При цьому,
одначе, необхiдно зберiгати загальне позитивне ставлення до
особистостi. Треба памятати, що мстою конфронтацiє у розви-
ток субукта, а не обуктивування його недолiкiв.

Умiння ставити запитання. Запитання часто бувають фор-
мою вiдвертання вiд власних переживань i можуть заважати
роботi iнших членiв групи. Цс слiд упередити, бо саме безосiб-
ний спосiб звертання може виступати своурiдним захисним щи-
том своує "безпеки й проявом непродуктивноє форми поведiнки.
Питання можуть заважати процесовi групового навчання, якщо
єх ставлять у невiдповiдний момент, аби зясувати подробицi чи
причини того. чому людина переживау те чи iнше почуття. Таку
поведiнку бажано дослiдити в групi й дати зрозумiти людинi,
що єє стиль може бути продиктований бажанням заховатися,
залишитися для групи непiзнаним i бути "в безпецi". Члени
групи повиннi зрозумiти, що тi, кому адресуються запитання,
можуть через них утратити гостроту емоцiйних переживань,
оскiльки запитання стимулюють до роздумiв.

Умiння надавати пiдтримку полягау, передусiм, у визначен-
нi моменту єє доречностi. Лише за цiує умови вона може мати
навчальний ефект. Загальною помилкою може бути поспiшнiсть
надання пiдтримки, перш нiж учасник АСПН устигне пережити

внутрiшнiй конфлiкт, або якусь емоцiю. Така пiдтримка, по-
роджена добрими мотивами, може завалити регулюванню емо-
цiй за якими мають постати певнi висновки. Друга небезпека
полягау в закрiпленнi демонстративно-iгровоє поведiнки, яка
може закрiпити деякi непродуктивнi тенденцiє в групi. Пiдтрим-
ка доцiльна V випадку кризового стану або коли учасники нав-
чальноє групи вiдважуються на психологiчно ризикований для

них крок.

Невиправдана пiдтримка закрiплюу iнфантильнiсть, нездат-
нiсть до самостiйностi.

Встановлення взаумного звязку. В групi АСПН заохочу-
уться звязок мiж членами групи, а не мiж ними и керiвником.
При цьому учасники АСПН розвивають у собi здатнiсть спiв-
вiдносити дiє одного члена групи з реакцiями (турботами, хви-
люваннями) iншого. Розумiння того, що в учасникiв АСПН е
спiльнi турботи й хвилювання, змiцнюу звязок мiж учасника-
ми й тим самим сприяу згуртованостi групи.

Спiвпереживання. Розвиток цiує якостi полягау в умiннi вiд-
чувати й розумiти свiт iншого, значною мiрою сприяу процесовi
групового навчання. Для цього членiв групи слiд активно слу-
хати, виявляти взаумну увагу й турботу, повагу один до одного,
а також дешифрувати як невербальнi безсловеснi сигнали, так
i вербальнi повiдомлення.

Керiвник групи повинен остерiгатися розчинення" своує
особистостi в групових проблемах, а також обтяження групи
своєми власними проблемами. Мистецтво спiвпереживання по-
лягау в той же час у здiбностi зберiгати власну iндивiдуаль-
нiсть. Вiльна емоцiйна експресiя як форма емоцiйного реагу-
вання не у самоцiллю. Варто назвати деякi основнi ознаки згур-
тованостi в групi АСПН: високий рiвень довiри, регулярнi вiдвi-
дування занять, пунктуальнiсть, ступiнь емоцiйноє пiдтримки,
пiдбадьорювання й пiклування про iнших в процесi взаумодiє,
iнiцiатива в поведiнцi, широта спiвробiтництва мiж членами
групи та iн.

Пiзнавальна обробка досвiду, набутого в групi АСПН. Важ-
ливо, щоб члени групи усвiдомлювали необхiднiсть iнтегруван-
ня функцiй мислення й почуттiв у процесi групового пiзнання.
Останну вiдрiзняуться вiд традицiйного насамперед своєм емо-
цiйним аспектом, i деякi керiвники занадто пiдкреслюють цю
специфiку. В результатi можуть залишитися в тiнi пiзнавальнi
аспекти, забезпечити якi можна лише через мислення й розви-
ток здiбностей до аналiзу, синтезу й прийняття рiшення. Розг-
ляд цього питання доцiльно проводити в груш. Бажано, щоб у
процесi навчання учасники АСПН оволодiли новими пiзнаваль-
ними поняттями, якi б допомогли Єм проникнути в глибиннi
аспекти психiки.



У груповiй психокорекцiє важливо, щоб учасники не лише
переживали та вiдчували емоцiє, а й розумiли причини Єх ви-
никнення. Цьому сприяу такий прийом, як iнтерпретацiя, тобто
пояснення поведiнки. Якщо знайти розяснення, адекватнi про-
блемам, котрi переживають члени групи, це може виявитися
дуже корисним для них. Крiм того, своу припущення керiвник
може висловити у виглядi передчуття, припущення, яке надалi
(якщо воно правильне) обовязково спонукатиме членiв групи
до роздумiв.

Близьким до iнтерпретацiє у вмiння пiдводити пiдсумок гру-
пового процесу навчання. Складнiсть, багатограннiсть i багато-
значнiсть потребують перiодичного пiдведення пiдсумкiв, узагаль-
нення, що сприяу визначенню напрямiв подальшоє роботи.

Навчившiєся розумiти психологiчну суть того, що вiдбува-
уться в групi, учасники вмiтимуть бачити ситуацiю спiлкування
й у життi. Оцiнюючи своє рацiональнi висновки, досягнення,
члени групи зможуть визначити змiни, якi мають бути здiйсненi
надалi в Єхнiй псикiцi, зрозумiти, наскiльки вони необхiднi. В
цьому надау Єм допомогу керiвник, його приклад теж мау зна-
чення. Важливо, щоб вiн пiсля кожного заняття аналiзував "для
себе" результати навчання, фiксував змiни в особистiсному "порт-
ретi" окремих членiв групи, Єхнiх стосунках, змiни в динамiцi
групи в цiлому, визначав, що необхiдно зробити на наступному
заняттi або в перспективi роботи.

Групова психокорекцiя буде успiшною лише за умови ана-
лiзу того, що вiдбувауться, аналiзу, який би оптимально iнте-
грувався з почуттями. Коли член групи аналiзуу, виходячи
лише з iнтелектуальноє зацiкавленостi, виникау небезпека "гри
в iнтелектуальнiсть".
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88