ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
У багатьох випадках насильницькi дiє щодо
начальника повязанi з помстою за його справедливу
вимогливiсть.Ось чому кримiнальний закон вiдносить розгляду-
ване дiяння до тяжких злочинiв (див.ст.7).
2. Обуктам злочину у встановлений вiйськовими статутами
порядок безперечноє покори начальнику, особа начальника i його
здоровя. Винний, таким чином, посягау на вiдносини пiдлеглостi,
заподiюючи шкоду здоровю начальника. Якщо мiх винним i
потерпiлим в момент вчинення насильницьких дiй вiдсутнi
вiдносини пiдлеглостi, то скоуне квалiфiкууться за ст.238.
3. Обуктивна сторона злочину виражауться в нанесеннi
начальнику тiлесних ушкоджень або побоєв. Спосiб заподiяння
ушкоджень та ступiнь єх тяжкостi на квалiфiкацiй) не впливають.
4. В поняття "насильницькi дiє щодо начальника" не входить
заподiяння йому смертi. Тому спричинення начальнику тяжкого
тiлесного ушкодження, внаслiдок якого сталася смерть
потерпiлого, квалiфiкууться за сукупнiстю злочинiв: п. "а" ст.236
та ч.З ст.IОI.
Умисне вбивство начальника у звязку з виконанням ним
примушення квалiфiкууться за п. "в" ст.93.
Посягання на життя начальника у звязку з його дiяльнiстю по
охоронi громадського порядку слiд квалiфiкувати за ст. 190 та за
п/в" ст.93 чи за ст. 17 та п. "в" ст.93 i, в залежностi вiд обставин,
за цппими пунктами ст.93 (абз.I п. 14 постаiгови Пленуму Верхов-
ного Суду Украєни вiд 26 червня 1992 р. №8 "Про застосування
судами законодавства, що передбачау вiдповiдальнiсть за посягання
на життя, здоровя, гiднiсть та власнiсть працiвникiв правоохо-
ронних органiв" // Бюдетень...- С.144).
5. Про поняття тiлесних ушкоджень та побоєв див.
вiдповiдно коментарi до ст.IОI та 107.
6. Злочин вважауться закiнченим з моменту заподiяння на-
чальнику тiлесних ушкоджень чи нанесення йому побоєв.
7. Субуктом злочину у вiйськовослужбовець, який постiйно
чи тимчасово, по службi чи вiйськовому званню пiдлеглий особi,
щодо якоє вчинюються насильницькi дiє.
">
8. Насильницькi дiє щодо начальника характеризуються
умисною формою вини. Злочин мау бути повязаний зi служ-
бовою дiяльнiстю начальника. Насильницькi дiє щодо начальника
з мотивiв ревнощiв, заздростi, особистоє неприязнi та з iнших
причин , не повязаних зi службовою дiяльнiстю начальника i
порушенням вiйськового правопорядку, не утворюють складу
злочину, передбаченого ст.236. Такi дiє, якщо вони не мiстять
ознак опору чи примушення (ст.234) або образи начальника
насильницькими дiями (ст.237), можуть бути квалiфiкованi за
вiдповiдними статтями КК, що передбачають вiдповiдальнiсть за
злочини проти особи.
9. Пункт "б" ст.236 передбачау вiдповiдальнiсть за
насильницькi дiє щодо начальника, вчиненi у воунний час або в
бойовiй обстановцi, якщо вони потягли за собою тяжкi наслiдки.
Про поняття "воунний час" та "бойова обстановка" див.
вiдповiдно пл. 8 i 9 коментаря до ст.232.
Наявнiсть тяжких наслiдкiв визначауться виходячи з
усiх обставин конкретного злочину. При цьому врахо-
вууться, яка шкода спричинена iнтересам вiйськовоє служби
i особi самого начальника. До тяжких наслiдкiв можуть бути
вiднесенi зрив бойового завдання, спричинення значноє ма-
терiальноє шкоди вiйськовiй частинi, зниження бойовоє го-
товностi частини чи пiдроздiлу, необережне заподiяння
смертi начальнику.
Вчинення у воунний час або в бойовiй обстановцi злочину,
передбаченого розглядуваною статтею, але таке, що не потягло
за собою тяжких наслiдкiв, слiд квалiфiкувати за п."а" ст.236. У
випадках спричинення начальнику у воунний час або в бойовiй
обстановцi тяжкого тiлесного ушкодження, яке потягло за собою
смерть потерпiлого, додатковоє квалiфiкацiє за ч.З ст.IОI, крiм п.
"б" ст.236, не вимагауться.
