iсторiє його життя.

Важливо, що теми малюнкiв сприяють рефлексiє дитинства не
прямо, а опосередковано - через тематику сiмє, сприйняття бать-
кiв (i батьками дитини), дорогу життя та iн. Проте в малюнках
ми чимдалi бiльше маумо "матерiалiзованi" пiдстави прослiдку-
вати глобальну роль лiбiдо (й протилежноє Єй енергiє м о р -
т i д о ) У формуваннi логiки несвiдомого та єє спрямованостi.

Емпiрична картина вйазус на важливiсть несвiдомого у фор-
муваннi логiки, факту табуйованостi (заборони) первинних, iн-
фантильних потягiв субукта до близьких людей, а у звязку з
цим Єх чуттувоє н с р е а л i з о в а н о с т i . Саме в цьому мо-
ментi ми вбачаумо джерело енергiє, яка починау свою "подорож"
у свiт по "шпалах" замiщень. Спрямованiсть дороги, як показуу
нам досвiд, визначауться генеральним (базовим) механiзмом
"психологiчних захистiв" "вiд слабкостi до сили".
Тим-то прагнення до задоволення не лише пiдкоряуться даному
iнтеграцiйному механiзмовi, а й набувау соцiального забарвлен-
ня. Цьому сприяу специфiчнiсть нашого мислення. Енергiю, яку
ми вiддаумо науцi й технiцi, антична людина здебiльшого вноси-
ла в мiфологiю, рсалiзуючи таким чином прагнення пристосува-
ти субуктивнi фантазiє й надiє до навколишнього свiту.

Завдяки 3. Фрсйдовi, ми знаумо, що сновидiння грунту-
ються саме на такому мисленнi, яке зорiунтоване в зворотному
напрямку, до матерiалу спогадiв i нереалiзованих надiй дитин-
ства. Згiдно з цим поглядом,- пише К. Юнг, - сновидiння
може бути назване замiною iнфантильноє сцени, яка ви-
дозмiнилася внаслiдок єє перенесення на свiже переживання .
На вiдмiну вiд сновидiнь, де "Супер-Его" намагауться не втра-
тити своує пильностi, тематика малюнкiв мовби послаблюу єє,
санкцiонуу актуалiзацiю вiльних асоцiацiй пiд "прикриттям те-
ми малюнка". Насправдi ж його змiст бiльшою мiрою виражау
характер i силу стримуваноє в несвiдомому енергiє, анiж "до-
годжау" темi.

Аналiз, який обмежууться малюнковою продукцiую, не дау
пiдстав для порiвняння того. що сприяу вивченню системних
характеристик несвiдомого (його логiки), малюнка чи сновидiн-
ня. Для нас ця проблема асоцiюуться з феноменом "психологiч-
них захистiв" у Єхнiх базових проявах. А це, на наш погляд, у
"снтрпльною проблемою практичноє психологiє. Емпiрика вка-

Т. Яценко

129

зуу на звязок базових "захистiв" з колективним несвiдомим,
зокрема, уднiсть Єхнього когнiтивного аспекту з логiкою несвi-
домого. Для психолога-практика важливо розумiти значення
архетипних символiв, змiст яких повязаний з образами мiфiв,
казок i т.п. й опрацьований психоаналiтиками в роботi зi сно-
видiннями.

Ми згоднi з К. Юнгом, що в практичнiй психологiє (чи те-
рапiє) недопустима поз ицi я дослiдника в моральних
окулярах, у якого природничо-науковий iнтерес до пiзнання
каузальних передумов поведiнки людини пiдмiнюуться почут-
тям огиди у звязку з морально-етичною оцiнкою такоє по-
ведiнки. Подiбна морально-етична оцiнка може виникати через
примiтивне розумiння самоє психологiчноє сутi iнцестуозних
потягiв, що мають iнфантильну сутнiсть. Впадають у помилку
всi, хто вбачау в Едiповiй ситуацiє грiховнiсть помислiв дитини
та єє готовнiсть до аморального вчинку. Як правило, "кухня"
складних взаумовiдносин моралi iз забороненими (iнцестуозни-
ми) потягами залишауться на пiдсвiдомому рiвнi. Й лише окре-
мими острiвцями (й то - в опосередкованому виглядi) може
пробиватися в свiдомiсть. Примiром, мала дiвчинка може заяв-
ляти, що татко (чи братик) - єє жених. Доросла дiвчина може
усвiдомлювати наявнiсть прагнення порiвнювати своєх женихiв
iз батьком. Едiповi потяги мають деструктивне значення зага-
лом для психiки людини через тi механiзми, якi складаються
ще в дитинствi пiд впливом витiсненоє енергiє, повязаноє з
тяжiнням. Якщо звернутися до наслiдкiв такоє ситуацiє, то вони
найбiльше виражаються в блокуваннi лiбiдiозноє ак-
тивностi субукта в iнтимних стосунках.

Серед мiфiчних сюжетiв Едiпова ситуацiя найбiльш поши-
рена. ЄЄ психологiчне тлумачення: потяги не лише прагнуть
залишитися невидимими, а й з б ер i га ют ь здатнiсть не-
покори вимогам соцiуму. Шлях до здiйснення iнфан-
тильних надiй i бажань дитинства лежить у численних замi-
щеннях, у межах яких дiють проекцiя, перемiщення, перене-
сення, компенсацiя та iншi захисти. При цьому така компенса-
торно-замiщуюча дiяльнiсть проходить на фонi покори гене-
ральному (iнтегруючому) механiзмовi: "Вiд слабкостi до
сили". Цей механiзм iнтегруу захисну дiяльнiсть, а шляхи
уднання з лiбiдiозними обуктами дитинства пролягають через
присвоуння певних рис характеру та умовних цiнностей. Такий
процес невпинно супроводжууться численними витiсненнями.
Витiснення перемiщуу Едiпову драму на пiдводний рiвень.
Примiром, мати, яка домiнуу над батьком, може задати

Тут ми розумiумо як "комплекс Едiпа", так i "комплекс Електри", для
зручностi будемо вживати лише "Едiп..."

130

iна логiчну програму дочцi. Тут ми знаходимо витоки амбiва-
тентних почуттiв у "дiтей до рiдних: люблю й не люблю одно-
часно (вони переносяться також i на власне "Я").

Все це говорить про тс, що внутрiшньому мiфовi несвiдомого
того чи iншого субукта завжди притаманна суперечливiсть, яка
й зумовлюу його особистiсну проблему.

6.2.1. СИМВОЛiКА "ЛiБiДО"
У ПСИХОМАЛЮНКАХ

Жодна з теоретичних орiунтацiй, вiдомих у психологiє, не мау
таких здобуткiв у глибинному розумiннi психiки субукта як
психоаналiз, якии змiг поставити на недосяжну височiнь роль
символу в цьому процесi. Завдяки символу ми насамперед
спостерiгаумо ощадливiсть психiки при "виборi" засобiв вира-
ження дуже складного (багатомiрного) змiсту.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88