Якщо людина бурхливо
реагуу на зворотний звязок, то з нею можна "укласти контракт"
про вiдтягування в часi реакцiє на почутi неприумнi висловлю-
вання. Якщо в групi будуть дослiдженi причини напруженостi,
тривоги, невдоволення, то ворожiсть може бути зменшена.

4. Прояв залежностi одних членiв групи вiд iнших породжу-
уться комплексом неповноцiнностi. Той чи той член групи не-
рiдко не лише по-дитячому тримауться за руку iншого члена
групи, але й пiдпадау пiд його сильний вплив, що не у прогре-
сивним. Ця залежнiсть нерiдко у свiдченням недостатньоє соцi-
альноє зрiлостi субукта. Й такому членовi групи бувау нелегко
допомогти. Наприклад, людина просить допомоги - група дау
зворотну iнформацiю, але вона неспроможна самостiйно єє про-
аналiзувати и зробити висновки. Тому найчастiше вiд неє можна
почути вiдповiдь: "Так, але..." При цьому спiвчуття, яке Єй
висловлюу група, мало допомагау, бо вона не вмiу скористатися
одержаною iнформацiую й навiть порадою, оскiльки, незалежно
вiд змiсту рекомендацiй, намагауться довести, що Єй це не пiд-
ходить. Важливо навчитися вiдсторонюватися вiд таких хвороб-
ливих потреб пiдтримки.

5. Тенденцiя до теоретизування, фiлософствування прояв-
ляуться найчастiше на першому етапi, коли зберiгауться сприй-
няття АСПН як традицiйноє форми навчання, коли домiнуу
прагнення показати себе "з хорошого боку" перед викладачем i
студентами. Цс нерiдко вiдволiкау вiд плiдноє роботи, й iнодi
доводиться докладати багато зусиль, аби змусити таких учас-
никiв занять повiрити в серйознiсть того, що вiдбувауться в
групi. Трапляуться, що пiд кiнець роботи групи саме вони жал-
кують з приводу швидкого закiнчення занять.

6. Тенденцiя до "навiшування ярликiв" на окремих членiв
групи ("фiлософ", "осел", "монополiст", "оповiдач" i т.п.). Ос-
кiльки на заняттях надасться свобода для демонстрацiє своує
поведiнки, цс справдi може викликати подiбнi асоцiацiє. Й ке-
рiвниковi слiд памятати: завдання групи не в закрiпленнi у
людини стереотипу неефективного способу спiлкування, а в
наданнi єй допомоги в конструктивних змiнах i розвитку. Не
можна також забувати, що кожна людина у чимось бiльшим,
нiж, скажiмо, "оповiдач", "групова мати" тощо, потрiбно допо-
могти учасникам АСПН побачити цс.

Активне соцiально-психологiчнс навчання ускладнюють i
такi моменти:

77

"захиснi" реакцiє, якi осооливо пiдсилюються за вiдсутностi
(або послаблення) почуття психологiчноє захищеностi й безпеки
в групi;

недостатнiсть психологiчних знань для розумiння смпiрiчно-
го матерiалу;

протидiя послабленню внутрiшнiх барурiв, стереотипiв;

пошук швидких, легких, готових вiдповiдей на складнi пси-
хологiчнi проблеми й питання;

розбiжностi мiж очiкуваннями субукта (члена групи) й тим,
що вiн отримуу в нiй (нерiдко це можуть бути утилiтарнi на-
станови: озброєтися системою комунiкативних засобiв з метою
кращого впливу на iнших для досягнення своує мсти). Груповий
процес спрямований на пошук причин особистiсних проблем у
самому субуктi, характерi його життувого досвiду. Сподiвання,
з якими субукт приходить у групу, можуть бути просто нере-
альними. Зокрема, покладаються надiє на те, що все буде зроб-
лено "за мене" i "я вийду готовеньким". Члени групи часто не
розумiють, що шлях удосконалення процесу спiлкування над-
звичайно складний, оскiльки повязаний з особистiсними змi-
нами, якi вимагають значних зусиль з боку самого субукта.

3.5. ВИМОГИ ДО ПРОФЕСiЙНИХ
i ОСОБИСТИХ ЯКОСТЕЙ
КЕРiВНИКА ГРУПИ АСПН

Керiвник повинен володiти цiлою низкою якостей:

бути спроможним визнати в групi своє помилки й прорахун-
ки (якщо такi трапляються) i йти на такий самий ризик, якого
вiн очiкуу вiд членiв групи;

в разi необхiдностi йти на конфронтацiю з членом групи;

дiяти на основi розвиненоє iнтуєцiє;

бути щирим у спiлкуваннi з членами групи;

дослiджувати свiй внутрiшнiй свiт;

висловлювати застереження та сподiвання стосовно розвит-
ку групового процесу;

робити те, на що вiн очiкуу вiд iнших членiв групи.

Керiвниковi важливо володiти здатнiстю емоцiйноє включе-
ностi в процес завдяки розвинутiй сснзитивностi. Вкрай необ-
хiдною у також здатнiсть "бути з членами групи", тобто в кож-
ний момент групового процесу знати, в якому емоцiйному станi
перебувау той чи той член групи. Керiвник зможе входити в
тiснiший емоцiйний контакт з iншими, якщо буде здатним на
професiйнi реакцiє в групi й утримуватиметься вiд суто люд-
ських. Керiвниковi важливо перед початком занять у групi про-
водити деякий час на самотi. Пiдготовка до заняття може являти

78

собою роздуми про членiв групи АСПН i способи розвитку про-
цесу групового навчання.

Далi видiлимо ще ряд важливих професiйних особливостей
керiвника групи АСПН, якi базуються на його особистiсному
потенцiалi.

Турботливiсть. Керiвник повинен бути щиро зацiкавленим
у психологiчнiй безпецi тих, хто навчауться. Недопустимим у
зловживання своєм становищем для задоволення в процесi
АСПН власних деструктивних тенденцiй "Я", що тягне за собою
використання членами групи "захисних засобiв" для утверджен-
ня свого "Я". Головною мстою керiвника мас бути зосередження
уваги на потребах учасникiв АСПН. Турботливiсть передбачау
увагу, довiру, вмiння щиро i всебiчно оцiнювати iндивiдуаль-
нiсть кожноє людини, єє особистi якостi.

Переконання. Деякi, керiвники трснiнгових груп не вiрять у
те, що заняття можуть викликати iстотнi позитивнi змiни, однак
продовжують займатись цiую практикою. На наш погляд, щира
переконанiсть в ефективностi груповоє роботи стимулюу учас-
никiв навчання до роботи, збуджуу потяг до творчостi, дальшого
самопiзнання та самовдосконалення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88