ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
Як потраву
посiвiв слiд розглядати i єх знищення чи пошкодження людьми,
наприклад, витоптування при полюваннi на посiвах, самовiльному
будiвництвi рiзних споруд, проведеннi вiйськових навчань тощо.
Пошкодження насаджень виражауться в єх порубцi, ламаннi
руками, пошкодженнi транспортними засобами, витоптуваннi
худобою тощо, тобто в єх повному чи частковому знищеннi або
в приведеннi єх в часткову непридатнiсть.
5. Обовязковою ознакою обуктивноє сторони злочину у за-
подiяння потравою посiвiв iпошкодженнямнасадженьмишхвiшходи
державному, колгоспному чи iншому громадському господарству.
Питання про визнання заподiяноє шкоди великою вирiшууться
в кожному конкретному випадку з врахуванням всiх обставин
справи: кiлькостi знищених насаджень, вартостi врожаю, який
мiг би бути зiбраний на земельнiй дiлянцi, на якiй посiви
потравленi, виду сiльськогосподарськоє культури, посiви якоє
потравленi, цiльового призначення посiвiв, наприклад, потрава
посiвiв на дослiднiй дiлянцi чи посiвiв i насаджень рiдкiсних або
особливо цiнних культур.
6. Субуктивна сторона злочину характеризууться лише
умисною виною. Мотив i мета на квалiфiкацiю не впливають, але
повиннi враховуватись при призначеннi покарання.
7. Субуктом злочину у приватнi особи, якi досягли
шiстнадцятирiчного вiку (власники худоби i птицi, особи, що
керують транспортними засобами i сiльськогосподарськими
машинами, пастухи тощо).
Стаття 160. Незаконна порубка лiсу
Незаконна порубка дерев 1 чагарникiв у лiсах першоє
груци, що виконують захиснi, санiтарно-гiгiунiчнi та
оздоровчi функцiє, в лiсах заповiдникiв, нацiональних I
природних паркiв, заповiдних лiсових дiлянках, лiсах,
що мають наукове або Iсторичне значення, природних
памятках) лiсопарках, якщо шкода перевищуу сто кар-
бованцiв, а в Iнших лiсах, що належать до першоє групи,
- двiстi карбованцiв за таксою, встановленою для
обчислення розмiру стягнень за шкоду, заподiяну неза-
конною порубкою 1 пошкодженням дерев 1 чагарникiв,
або незаконна порубка дерев 1 чагарникiв в Iнших лiсах,
якщо шкода перевищуу триста карбованцiв за тiую ж
таксою, а також порубка дерев I чагарникiв у зазна-
чених лiсах, що потягла за собою заподiяння шкоди в
меншому розмiрi, але вчинена повторно, -
карауться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв, з конфiскацiую
незаконно добутого.
Незаконна порубка дерев 1 чагарникiв у будь-яких
лiсах, вчинювана систематично, або така, що вчинена
вперше, але спричинила велику шкоду, -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв,
або виправними роботами на строк вiд одного року до
двох рокiв, або штрафом у розмiрi до трьохсот карбо-
ванцiв, а при корисливiй заiнтересованостi - штрафом
у розмiрi до однiує тисячi карбованцiв, з конфiскацiую
незаконно добутого.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховно> Ради УРСР. - 1983. - №4. - Ст. 50).
1. Суспiльна небезпечнiсть незаконноє порубки лiсу полягау
в тому, що цi дiє завдають шкоди навколишньому середовищу в
цiлому, науково обгрунтованому, рацiональному використанню,
охоронi i вiдтворенню лiсiв. Небезпечнiсть цього злочину
посилюуться i тим, що порубка призводить до ерозiє грунтiв,
виснаження рiчок, погiршення життя людини.
2. Обуктом злочину у суспiльнi вiдносини, що заоiзпечують
науково обгрунтоване, рацiональне використання лiсiв, єх охоро-
ну та iх вiдтворення для теперiшнiх i майбутнiх поколiнь.
Згiдно зi ст.4 ЛК всi лiси на територiє Украєни становлять єє
лiсовий фонд. До лiсового фонду належать також земельнi
дiлянки , не вкритi лiсовою рослиннiстю, але наданi для потреб
лiсового господарства. До лiсового фонду не належать: усi види
зелених насаджень у межах населених пунктiв, якi не вiднесенi
до категорiє лiсiв; окремi дерева i групи дерев, чагарники на
сiльськогосподарських угiддях, садиоах, присадибних, дачних i
садових дiлянках (Голос Украєни. - 1994. - IЗ квiтня).
