Поступово знайдеться можливiсть реального виходу iз
замкненого кола, зникнуть клiтка (мал. 82) та iншi обмеження
в реалiзацiє потенцiалу. Мрiє стануть здiйсненними.

Рефлексивнi знання надають людинi сил пiзнати себе й iн-
ших, знайти дорогу до конструктивних змiн. Пiдтверджуються
слова Фрсйда: "Злий дух щезау, якщо назвати його iмя".

Наблизившись до психоаналiзу, аналiзуючи комплекс ма-
люнкiв, бачимо, яке велике й важливе мiсце в життi людини
належить дитинству, де складаються певнi особливостi психiки
(механiзми), що дають про себе знати в подальшому "дорослому
життi".

ДiАЛОГ З "ОПОНЕНТОМ" (ЗАМiСТЬ ПiСЛЯМОВИ)

Опонент: Я безмежно лиха на всiх, хто займауться тренiнгом.
Хочеться Єм сказати: "Ти хоч би сам свою душу зацерував".

Вiдповiдь: Справдi, можна погодитися, що деякi тренiнг-
групи сьогоднi проводяться непрофесiйне. Особистiсна невiдко-
ригованiсть керiвникiв групи не дау пiдстав сподiватися на пози-
тивний ефект.

У своєй психокорскцiйнiй практицi ми ведемо не тренiнг, а
активне соцiально-психологiчне навчання. А це рiзнi речi, хоч
цi пiдходи збiгаються в базових органiзацiйних принципах. Що
ж до душi, то справдi, групова психокорекцiя передбачау по-
передню власну вiдкоригованiсть, що у професiйною необхiд-
нiстю.

О.: Загалом, я вражаюся Вами: як можна входити в глибин-
ний контакт з iншою людиною, тобi непотрiбноюi Це передба-
чау сильну любов до людей. Я на це не здатна!

В.: Пiд час сеансiв АСПН результати забезпечуються в
кiнцевому пiдсумку не любовю до людей (хоч це професiйно
необхiдна якiсть особистостi ведучого групи), а вмiнням аналi-
зувати поведiнковий матерiал (вербальний чи невсрбальний) i
обуктивувати логiку несвiдомого. Особистi стосунки керiвника
групи з тим чи тим учасником навчання не повиннi рiзнитися
мiж собою. Вони рiвнi, доброзичливi. Особистiснi стосунки з
окремими членами групи бажано не видiляти з-посеред iнших,
бо це не лише гальмуу iнтеграцiю групи, а й актуалiзуу "захи-
сти" iнших учасникiв навчання.

О.: Яку роль Ви вiдводите академiчнiй психологiє в психо-
корекцiєi

В.: Знання єє, без сумнiву, потрiбне для загальноє ерудицiє.
Проте необхiдно розумiти, що єє парадигма виросла на схема-
тизованiй моделi омертвленоє експериментом психiки, яка не
враховувала дiю несвiдомого. Несвiдоме сприймалось як фено-
мен, проте його функцiйнi характеристики залишалися незай-
маними в дослiдженнях i нiяк не позначалися на висновках
науковцiв.

Практична психологiя, особливо психокорекцiйна практика,
це специфiчна галузь, закономiрностi якоє обуктивуються на

цiлiснiй реальностi поведiнки суо укта в стосунках з iншими
людьми в ситуацiє "тут i тепер". Таке дослiдження передбачау
симультанне злиття дiагностичного та психокорекцiйного про-
цесiв, яке не мау кiнцево-статичних висновкiв i спирауться на
багаторiвневiсть цього процесу, порцiйнiсть, уточнення й до-
повнення гiпотез. Динамiка психодiагностичного та психоко-
рекцiйного процесiв характеризууться змiною Єхньоє провiдностi
(домiнування). Феномен процесуальноє психодiагностики пере-
бувау поза академiчною психологiую. Нам неясно, як можна
здiйснювати групову психокорекцiю за вiдмежування (в часi)
психодiагностики.

О.: Як Ви розумiуте особистiсну проблемуi

В.: Це питання ще потребуу розробки у психологiє. Ми ро-
зумiумо ЄЄ як проблему, з якою особистiсть сама не може впо-
ратися через неусвiдомлення певноє частини вихiдних даних,
або ж викривленого сприймання Єхньоє семантики. В цьому
деструктивну роль вiдiграють "психологiчнi захисти", якi спри-
яють субуктивнiй iнтеграцiє психiки, що проглядауться в зов-
нiшньо дезiнтеграцiиних процесах. Найбiльш деструктивним
моментом у цiй картинi у викривлення, iлюзiє, завдяки яким
здiйснюуться субуктивна iнтеграцiя.

Якщо психолог буде обтяжений особистiсними проблемами,
вони перешкодять йому адекватно сприймати реальнiсть, якою
потрiбно управляти в групi.

О.: Є в цьому у специфiчнiсть групових психокорекцiйних
занять порiвняно з академiчнимиi

В.: Якоюсь мiрою так. Хоч особистiсна психокорекцiя у ба-
жаною й для академiчних ("книжкових") психологiв. Проте Єхну
неадекватне сприймання соцiально-перцептивноє реальностi без
проходження такого курсу не зашкодить психiцi, бо вони лише
передавачi вже готових знань, а в АСПН - Єх потрiбно шу-
кати.

О.: Ви часто звертаутеся до проблеми "психiчних захистiв".
Чи не залишауться людина пiсля занять беззахисноюi

В.: Навпаки, весь процес занять АСПН нацiлений на фор-
мування захищеностi людини. Ми людину не залишаумо "ого-
леною" у звязку з тим, що не працюумо з ситуативними
"захистами". Вони для нас лише у iндикатором внутрiшнього
психологiчного неблагополуччя, причини якого потрiбно шука-
ти в iншому мiсцi. Для психокорекцiє важливим у пiзнання
спрямованостi психiки, яка задауться базовими "захистами".
Пiзнання Єх у непростою справою, яку ми розвязуумо шляхом
цiлiсного аналiзу поведiнкового матерiалу. Особливо ефективно
допомагають у цьому рiзнi форми нсвербальноє поведiнки, в
тому числi й психомалюнок. Корекцiя деструктивних напрямiв
психологiчноє орiунтацiє психiки субукта дау змогу йому по-

256

Н1СТЬ настау нового досвiду, єє поведiнка набувау
людина стау вiдкрить ,-,._"й,-р""" автоматизованоє захис-

. "я навчанняв групi АСПН стау життурадiснiшою, щасливi-
Тонтактнiшою в стосунках з iншими людьми та бiльш

Ь=Ї

щенiшою перед собою та перед iншими людьми.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88