнкiв пiдтверджуу тяжiння Руслана до матерi за
вiдсутностi чуттувого уднання, проте у платонiчне уднання "на-
рiвнi з матiрю" i "над батьком". Неусвiдомлена "заiнтересова-
нiсть" у "жорстокiй" поведiнцi батька стосовно себе породжуу
аналогiчнi форми поведiнки у Руслана. "Я створюю жах для
близьких". Руслан намагауться актуалiзувати в собi силу через
"боротьбу" з батьком, з ного сильною стороною (див. мал. 9-11).
Активнiсть мау мету: "присаджування" сильноє сторони батька
(яку вiдтворював Сергiй). Внутрiшня суперечливiсть не зава-
дила ЙОМУ реалiзувати себе в життi. Пiсля груповоє корекцiє
ситуацiя змiнилася на краще.

6.4. МАКРОАНАЛiЗ НЕСВiДОМИХ
ПЕРЕДУМОВ ОСОБИСТiСНОЄ
ПРОБЛЕМИ СУБтКТА

Для практичноє психологiє надзвичайно важливо розумiти iрра-
цiональний характер тенденцiй, поведiнки, що диктуються не-
свiдомим змiстом психiки субукта.

З часiв 3. Фрейда вiдомо, що несвiдоме, яке пройшло процес
витiснення, мас значнии потенцiал активностi в напрямку -
"назовнi", "на поверхню" (в поведiнку). Проте цензорський кон-
троль збоку "Над-Я" спричинюу процес маскування тенденцiй
несвiдомого в символiчнi форми.

Багаторiчний досвiд практичноє роботи дав змогу видiлити
деякi загальнi тенденцiє психiки, зумовленi активнiстю несвiдо-
мого. що стоять над варiативнiстю поведiнкового матерiалу
учасникiв груповоє психокорекцiє. Перша з таких тенденцiй
визначауться iнтегруючим механiзмом "психологiчних захи-
стiв", змiст якого - "вiд слабкостi - до сили". Може виникнути
запитання: чи у щось спiльне мiж указаним механiзмом i те-
орiую Адлсраi Вiн першим акцентував увагу науковцiв на при-
таманну людинi тенденцiю "до влади".
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88