Цей шлях
щоразу iндивiдуально неповторний, тому формалiзованi (тесто-
вi) iнтерпретацiє можуть лише гальмувати адекватне пiзнання
несвiдомого. В разi користування тестами ми знаходимо вiдпо-
вiдь немовби в iншому мiсцi.

6.2. ПРОЯВИ НЕСВiДОМОГО
В СИМВОЛiЦi ПСИХОМАЛЮНКiВ

Слово "символ" означау "поуднання". О. Ф. Лосув, який
спецiально дослiджував мiфи в контекстi фiлософiє, пише: "Мiф
не у нi схемою, нi алегорiую, але символом: i, вже будучи
символом, вiн може вбирати в себе схематичнi, алегоричнi й
життуво-символiчнi прошарки". i далi: "Мiф у особистiсним
буттям, або вiрнiше, образ буття особистiсного, особистiсна фор-
ма, лик особистостi". Ликом особистостi у єє тiло. Тодi, згiдно
з розумiнням О. Ф. Лосува, "всяка жива особистiсть у так чи
iнакше мiф... i не тому, що вона особистiсть, але тому, що вона
осмислена й оформлена з точки зору мiфiчноє свiдомостi" . Не-
живi предмети, такi як хата, рука, нога, волосся, серце... квiтка,
дерево, нiж, камiнь i т.п., теж мiфiчнi, але не тому, що вони
особистiснi (тобто можуть бути наповненi почуттями), а ще й
тому, що вони зрозумiлi й сконструйованi з точки зору особи-
стiсно-мiфiчноє свiдомостi. О. Ф. Лосув вважау, що всяка без-
думна рiч або явище, якщо брати Єх як предмети
не абстрактно-iзольовано, а як предмети живого
людського досвiду - суть мiфи. Всi речi нашого по-
всякденного досвiду мiфiчнi, й вiд того, що звично називають
мiфом, вони вiдрiзняються, може, лише дещо меншою яскравi-
стю й меншим загальним iнтересом. З останнiм ми не зовсiм
згоднi, бо яскравiсть у малюнках може навiть згущуватися.
Якби не багаторiчний досвiд роботи з малюнком, то нам, оче-
видно, було б важко сприймати таке розширене розумiння мi-
фологiє. Адже "мiф" грецьке слово, яке означау "вiрування
давнiх народiв щодо походження свiту i явищ природи, богiв i
легендарних героєв".

На той факт, що мiф абстрагований вiд нашого мислення,
вказуу й Е. Фромм. Вiн пiдкреслюу, що ми ставимося до мiфiв
iз належною повагою (хоч i зовнiшньою) як до давньоє традицiє.
Ми також вважаумо мiфи вiдображенням дитячого рiвня мис-
лення, темних людей, якi не знали науки. Проте ми змушенi
рахуватися з тим фактом, що бiльшiсть наших сновидiнь мау
багато спiльного з мiфами як за формою, так i за змiстом.
Е. Фромм продовжуу: "...вважаючи мiфи дивними й чужими
нам удень, уночi ми набуваумо здатностi до мiфотворчостi"
Обуднуу "денну" психiчну дiяльнiсть людини з "нiчною" сим-
вол. Сновидiння сучасних людей користуються

Алегорiя - цс вираження абстрагованого поняття з допомогою
конкретного образу (наприклад, образ жiнки iз завязаними очима й вагами в
руках - правосуддя). Алегорiя використовууться в казках i байках.



тiую ж мовою, що й мiфологiя. Й саме символи уднають мiж
собою сновидiння, мiфи та психомалюнки.

Дуже важливо кожному психологовi-практику, який покла-
дау надiю на розвиток власних здiбностей цiлiсного (психоана-
лiтичного) розумiння малюнкiв, оволодiти архетипною сим-
волiкою, описаною в працi 3. Фрейда "Толкование сновидений",
К. Юнга "Архетип й символ" та "Либидо, его метаморфози й
символьє", Е. Фромма "Душа человека", "Словарь символов"
А. Менегеттi та iн.

Працюючи з малюнком, ми не вiдразу стали користуватись
iнтерпретацiую символiв, повязаною зi змiстом колективного
несвiдомого (архетипи). Ставлячись обережно до тестових iн-
терпретацiй, ми також проявили нейтральнiсть i до будь-яких
iнших iнтерпретацiй, що стоять поза феноменологiую автора
малюнка. Для нас важливим було власне розумiння автором
змiсту малюнка, використаних у ньому кольорiв i символiв.
Первинна орiунтацiя роботи з малюнком в АСПН була макси-
мально конкретизованою й вiдображала наше прагнення наб-
лизитися до iндивiдуальноє неповторностi психiки кожного
субукта, до розкриття неусвiдомлюваних детермiнант особи-
стiсноє проблеми.

Констатацiя спiльностi символiки сновидiнь i малюнкiв ста-
лася завдяки iнiцiативi самих членiв групи, якi розповiдали сни.
Завдяки цьому ми мали нагоду переконатися в спiльностi ха-
рактеру групового матерiалу (зокрема малюнкового) й змiсту
снiв. Змiст сновидiння сам по собi давав змогу впевненiше й
глибиннiше розумiти iнварiантнi характеристики несвiдомого й
особливостi взаумозвязкiв зi свiдомим.

У мiру накопичення досвiду роботи зi сновидiннями ми вiдчу-
ли певний вагомий крок у напрямi цiлiсного розумiння систем-
них характеристик несвiдомого й багатозначностi "семантич-
них картинок" малюнка, наявностi мiж ними взаумозвязкiв i ло-
гiчноє iнтегрованостi. З часом досвiд уднання символiки "колек-
тивного несвiдомого" дав нам глибше вiдчути й зрозумiти
функцiйнi характеристики iндивiдуального несвiдомого, забарв-
леного власним досвiдом субукта. Вираження логiки несвiдомого
наближауться до досконалостi компютера за вмiстимiстюй упо-
рядкованiстю iнформацiє, а також здатнiстю до саморегуляцiє.

Значущiсть архстипiв не порушуу характеру первинного Єх
аналiзу, який ми, звичайно, починаумо дiалогом з автором,
зясуванням розумiння ним змiсту малюнкiв та окремих єхнiх
елементiв. i лише вторинний цiлiсний аналiз усiх малюнкiв ми
наважуумося наповнювати "вiдчуженим" вiд автора змiстом,

i оворячи про малюнок, ми кожного разу маумо на увазi малювання за
типом "вiльних асоцiацiй", якi все ж органiзовуються присутнiстю теми.

128

iiичлснування якого можливе завдяки.врахуванню змiсту архе-
типноє символiки.

Вiльне вираження графiчних (образних) асоцiацiй сприяу
адекватному обумному та системному прояву несвiдомого. Се-
ред комплексу пропонованих тем лише декiлька стосуються
прямого вираження "лiбiдо", примiром, "Людина, яку я люблю",
всi ж iншi теми стосуються рiзних аспектiв життувого досвiду
субукта й.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88