10. Ст.236 охоплюу тiльки такi насильницькi дiє щодо
начальника, якi не повязанi з вчиненням йому опору або
примушення. При цьому необхiдно враховувати, що при
опорi та примушеннi насильство над особою начальника у
засобом протидiє виконанню ним обовязкiв по вiйськовiй
службi, якi мають бути виконанi, або примушення на-
чальника до порушення цих обовязкiв, виконанню єх нена-
лежним чином. Насильницькi ж дiє, передбаченi у ст.236,
вчинюються з метою помсти за минулу дiяльнiсть та пос-
лаблення загальноє вимогливостi начальний, без
предявлення конкретних вимог. На вiдмiну вiд опору та
примушення, якi можуть вчинюватися не тiльки щодо на-
чальника, але> й iнших осiб, що виконують обовязки по
вiйськовiй службi, насильницькi дiє, передбаченi ст.236,
скоюються тiльки щодо начальника.
Стаття 237.
Образа пiдлеглим начальника
або начальником пiдлеглого
Образа насильницькою дiую пiдлеглим начальника, а
так само начальником пiдлеглого
карауться позбавленням волi на строк вiд шести
мiсяцiв до пяти рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 29 лютого 1984 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1984. - №11. - Ст. 203).
1. Статути Збройних Сил та iнших вiйськових формувань
вимагають вiд всiх вiйськовослужбовцiв взаумноє ввiчливостi.
Так, ст-4 Тимчасового дисциплiнарного статуту Збройних Сил
Украєни вимагау вiд вiйськовослужбовцiв виявляти повагу до
командирiв (начальникiв) й один до одного, дотримуватися
правил вiйськовоє ввiчливостi, змiцнювати вiйськове товариство.
Командири (начальники) повиннi вимагати покори вiд своєх
пiдлеглих, не допускаючи при цьому брутальностi та принижен-
ня єх гiдностi (ст. 6), поважати права та особисту гiдность
пiдлеглих, забезпечувати соцiальну справедливiсть, бути прикла-
дом у додержаннi дисциплiни (ст.З), дотримання законiв та
вiйськових статутiв (ст.5) (див.: Тимчасовi статути Збройних Сил
Украєни. - Києв. - 1993. - С.42).
Дотримання правил вiйськовоє ввiчливостi треба розглядати як
складову частину вiйськовоє дисциплiни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371
начальника повязанi з помстою за його справедливу
вимогливiсть.Ось чому кримiнальний закон вiдносить розгляду-
ване дiяння до тяжких злочинiв (див.ст.7).
2. Обуктам злочину у встановлений вiйськовими статутами
порядок безперечноє покори начальнику, особа начальника i його
здоровя. Винний, таким чином, посягау на вiдносини пiдлеглостi,
заподiюючи шкоду здоровю начальника. Якщо мiх винним i
потерпiлим в момент вчинення насильницьких дiй вiдсутнi
вiдносини пiдлеглостi, то скоуне квалiфiкууться за ст.238.
3. Обуктивна сторона злочину виражауться в нанесеннi
начальнику тiлесних ушкоджень або побоєв. Спосiб заподiяння
ушкоджень та ступiнь єх тяжкостi на квалiфiкацiй) не впливають.
4. В поняття "насильницькi дiє щодо начальника" не входить
заподiяння йому смертi. Тому спричинення начальнику тяжкого
тiлесного ушкодження, внаслiдок якого сталася смерть
потерпiлого, квалiфiкууться за сукупнiстю злочинiв: п. "а" ст.236
та ч.З ст.IОI.
Умисне вбивство начальника у звязку з виконанням ним
примушення квалiфiкууться за п. "в" ст.93.
Посягання на життя начальника у звязку з його дiяльнiстю по
охоронi громадського порядку слiд квалiфiкувати за ст. 190 та за
п/в" ст.93 чи за ст. 17 та п. "в" ст.93 i, в залежностi вiд обставин,
за цппими пунктами ст.93 (абз.I п. 14 постаiгови Пленуму Верхов-
ного Суду Украєни вiд 26 червня 1992 р. №8 "Про застосування
судами законодавства, що передбачау вiдповiдальнiсть за посягання
на життя, здоровя, гiднiсть та власнiсть працiвникiв правоохо-
ронних органiв" // Бюдетень...- С.144).
5. Про поняття тiлесних ушкоджень та побоєв див.
вiдповiдно коментарi до ст.IОI та 107.
6. Злочин вважауться закiнченим з моменту заподiяння на-
чальнику тiлесних ушкоджень чи нанесення йому побоєв.
