"Мене дратуу (або
радуу); що ти..." (й назвати вчинок).

При груповiй психокорекцiє не повинно бути критики як
такоє. Близькою до критики у така зворотна форма звязку, як
конфронтацiя. Йти на конфронтацiю з iншим членом групи -
означау вiдкрито сказати йому щось дуже важливе для нього
в планi особистого самопiзнання, хоч, можливо, й не зовсiм
йому приумне. Цим ми будемо суттуво допомагати одне одно-
му в пошуках чогось важливого. Щира, безпосередня реакцiя
може бути не зовсiм приумною iншiй людинi. А щоб не скрив-
дити одне одного, необхiдно знаходити вiдповiднi форми вик-
ладу iнформацiє, без знецiнення змiсту. Така практика у одно-
часно корисним елементом тренажу. Якщо навчитися знаходи-
ти найкращу форму вираження своєх думок i почуттiв, на-
вiть неприумних, у тактовний спосiб, то це вже хист спiлку-
вання.

Найважливiша запорука успiшного навчання в груповiй пси-
хокорекцiє у сфера вiдвертостi. Але не в звичному ЄЄ розумiннi,
коли розкриваються всi таумницi (за бажанням - iнтимнi ас-
пекти), а вiдвертого висловлення власноє реакцiє на ситуацiю
"тут i тепер". Якщо хтось вiдчуу необхiднiсть навести iнтимний
матерiал у групi, щоб вона допомогла розiбратися в переживан-
нях, то недопустимо. Проте, згiдно з принципами АСПН, цього
не вимагауться. Важливiшою у вiдверта реакцiя на тс, що вiд-
бувауться в групi в ситуацiє "тут i тепер". Особливо бажаним у
висловлення почуттiв учасником навчання, власного сприйнят-
тя ситуацiє, без турботи про тс, "який матиму вигляд". В життi
така турбота виправдана, в психокорекцiинiй групi - нi. По-
ведiнка в групi мас бути щирою.

В роботi групи виключауться категоризацiя вражень за дво-
ма полярними ознаками: "добре-погано". Не оцiнювати те, що
вiдбувауться, важливо не лише з морально-соцiальноє точки
зору, а й iз дидактичноє (до чого ми так звикли в школi). Отже,
заохочення й покарання вiдсутнi, так само як i оцiнки "погано",
"добре", "краще", "гiрше".

Треба навчитися в процесi занять дивитися одне на одного
й на самих себе нiби збоку, набути "обуктивного" погляду на
тi психологiчнi якостi, якi у насправдi в нас, а якi - "в iншому",
без квалiфiкацiє Єх на поганi та хорошi. Пiзнання глибинноє
психологiчноє сутi людини - першочергове завдання групи
АСПН.

У групi спершу зясовууться той арсенал психологiчних за-
собiв, яким кожний з учасникiв навчання володiу в спiлкуваннi,
i те як вiн сприймауться iншими людьми. Завдяки зворотному
звязку (на емоцiино-почуттувому рiвнi) вiдкривауться можли-
вiсть кожному учасниковi групи оцiнити своє якостi й потенцiйнi
можливостi в спiлкуваннi. iнформацiю, одержану в групi, важ-
ливо осмислювати, аби дiйти висновку, на якi якостi в процесi
спiлкування бажано спиратися як на сильнi, а яких позбутися.
Якостi, вiднесенi до небажаних, не карто витiсняти зi свiдомостi,
краще Єх опрацювати в процесi самовдосконалення.

В групi постiйно моделюються рiзнi ситуацiє й випробову-
ються новi форми поведiнки. В життi вони можуть бути досить
ризикованими, в групi ризик знiмауться тим, що субукт сприй-
мауться таким, яким у, без оцiнок поведiнки в категорiях "до-
бре-погано".

Наступний дуже важливий принцип: сприймання iншого та-
ким, яким вiн у, вiдсутнiсть чорно-бiлих категорiй. Спочатку
взаумне сприйняття один одного може бути нелегким для окре-
мих членiв групи. Не слiд цього боятися. Такi труднощi важливо
проговорити на заняттi. Чим бiльше буде висловлювань, тим
краше для процесу навчання. В кожнiй ситуацiє учасникам до-
цiльно бути емоцiйно розкутими й вiдкритими, позбутися того
напруження, яке може гальмувати активнiсть "тут i тепер".
Говорити "про групу пiсля групи" у небажаним. Адже в цьому
разi втрачауться спонука повернутися до питання, яке когось
непокоєть на заняттi, бо вже вiдбудеться звiльнення вiд певноє
напруженостi. Якщо таке трапляуться, це треба проаналiзувати
на заняттi в групi.

Дотриманням цих правил група iнтегрууться, стау одним
цiлим, а кожен з учасникiв вносить у єє роботу щось своу.

Спочатку процес групового навчання може розвиватися не
досить iнтенсивно. Це не повинно викликати хвилювання,
штучно стимулювати активнiсть не варто. Груповий процес мау
свою власну динамiку.

Керiвник групи бере участь разом з усiма учасниками в усiх
процедурах як рiвноправний член групи. Керiвниковi надауться
зворотна iнформацiя, як й iншим учасникам. У ходi роботи
групи керiвництво може на себе перейняти будь-хто iнший.
Хтось iз членiв групи може спробувати проводити заняття. Ке-
рiвниковi приумно спiвпрацювати з психологiчно обдарованими
учасниками АСПН.

Згiдно з принципами груповоє роботи кожний може вiдмо-
витися вiд якоєсь вправи, якщо вiдчуу, що йому важко єє вико-
нати. В той же час треба памятати, що барури - це ознака
опорiв, якi слiд долати. Тому членам групи пропонууться пере-
борювати власнi опори й бути активними.

В групi тренiнгу часто попереджають людей, що вони мо-
жуть попросити допомоги у товаришiв. Важливо запобiгати ви-
никненню такоє необхiдностi. Проголошуючи принцип щиростi,
потрiбно бути ще й чуйними, намагатися не доводити людину
до стану, коли вона змушена просити допомоги. Переживаючи
певний тяжкий стан, не кожен вiдважиться зробити подiбну
заяву.

В групi АСПН, як уже було сказано, принцип "тут i тепер",
а це означау, що найважливiший дослiдницький матерiал - це
той, що е в даний момент. Усе, що людина може бачити, чути,
мау величезне значення в процесi навчання. Дiє людини, вчинки
говорять набагато бiльше, нiж слова. Тому основою пiзнання у
поведiнка, а не розповiдь про неє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88