Лiси Украєни за екологiчним i господарським значенням
подiляються на лершу i другу групи. До першоє групи належать
лiси, якi виконують переважно природоохороннi функцiє: водо-
охороннi (наприклад, смуги лiсiв вздовж берегiв рiчок, навколо
озер, водоймищ та iнших водних обуктiв, смуги лiсiв, що захища-
ють нерестовища цiнних промислових риб, а також захиснi лiсом
насадження на смугах вiдводу каналiв), захиснi (лiси
протиерозiйнi, приполониннi, захиснi смуги лiсiв вздовж
залiзниць, автомобiльних дорiг мiжнародного, державного та
обласного значення, особливо цiннi лiсовi масиви, державнi
захиснi лiсовi смуга, байрачнi лiси, степовi перелiски та iншi лiси
степових, лiсостепових, гiрських районiв, якi мають важливе
значення для захисту навколишнього природного середовища
тощо), санiтарно-гiгiуничнi та оздоровчi (лiси населених пунктiв,
лiси зелених зон навколо населених пунктiв i промислових
пiдприумств, лiси першого i другого поясiв зон санiтарноє охо-
рони джерел водопостачання та лiси зон округiв санiтарноє
охорони лiкувально-оздоровчих територiй). До першоє групи
належать також лiси на територiях природно-заповiдного фонду
(заповiдники, нацiональнi природнi парки, памятки природи,
заповiднi урочища, регiональнi ландшафтнi парки, лiси, що
мають наукове або iсторичне значення (включаючи генетичнi
резервати), лiсоплодовi насадження i рубальпiйскi деревнi та
чагарниковi угрупування (частини 1-5 ст.Зб ЛК).
До другоє групи належать лiси, що поряд з екологiчним мають
експлуатацiйне значення, i для збереження захисних функцiй,
безперервностi та невиснажливостi використання яких встанов-
люуться режим обмеженого лiсокористування (ч.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371
посiвiв слiд розглядати i єх знищення чи пошкодження людьми,
наприклад, витоптування при полюваннi на посiвах, самовiльному
будiвництвi рiзних споруд, проведеннi вiйськових навчань тощо.
Пошкодження насаджень виражауться в єх порубцi, ламаннi
руками, пошкодженнi транспортними засобами, витоптуваннi
худобою тощо, тобто в єх повному чи частковому знищеннi або
в приведеннi єх в часткову непридатнiсть.
5. Обовязковою ознакою обуктивноє сторони злочину у за-
подiяння потравою посiвiв iпошкодженнямнасадженьмишхвiшходи
державному, колгоспному чи iншому громадському господарству.
Питання про визнання заподiяноє шкоди великою вирiшууться
в кожному конкретному випадку з врахуванням всiх обставин
справи: кiлькостi знищених насаджень, вартостi врожаю, який
мiг би бути зiбраний на земельнiй дiлянцi, на якiй посiви
потравленi, виду сiльськогосподарськоє культури, посiви якоє
потравленi, цiльового призначення посiвiв, наприклад, потрава
посiвiв на дослiднiй дiлянцi чи посiвiв i насаджень рiдкiсних або
особливо цiнних культур.
6. Субуктивна сторона злочину характеризууться лише
умисною виною. Мотив i мета на квалiфiкацiю не впливають, але
повиннi враховуватись при призначеннi покарання.
7. Субуктом злочину у приватнi особи, якi досягли
шiстнадцятирiчного вiку (власники худоби i птицi, особи, що
керують транспортними засобами i сiльськогосподарськими
машинами, пастухи тощо).