7. Субуктом злочину у вiйськовослужбовець, який постiйно
чи тимчасово, по службi чи вiйськовому званню пiдлеглий особi,
щодо якоє вчинюються насильницькi дiє.
">
8. Насильницькi дiє щодо начальника характеризуються
умисною формою вини. Злочин мау бути повязаний зi служ-
бовою дiяльнiстю начальника. Насильницькi дiє щодо начальника
з мотивiв ревнощiв, заздростi, особистоє неприязнi та з iнших
причин , не повязаних зi службовою дiяльнiстю начальника i
порушенням вiйськового правопорядку, не утворюють складу
злочину, передбаченого ст.236. Такi дiє, якщо вони не мiстять
ознак опору чи примушення (ст.234) або образи начальника
насильницькими дiями (ст.237), можуть бути квалiфiкованi за
вiдповiдними статтями КК, що передбачають вiдповiдальнiсть за
злочини проти особи.
9. Пункт "б" ст.236 передбачау вiдповiдальнiсть за
насильницькi дiє щодо начальника, вчиненi у воунний час або в
бойовiй обстановцi, якщо вони потягли за собою тяжкi наслiдки.
Про поняття "воунний час" та "бойова обстановка" див.
вiдповiдно пл. 8 i 9 коментаря до ст.232.
Наявнiсть тяжких наслiдкiв визначауться виходячи з
усiх обставин конкретного злочину. При цьому врахо-
вууться, яка шкода спричинена iнтересам вiйськовоє служби
i особi самого начальника. До тяжких наслiдкiв можуть бути
вiднесенi зрив бойового завдання, спричинення значноє ма-
терiальноє шкоди вiйськовiй частинi, зниження бойовоє го-
товностi частини чи пiдроздiлу, необережне заподiяння
смертi начальнику.
Вчинення у воунний час або в бойовiй обстановцi злочину,
передбаченого розглядуваною статтею, але таке, що не потягло
за собою тяжких наслiдкiв, слiд квалiфiкувати за п."а" ст.236. У
випадках спричинення начальнику у воунний час або в бойовiй
обстановцi тяжкого тiлесного ушкодження, яке потягло за собою
смерть потерпiлого, додатковоє квалiфiкацiє за ч.З ст.IОI, крiм п.
"б" ст.236, не вимагауться.
10. Ст.236 охоплюу тiльки такi насильницькi дiє щодо
начальника, якi не повязанi з вчиненням йому опору або
примушення. При цьому необхiдно враховувати, що при
опорi та примушеннi насильство над особою начальника у
засобом протидiє виконанню ним обовязкiв по вiйськовiй
службi, якi мають бути виконанi, або примушення на-
чальника до порушення цих обовязкiв, виконанню єх нена-
лежним чином. Насильницькi ж дiє, передбаченi у ст.236,
вчинюються з метою помсти за минулу дiяльнiсть та пос-
лаблення загальноє вимогливостi начальний, без
предявлення конкретних вимог. На вiдмiну вiд опору та
примушення, якi можуть вчинюватися не тiльки щодо на-
чальника, але> й iнших осiб, що виконують обовязки по
вiйськовiй службi, насильницькi дiє, передбаченi ст.236,
скоюються тiльки щодо начальника.
Стаття 237.
Образа пiдлеглим начальника
або начальником пiдлеглого
Образа насильницькою дiую пiдлеглим начальника, а
так само начальником пiдлеглого
карауться позбавленням волi на строк вiд шести
мiсяцiв до пяти рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 29 лютого 1984 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1984. - №11. - Ст. 203).
1. Статути Збройних Сил та iнших вiйськових формувань
вимагають вiд всiх вiйськовослужбовцiв взаумноє ввiчливостi.
Так, ст-4 Тимчасового дисциплiнарного статуту Збройних Сил
Украєни вимагау вiд вiйськовослужбовцiв виявляти повагу до
командирiв (начальникiв) й один до одного, дотримуватися
правил вiйськовоє ввiчливостi, змiцнювати вiйськове товариство.
Командири (начальники) повиннi вимагати покори вiд своєх
пiдлеглих, не допускаючи при цьому брутальностi та принижен-
ня єх гiдностi (ст. 6), поважати права та особисту гiдность
пiдлеглих, забезпечувати соцiальну справедливiсть, бути прикла-
дом у додержаннi дисциплiни (ст.З), дотримання законiв та
вiйськових статутiв (ст.5) (див.: Тимчасовi статути Збройних Сил
Украєни. - Києв. - 1993. - С.42).
Дотримання правил вiйськовоє ввiчливостi треба розглядати як
складову частину вiйськовоє дисциплiни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371