Важливо, щоб учасники АСПН усвiдоми-
ли те, чим вони займаються. Тут керiвник повинен виявити
велику компетенцiю, щоб не переплутати "гру в iнтелектуаль-
нiсть" з феноменом iнтелектуального розвитку, корисного для
навчання. Початкуючий керiвник, звiсно, не завжди мау повну
модель групового процесу АСПН, тому обмежууться простим,
прямолiнiйним, "луноподiбним" вiдображенням. У своуму край-
ньому виявленнi вiдображення може обернутися на позбавле-
ний усякого змiсту дзвiн. Професiйне "вiдлуння" допомагау
людинi по-новому поглянути на деякi сторони своує поведiнки
завдяки тому, що була звернута увага на якийсь важливий, але
мало усвiдомлюваний нею змiст єє власного висловлювання.

Участь у заняттях i водночас спостереження за тим, що
вiдбувауться довкола - одне з найтяжчих i найважливiших для
керiвника завдань у групi АСПН. На початкових етапах роботи
члени групи або здатнi брати участь в ситуацiях, або заглиб-
люються в себе ("вiдхiд вiд групи"). В процесi ж навчання вони
поступово набувають умiння бути активними учасниками про-

70

цесу групового навчання АСПН i заразом спостерiгачами своує
поведiнки й поведiнки iнших людей. Складнiсть набуття такого
вмiння повязана з тим, що в повсякденних мiжособових сто-
сунках "свiт дiй" i "свiт пiзнання" для субукта, як правило,
роздiленi. В групi АСПН виникау симультаннiсть цих процесiв,
завдяки постiйному аналiзовi безпосереднiх актiв повсякчасного
спiлкування. Це розвивау спостережливiсть, оскiльки перед
членом групи постiйно виникау проблема висловлення своєх
вражень i почуттiв, викликаних тим, що вiдбувауться.

Члени групи повиннi навчитися брати на себе вiдповiдаль-
нiсть за самостiйне вирiшення своєх ускладнень, проблем, а
також за використання досвiду, набутого на заняттях у групi.
Цс значною мiрою сприяу зростанню соцiальноє зрiлостi iндивiда.

Вмiння сприймати людину такою, якою вона у. Керiвник
зобовязаний (передусiм на прикладi власноє поведiнки) вста-
новити безумовне позитивне ставлення до особистостi учасника
АСПН у цiлому, навiть при конфронтацiє з окремими проявами
ного поведiнки, якi пiдлягають змiнi; орiунтуватися на те, якою
людина може стати, незалежно вiд того, з якими проблемами
вона сьогоднi стикауться. Оскiльки самооцiнка (й ставлення до
себе) у залежними вiд одержаних оцiнок, безпосереднiм наслiд-
ком прийняття людини групою стане пiдвищення ступеня
адекватностi єє самооцiнки, що, в свою чергу, зумовлюу змiну
єє ставлення до решти членiв групи, готовнiсть до взауморо-
зумiння, спiвпрацi та взаумодопомоги. Одночасно починають
формуватися тенденцiє згуртованостi на основi почуття удностi
з групою, а спiвпереживання наповнюються бiльш глибоким
змiстом.

3.3. МЕТОДИЧНi ПОЛОЖЕННЯ,
ОБОВЯЗКОВi ДЛЯ КЕРiВНИКА
ГРУПИ АСПН

Представленi в попередньому параграфi положення зорiунтова-
нi на спiльне Єх виконання керiвником разом iз членами групи
АСПН. Проте iснують методичнi положення, якi в бiльшiй мiрi
адресованi керiвниковi. Єх можна подiлити на вербальнi й не-
всрбальнi. Важлива роль у досягненнi успiху в роботi групи
належить мiмiцi, жестам, тоновi голосу, емоцiйним здiбностям
керiвника й багато чому iншому. Вiн повинен чiтко знати своє
нсвсрбальнi можливостi. Та найголовнiшою в роботi групи
АСПН у вербальна взаумодiя, яка свiдомо регулюуться керiв-
ником. Ураховуючи специфiку поведiнки керiвника, можна ви-
дiлити кiлька вербальних прийомiв управлiння групою АСПН.

71

1. Заохочення групи до обговорення певноє теми.

2. Узагальнення матерiалу групового навчання шляхом ви-
дiлення зв язкiв. Керiвник повинен звертати увагу членiв групи
на iстотнi моменти (опосередкованим чи прямим шляхом), а
також представляти дану iнформацiю у прийнятнiй формi й у
принагiдний момент. Цс вимагау вiд нього вмiння iнтерпрету-
вати матерiал, спiввiдносити рiвень розвитку групи й кожного
єє члена.

3. Технiки iнтерпретацiє матерiалу навчання:

а) пiдкреслення суттувого моменту у висловлюваннi члена
групи;

б) висвiтлення керiвником iстотних аспектiв поведiнки чле-
нiв групи на пiдставi встановлення звязкiв мiж окремими ак-
тами поведiнки. Це може вiдбуватися на тлi конфронтацiє,
спiвчуття, спiвпереживання, радощiв, вiдкриття нового. Голов-
ним тут у встановлення спiльного та вiдмiнного, суперечностей
психiки, яких учасники навчання не можуть бачити без сто-
ронньоє допомоги. Найвищий рiвень професiоналiзму виявляу
той керiвник, який поступово пiдводить члена групи до само-
аналiзу своує власноє поведiнки. Керiвник не лише допомагау
учасникам АСПН перетворювати себе на обукт дослiдження, а
й формуу у них здатнiсть учитися на власному досвiдi поведiн-
ки, що у запорукою профссiиноє пiдготовки.

4. Розкриття логiки несвiдомого та спiввiднесення Єє з ло-
гiкою свiдомого. Важливо, щоб керiвник розкрив внутрiшню
нсусвiдомлювану суперечнiсть, що визначау особистiсну про-
блематику субукта, показав розбiжностi мiж його бажаннями
й стратегiую поведiнки.

5. Постановки певних завдань в групi АСПН. Це може бути
пропозицiя виконати яку-небудь вправу (гра, психодрама, пси-
хомалюнок, соцiограма); укладання договору з тим чи тим учас-
ником навчання, згiдно з яким вiн повинен уникати певних
форм поведiнки, або, навпаки, випробувати бажанi для себе
форми в групi й поза єє межами (на час навчання) з наступним
обговоренням результатiв.

6. Координацiя дискусiє. Мауться на увазi спрямування дис-
кусiє керiвником у бажане русло, а також синхронування окре-
мих ЄЄ елементiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88