Стаття 160. Незаконна порубка лiсу
Незаконна порубка дерев 1 чагарникiв у лiсах першоє
груци, що виконують захиснi, санiтарно-гiгiунiчнi та
оздоровчi функцiє, в лiсах заповiдникiв, нацiональних I
природних паркiв, заповiдних лiсових дiлянках, лiсах,
що мають наукове або Iсторичне значення, природних
памятках) лiсопарках, якщо шкода перевищуу сто кар-
бованцiв, а в Iнших лiсах, що належать до першоє групи,
- двiстi карбованцiв за таксою, встановленою для
обчислення розмiру стягнень за шкоду, заподiяну неза-
конною порубкою 1 пошкодженням дерев 1 чагарникiв,
або незаконна порубка дерев 1 чагарникiв в Iнших лiсах,
якщо шкода перевищуу триста карбованцiв за тiую ж
таксою, а також порубка дерев I чагарникiв у зазна-
чених лiсах, що потягла за собою заподiяння шкоди в
меншому розмiрi, але вчинена повторно, -
карауться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв, з конфiскацiую
незаконно добутого.
Незаконна порубка дерев 1 чагарникiв у будь-яких
лiсах, вчинювана систематично, або така, що вчинена
вперше, але спричинила велику шкоду, -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв,
або виправними роботами на строк вiд одного року до
двох рокiв, або штрафом у розмiрi до трьохсот карбо-
ванцiв, а при корисливiй заiнтересованостi - штрафом
у розмiрi до однiує тисячi карбованцiв, з конфiскацiую
незаконно добутого.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховно> Ради УРСР. - 1983. - №4. - Ст. 50).
1. Суспiльна небезпечнiсть незаконноє порубки лiсу полягау
в тому, що цi дiє завдають шкоди навколишньому середовищу в
цiлому, науково обгрунтованому, рацiональному використанню,
охоронi i вiдтворенню лiсiв. Небезпечнiсть цього злочину
посилюуться i тим, що порубка призводить до ерозiє грунтiв,
виснаження рiчок, погiршення життя людини.
2. Обуктом злочину у суспiльнi вiдносини, що заоiзпечують
науково обгрунтоване, рацiональне використання лiсiв, єх охоро-
ну та iх вiдтворення для теперiшнiх i майбутнiх поколiнь.
Згiдно зi ст.4 ЛК всi лiси на територiє Украєни становлять єє
лiсовий фонд. До лiсового фонду належать також земельнi
дiлянки , не вкритi лiсовою рослиннiстю, але наданi для потреб
лiсового господарства. До лiсового фонду не належать: усi види
зелених насаджень у межах населених пунктiв, якi не вiднесенi
до категорiє лiсiв; окремi дерева i групи дерев, чагарники на
сiльськогосподарських угiддях, садиоах, присадибних, дачних i
садових дiлянках (Голос Украєни. - 1994. - IЗ квiтня).
Лiси Украєни за екологiчним i господарським значенням
подiляються на лершу i другу групи. До першоє групи належать
лiси, якi виконують переважно природоохороннi функцiє: водо-
охороннi (наприклад, смуги лiсiв вздовж берегiв рiчок, навколо
озер, водоймищ та iнших водних обуктiв, смуги лiсiв, що захища-
ють нерестовища цiнних промислових риб, а також захиснi лiсом
насадження на смугах вiдводу каналiв), захиснi (лiси
протиерозiйнi, приполониннi, захиснi смуги лiсiв вздовж
залiзниць, автомобiльних дорiг мiжнародного, державного та
обласного значення, особливо цiннi лiсовi масиви, державнi
захиснi лiсовi смуга, байрачнi лiси, степовi перелiски та iншi лiси
степових, лiсостепових, гiрських районiв, якi мають важливе
значення для захисту навколишнього природного середовища
тощо), санiтарно-гiгiуничнi та оздоровчi (лiси населених пунктiв,
лiси зелених зон навколо населених пунктiв i промислових
пiдприумств, лiси першого i другого поясiв зон санiтарноє охо-
рони джерел водопостачання та лiси зон округiв санiтарноє
охорони лiкувально-оздоровчих територiй). До першоє групи
належать також лiси на територiях природно-заповiдного фонду
(заповiдники, нацiональнi природнi парки, памятки природи,
заповiднi урочища, регiональнi ландшафтнi парки, лiси, що
мають наукове або iсторичне значення (включаючи генетичнi
резервати), лiсоплодовi насадження i рубальпiйскi деревнi та
чагарниковi угрупування (частини 1-5 ст.Зб ЛК).
До другоє групи належать лiси, що поряд з екологiчним мають
експлуатацiйне значення, i для збереження захисних функцiй,
безперервностi та невиснажливостi використання яких встанов-
люуться режим обмеженого лiсокористування (ч.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371