Спостерiгауть-
ся незбiг процесу виховання з процесом психокорекцiє, покли-
каним нiвелювати деформацiє особистостi, оптимiзувати єє СТО-
СУНКИ з оточенням. Проте и психокорекцiя, й виховання зорi-
унтованi на розвиток особистостi, хоча вони й рiзняться в ме-
тодах i засобах досягнення цiлей. Виховання ближче до прямого
внесення поправок у поведiнку, й лише побiчно позначауться
на структурних особливостях психiки вихованцiв, таких, як
настановлення, переконання й т. п. Результативнiсть виховання
перебувау в залежностi вiд пластичностi психiчних процесiв.
Психокорекцiйний же процес мас вiдродити пластичнiсть,
мобiльнiсть психiчноє органiзацiє субукта й тому зорiунтований
на вивчення статичних якостей психiки та виявлення Єхнiх лис-
функцiй. Психокорекцiя слугуу вiдродженню та розвитковi
лабiльностi й пластичностi особистiсних якостей субукта.

Там, де виховання наштовхууться на необхiднiсть перероб-
ки. "перековки" певних особливостей психiки, воно уднауться
з процесом психокорекцiє. Таке зближення iлюструу теорiя

"вибуху" А. С. Макаренка. Механiзми цих явищ вiдображау
теорiя позитивноє дезiнтеграцiє та вторинноє iнтеграцiє в кон-
текстi АСПН. Хоча треба памятати, що поняття "виховання"
стосууться передовсiм дiтей, а психокорекцiя - дорослих.

Ще одна суттува вiдмiннiсть психокорекцiє вiд виховання
полягау в тому, шо виховний процес у цiлому повязаний зi
впливом на субукта, психокорекцiя ж передбачау процес "ра-
зом iз субуктом" - взаумодiю та рiвнiсть позицiй. Останнiм
часом щоправда, педагогiчною практикою взято курс на збли-
ження позицiй У моделi "вчитель - учень" шляхом украплю-
вання в Єхнi стосунки iдей гуманiзацiє та гуманiтаризацiє.

Нашi дванадцятирiчнi дослiдження переконують у тому, що
успiшна психокорекцiя передбачау уднання зусиль у пошуку
причин труднощiв спiлкування та взаумин мiж людьми. Власнi
розробки питань груповоє психокорекцiє мають напрям на за-
безпечення пiзнання першопричин тих проблем, якi вiдчувау
людина у спiлкуваннi з iншими, а не наведення поверховоє
"косметики". Ми переконанi, що без дослiдження цих причин i
без внесення корективiв у диспозицiйнi утворення неможливо
добитися довготривалого успiху.

1.2.1. ПРИРОДА ПСИХiЧНИХ ЯВИЩ.
ЯКi ПiДЛЯГАЮТЬ ПСИХОКОРЕКЦiЄ

Групова психокорекцiя потребуу розумiння особливостей де-
струкцiй психiки. Якщо розглядати питання з практичноє точки
зору, то аналiзовi пiдлягау поведiнка субукта в групi, яка по-
роджуу в нього внутрiшнiй дискомфорт, напруження й труднощi
в стосунках з iншими людьми. В групi АСПН складаються умо-
ви для вивчення особливостей внутрiшньоє детермiнацiє пове-
дiнки субукта, яка iмперативне позначауться на поведiнцi в
будь-якiй ситуацiє спiлкування (чи то побутовiй, чи службовiй).
Вивченню внутрiшньоє зумовленостi поведiнки сприяу атмосфе-
ра спонтанностi и невимушеностi стосункiв i поведiнки в групi.

Завдяки цьому вiдкриваються можливостi обуктивування
неконтрольованих внутрiшнiх настановлень, якi активно впли-
вають на характер i змiст спiлкування. Отже, точками уваги
професiйного психолога у факти розбiжностi мiж свiдомо дек-
ларованими устремлiннями до дiє та самою дiую (поведiнкою)
субукта. Важливо також розрiзняти справжню поведiнку, яка
суперечить декларованiй мстi й змiст якоє прихований вiд
субукта, вiд навмисноє демонстративноє поведiнки.
Якщо йдеться про глибинну психокорекцiю, повязану з осо-
бистiсними передумовами труднощiв у спiлкуваннi, то вона тор-
кауться цiлiсних явищ психiки в удностi свiдомого з несвiдомим.
Саме це вимагау вiд психолога високого професiоналiзму, який

би допомiг розумiти труднощi психокорекцiиного процесу, по-
вязаного з подоланням опорiв субукта, породжуваних його
"захисною системою". З цим завданням не впоратися без розу-
мiння функцiйних та iндивiдуально неповторних захисних про-
цесiв, особливостей Єхньоє системноє органiзацiє, яка визначау
логiку несвiдомого, що суперечить свiдомостi.

1.2.2. СПРЯМОВАНiСТЬ
ПСИХОКОРЕКЦiЙНОГО ПРОЦЕСУ АСПН

В цiлому психокорекцiя слугуу полiпшенню взаумовiдносин
субукта з iншими людьми та нiвелюванню труднощiв його спiл-
кування. Виникау питання: чи iснуу точний перелiк критерiєв
оцiнки якостi оптимальних стосункiв мiж людьми. Теоретично
цс можливо, проте наш досвiд показуу, що наявнiсть суворих
критерiєв оцiнки якостi людських контактiв мало допомагау в
змiнi Єх на краще. Надiйнiший шлях - це практичне вивчення
труднощiв спiлкування та Єхнiх iнфантильних першопричин.
повязаних з iсторiую життя субукта. Цс передбачау опануван-
ня основ процесуальноє психодiагностики та психоаналiзу.

Користуючися формалiзованими критерiями, ми в змозi ли-
ше дати вiдповiдь на питання: "добре" чи "погано"i тднаючися
з клiунтом у психодiагностицi, ми осягаумо змiст вiдносин i
проникаумо в причини того, що вiдбувауться в ситуацiє спiлку-
вання з метою змiни на краще.

Одним iз важливих показникiв полiпшення вiдносин у наяв-
нiсть спiльного з партнером пошуку розвитку контактiв, послаб-
лення намагання пiдiгнати себе та iнших до певних моделей чи
зразкiв; зменшення бажання знайти когось винного в своєх не-
вдачах; нiвелювання взаумних докорiв, гострих жартiв, претен-
зiй та впливу минулого на ситуацiю спiлкування "тут i тепер".

Треба враховувати, що надзвичайно складно контролювати
своє й чужi думки, переживання, емоцiє пiд час спiлкування,
тому такий шлях тренажу не сприяу Єх оптимiзацiє.

В групi АСПН важливою у повторюванiсть особливостей по-
ведiнки, що забезпечууться б;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88