Фiксацiя цього факту закрiплюуться на рiвнi механiз-
му. За таких обставин результат нiби вiдходить у "тло", а в
центрi уваги - сам потяг, вiн у "ф i г у р о ю ".

"Нiжнi почуття, котрi, як правило, сильнiшi до одного з
батькiв, вичерпуються через розчарування вiд даремного "очi-
кування" задоволення ("насолоди"), або ж через ревнощi з при-
воду народження новоє дитини, що потрактовууться як зрада
"коханого" чи "коханоє". Створюуться картина прояву енерге-
тичноє сили лiбiдiозного потягу з "усiченим" (тобто нереалiзо-
ваним) кiнцем. За такоє ситуацiє вiдбувауться капсулювання
нереалiзованоє енергiє (єє нагромадження), яка природно поси-
люуться в перiод чуттувого визрiвання (сексуальноє спромож-
ностi). Саме ця витiснена енергiя (iнцестуозного походження)
назавжди зберiгау прагнення насолоди в поуднаннi з неможли-
вiстю єє досягнення. Цс виражауться потiм у блокуваннi власноє
активностi за наявностi енергiє, котра шукау виходу.

Працюючи тривалий час iз людьми, якi перебувають у ме-
жах психiчного здоровя, ми мали пiдстави переконатися в спра-
ведливостi висловлювання 3. Фрейда про те, що феномен
"вимушеного повторення" можна спостерiгати й у психiчно здо-

122

рових людей. Вiн пише, що в життi окремих iз них у якась
демонiчна риса, притаманна долi. Психоаналiз стверджуу, що
така доля здебiльшого створюуться самою людиною й зумовлю-
уться впливом раннього дитинства. Вимушенiсть, яка при цьому
проявляуться, не вiдрiзняуться вiд примушеного повторення не-
вротикiв. Наприклад, однi люди нiбито приреченi на часту не-
вдячнiсть iнших людей, Єхню зраду, на розлади в iнтимних
стосунках, незалежно вiд змiни партнерiв. Тобто нiжнi почуття
таких людей проходять у стосунках з рiзними людьми однi й тi
ж самi фази й закiнчуються агресiую, недоброзичливiстю. Такi
прояви можна вiднести до "психологiчноє iмпотенцiє", коли сто-
сунки настiльки омертвляються (деструктуються), що чуттувий
контакт iз партнером стау майже неможливим. У цьому неваж-
ко розпiзнати Едiпову ситуацiю дитинства, в якiй не передба-
чалося чуттувого уднання з адресатом лiбiдо.

Виникау запитання: чому принцип насолоди, задоволення,
якому мала б пiдкоритися психiка, пiдмiнюуться протилеж-
ним - стражданнямi Ми раз вiд разу переконуумося, що провiд-
ним механiзмом, який забезпечуу цей феномен, у
"замiщення "-оживлення-витiсненоє енергiє в актуаль-
нiй життувiй ситуацiє. Цей механiзм виражау боротьбу супереч-
ливих тенденцiй та амбiвалентних почуттiв на шляху
вiдновлення можливостей реалiзувати нереалiзоване. Замiщен-
ня може набувати вираженоє тенденцiє до пошуку партнера "за
аналогiую", тобто схожого на первинний лiбiдiозний обукт, або
ж "вiд супротивного" (в разi домiнування негативних почуттiв до
первинного обукта) - пошук партнера з протилежними рисами
чи з метою забезпечення свободи в чуттувому уднаннi. В будь-
якому з наведених вище випадкiв людина потрапляу в супереч-
ливу ситуацiю. Хоч би яким чудовим було замiщення, а мiсце
первинного лiбiдiозного обукта залишауться святим (i фактично
незайманим). Разом iз тим навiть помисли про чуттуве (сексу-
альне) уднання з ним стають неможливими внаслiдок вчасного Єх
витiснення та актуалiзацiє почуття провини. Якщо ситуацiя роз-
вивауться "вiд супротивного", то у небезпека "моделювання" (а
насправдi вiдновлення) з актуальним партнером тих давнiх ан-
тагонiстичних стосункiв, вiд яких субукт страждав у дитинствi.

Здавалося б, ми торкаумося таких iнтимно-особистiсних ас-
пектiв психiки, якi далекi вiд соцiальноє ситуацiє, в котрiй пе-
ребувау субукт iз ного професiйними успiхами. Але це не так.
i не лише тому, що зазначенi вище тенденцiє несвiдомого пере-
вершують за своую силою будь-якi соцiально-службовi мотиви,
а й тому, що психiка субукта цiлiсна й живе за удиними (спiль-
ними) законами, незалежно вiд розмаєтостi його життудiяльно-
стi. В цьому нас переконують результати виконання малюнкiв
на тему "Я в службовiй обстановцi".

РОЗДiЛ

6

ПiЗНАННЯ НЕСВiДОМОГО З ДОПОМОГОЮ
ПСИХОМАЛЮНКiВ

Тривалий час поняття "несвiдоме" стосувалося тiльки таких
станiв, якi характеризуються витiсненням певних iмпульсiв, i
тому цей феномен мау бiльше теоретичну, нiж практичну вагу.
Сам 3. Фреид iз часом змiнив таку позицiю, включивши в
несвiдоме iнстинкти, вживши щодо них термiн "Воно". Визначив
також iнстанцiю "Над-Я", котра частково походила вiд усвiдом-
люваного, а частково вмiщувала витiснену колективну свiдо-
мiсть. Увiвши термiн "колективне несвiдоме", К. Юнг намагався
пiдкреслити цим загальну природу несвiдомого порiвняно з iнди-
вiдуальною. Сюди входять такi образи, що у в усiх iндивiдiв од-
наковими. Колективне несвiдоме iдентичне в усiх людей, i тому
воно за своую природою надособисте. Змiстом
його виступають так званi архетипи, тобто загальнi образи.

6.1. КОЛЕКТИВНЕ НЕСВiДОМЕ
ТА АРХЕТИПИ

Архетипи не лише виявляються в мiфах i казках, а й пiд Єхнiм
впливом формуються з дитинства. Вони вiдображають
несвiдому драму душi, тому в конкретному виявi архетип мау
iндивiдуальне забарвлення, вiдображуване символами. Вони ж
забезпечують можливiсть образного вiдтворення досвiду. Архе-
типи у вродженими. Якби вони були уявленнями, Єх можна було
б сприймати, тобто вони були б присутнi у свiдомостi вiд на-
родження. По сутi "архетип у iнстинктивним вектором, спря-
мованим трендом, точно таким, як iмпульс у птахiв вити
гнiзда" 1. т рiзниця мiж архстипом та iнстинктами. Цi останнi
стосуються фiзiологiчних процесiв i опановуються органами
чуттiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88