65 "Я - реальна")i Чому ця плита така голуба й
прозораi Вона зi склаi

С.: Нi, це бiла плита, якою завжди викладають фонтани, це
основа. Якось хочеться всього досягти, пiзнати, скрiзь себе "за-
стосувати".

202

Мил. 56. Сприймання нещастя


(гУГ-

Мил. 57. Людина, яку я вiдчужую

Мил. 5
Мил. 39. Я йду назустрiч бiдi

Мол. 60. Чоловiк, жiнка i я

П.: А чи у механiзм, який дау цей струмiньi Звiдки вiнi

С.: Коли малювала, я не думала про це.

П.: Хто з ваших близьких мiг би бути фонтаном, а хто
плитоюi

С.: Мабуть, я - це i фонтан, i плита.

П.: А фонтан - це Ваша емоцiйнiсть, вiдкритiсть, а плита
втаумниченiстьi

С.: Так, цiлком вiрно.

П.: Чомусь отвiр "Вiдкритостi" дуже вузький. А фонтан за-
вжди дiу, чи вмикауться лише в окремi перiодиi

С.: Нi, фонтан дiу завжди. На вигляд вiн вiдкритий, але не
зовсiм.

П.: Вiн не вiдображау те, що у пiд цiую плитоюi

С.: Мабуть, так.

П.: Малюнки цiкавi тим, що тут у щось омертвiле - плита
й шкаралупа горiха (мал. "Я - iдеальна"). Тут ми виходимо
на проблему захисту, захищеностi. Цiкавим у те, що це постiйно
дiючий фонтан i отвiр вiдкритий. Мовби Ви входите в навко-
лишнiй свiт вузько-планово. Весь пласт Вашоє психiки, весь
Ваш свiт перебувау пiд якимось статичним покриттям. i мал. 65
свiдчить, що лише в тому разi, коли обидвi половинки разом,
вони будуть захищенi, й тодi весь Ваш внутрiшнiй свiт буде
цiлком вiдкритийi А в стосунках iз навколишнiм середови-
щем - лише через маленький отвiрi Але ж таким чином вза-
умодiяти з навколишнiм середовищем важкувато! Краще,
злагоднiше, коли спiлкування вiльне, "душевне зiткнення двох
половинок горiха", коли у захищенiсть. А фонтан - це завжди
щось холодне, в його зображеннi переважають холоднi вiдтiнки.
А в зображеннi горiха - теплi вiдтiнки, всi складовi вiдкритi
на однiй - це гармонiя. Тi ж вiдтiнки присутнi й у трояндi
(мал. 54). Мал. 65 ставить проблему захищеностi й гармонiй-
ного чуттувого злиття з iншою людиною. Логiка така: "За вiд-
сутностi такоє половинки я можу взаумодiяти з навколишнiм
свiтом лише однопланове, без особливоє душевностi". Чи такi

С.: Все це правда.

Мал. 59 - "Я йду назустрiч бiдi"

П.: Цi лiнiє - це Ваша закритiсть чи це бiда, котра, як
пружинка, стискауться навколо Васi

С.: Бiда. Зараз менi здауться, що я стою далi, а це все йде
на мене.

П.: А стоєте обличчям чи спиною до бiдиi

С.: Обличчям.

П.: А чому не намалювали обличчяi

С.: Мабуть, тому, що не можу й не хочу бачити.

П.: А що означають цi ламанi лiнiєi

205

С.: Мабуть, просто було вiдчуття чогось колючого.
П.: Хоч це й дивно, але малюнок 77 "Моя iдеальна сiмя" з
численними округлими виточками й мал. 59 - дуже схожi.

Мал. 68 - "Моя сiмя тепер"

П.: Де у хтоi

С.: / - батько, 2 - мама, 3 - Наташа (сестра-близнючка),
4 - я, 5 - старша сестра (26 рокiв).

П.: Ви якось ближче до старшоє сестри. Чи випадково на
малюнку Ви опинилися в контактii

С.: Нi, ми з Наташею в однакових стосунках зi старшою
сестрою. Ми єє дуже любимо.

П.: Але старша сестра "випадау", лежить, служить лише
певним захистом: у центрi уваги - Ви удвох. Мал. 68 i 77 схожi.
Цс вказуу н;i можливi труднощi створення Вами Вашоє особистоє
сiмє. Ваша сiмя - цс i у iдеал, i нiчого iншого не потрiбноi
Вже ранiше ми вийшли на тс, що Ваш:) сестра замiняу Вам
батька (!-3), а тут вона зображена пiд батьком, а Ви - пiд
мамою (2, 4 на мал. 68).

Мал. 59 "Я йду назустрiч бiдi" активiзуу проблему Вашоє
незайманостi (цнотливостi), проблему Вашого уднання з люди-
ною протилежноє статi, тому шо Вам хотiлось би уднатися з
жiнкою. На мал. 59 можемо бачити жiночi генiталiє (пiхву) i
жiнка - в центрi. Вам важко було вiдповiсти, що цс за лiнiє.
Наш соцiум засуджуу чуттуве уднання з людьми однiує статi.

С.: Але у нас iз сестрою суто духовнi контакти, й навiть якщо
у неє щось трапляуться, коли вона плаче, менi бувау важко
обiйняти єє, погладити, пiдiйти до неє, заспокоєти.

П.: Звичайно, якби не було важко, то не було б бiди (про-
блеми), а так - "Я иду назустрiч бiдi" (мал. 59). Будь-яке
чуттуве уднання, котре бажане, потенцiйно несе бiду, бо воно
тобуиоване. У малюнку сестра замiнюу батька, несе чоловiчi
функцiє, Ви ж скорiше iдентифiкуутеся з мамою, i мова йде,
звичайно, про духовне уднання, злиття, суто платонiчне, ду-
шевне, коли Ви почувауте себе захищеною. Якби було щось
чуттуве, то не було б проблеми. Йдеться лише про механiзми,
якi керують поведiнкою.

Мал. 78 - "Сприймання минулого, якого вже не виправити"

П.: Що цс зя темнi впливи - стрiлочкиi
С.: Я зобразила озеро, й цi стрiли - цс щось погане, що не
можна виправити.

П.: Але цi стрiли нiби не влучають в озероi
С.: Так.
П.: А де Виi
С.: Я - цс озеро.

206

Мал. б/. Мiй звичайний день

А/с/-i. 62. Моя мрiя

Мал. 79. Драматична подiя мого життя

Млi. №. Чоловiк, жiнка i я

- 0Ї

о - "

<=ка /г у

Л/ол.
iа тварина

\Иу\

Мил. 82. Сприймання минулого, яке не можна виправити

П. А що цс за дерева, котрi так гнутьсяi Тут у хто-небудь iз
Ваших близькихi Сестра, яка захищау Васi Чи це також Ваш станi

С. Так, це мiй психiчний стан. Розумiуте, це вже прожито,
це минуло, цi дерева - це щось дороге, а озеро - сама память.

П. Це скорiше взаумини людей протилежно статi чи взагалi
з iншими людьмиi

С. Так, взаумини з чоловiками.

П. На цс вказуу озеро (пiхва) й стрiлочки (фалос). Мал. 49
Бiль якось повязаний iз мал. 78i Адже листя дерев (мал. 78)
i мякi колючки троянди (мал. 49) дуже схожi. Чи була в ми-
нулоi. у така драматична картина, як на мал. 49i

С. Була.

217

П.: Складауться враження, що квiтка лежить на озерi, на
якому трiснула крига.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88