ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
опiки
дихальних шляхiв з явищами набряку i звуженням голосовоє
щiлини; х) опiки хiмiчними сполуками (концентрованими кисло-
тами, єдкими лугами, рiзними припiкаючими речовинами), якi
викликали, крiм мiсцевоє, загальнотоксичну дiю, що загрожуу
життю; ц) здавлювання органiв шиє та iншi види механiчноє
асфiксiє, що супроводжуються вираженим комплексом явищ, якi
загрожують життю (розлад мозкового кровообiгу, втрата
свiдомостi, амнезiя тощо), коли це пiдтверджено обуктивнимк
даними (п.7).
Тяжке тiлесне ушкодження буде небезпечним для життя при
наявностi хоча би однiує iз вказаних ознак.
4. Втратою будь-якого органу чи втратою органом його
функцiй слiд вважати: а) втрату мови, тобто втрату можливостi
висловлювати своє думки виразними звуками, зрозумiлими для
оточуючих; б) втрату руки, ноги, тобто вiдокремлення єх вiд
тулуба чи втрату ними функцiй (паралiч чи iнший стан, що
виводить з дiяльностi). Пiд анатомiчною втратою руки чи ноги
слiд розумiти як вiдокремлення вiд тулуба всiує руки чи нога, так
i ампутацiю на рiвнi нижче лiктьового чи колiнного суглобiв. Всi
iншi випадки мають розглядатися як втрата частини кiнцiвки i
оцiнюватися за ознакою стiйкоє втрати працездатностi; в) втрату
продуктивноє здатностi, яка полягау у втратi здатностi до зля-
гання або до заплiднення, зачаття i народження дiтей (п. 10).
Пiд втратою зору слiд розумiти повну стiйку слiпоту на оббу
очей або ж такий стан, коли у зниження зору до рахування
пальцiв на вiдстанi двох метрiв i менше (гострота зору 0,04 i
нижче). Втрата зору на одне око тягне за собою стiйку втрату
працездатностi понад одну третину i за цiую ознакою належить
до тяжких тiлесних ушкоджень (ушкодження слiпого ока, що
призвело до його видалення, оцiнюуться залежно вiд тривалостi
розладу здоровя) (п.8). Втрата одного ока, поуднана з його
вилученням, теж визнауться тяжким тiлесним ушкодженням за
ознакою непоправного знiвечення обличчя.
При повнiй втратi зору на одне око ушкодження буде тяжким
незалежно вiд того, чи ока зовсiм немау, чи воно у i мау здоровий
вигляд, рiвно як i вiд того, коли зiр було втрачено в момент
заподiяння тiлесного ушкодження чи вже при лiкуваннi.
Пiд втратою слуху слiд розумiти повну глухоту чи такий
необоротний стан, коли потерпiлий не чуу розмовноє мови на
вiдстанi 3-5 см вiд вушноє раковини (втрата слуху на одне вухо
тягне за собою стiйку втрату працездатностi менше однiує
третини i за цiую ознакою належить до середньоє тяжкостi
тiлесного ушкодження (п.9 Правил).
Втрата потерпiлим голосу, слуху, мови визнауться тяжким
тiлеснимушкодженням, якщо вiн не може спiлкуватися з iншими
людьми без допомогу технiчних чи спецiальних засобiв.
5. Заподiяння душевноє хвороби визнауться тяжким тiлесним
ушкодженням у всiх випадках, коли потерпiлий внаслiдок пося-
гання на його здоровя захворiв тимчасовою чи хронiчною ду-
шевною хворобою, коли таке посягання спричинило розлад його
психiчноє дiяльностi. Психiчне захворювання може статися
внаслiдок тяжкоє травми голови, мозку або перелому,- сильного
психiчного струсу
Всяка за характером i тяжкiстю душевна хвороба у ознакою
тяжкого тiлесного ушкодження. Не визнауться тяжким тiлесним
ушкодженням виникнення внаслiдок посягання нервовоє хвороби.
6. Ознакою тяжкого тiлесного ушкодження визнауться стiйка
втрата працездатиостi не менше нiж на одну третину
(не менше 33%). При цьому йдеться не про професiйну, а про
загальну працездатнiсть. Визначення групи iнвалiдностi
потерпiлому не впливау на ступiнь тяжкостi тiлесних ушкоджень.
Ступенi тяжкостi тiлесакх ушкоджень, що були заподiянi дiтям,
iнвалiдам, визначаються на загальних щдставах - за тими
Правилами - як у здорових та дорослих людей.
Втрата працездатностi вважауться стiйкою, якщо вона не може
бути поновлена, або якщо вона мохе бути поновлена лише
частково, або якщо для єє поновлення потрiбен тривалий строк.
7. Тiлесне ушкодження вважауться тяжким, яу.що воно за-
подiяло переривання вагiтностi. Строк вагiтностi при цьому
значення не мау. Не впливають на вiдповiдальнiсть, за таке
посягання на здоровя потерпiлоє єє стосунки з винним. Це може
бути дружина, знайома чи зовсiм незнайома жiнка.
Кримiнальна вiдповiдальнiсть за переривання вагiтностi настау
лише в тих випадках, коли воно спричинилося внаслiдок дiй
винного, а не патологiчних властивостей органiзму потерпiлоє.
Судово-медична експертиза в цих випадках здiйснюуться спiльно
з акушером-гiнекологом.
8. Тiлесне ушкодження визнауться тяжким, якщо воно за-
подiяло потерпiлому непоправш знiвечення обличчя.
Знiвеченим обличчя вважауться тодi, коли воно мау
неприумний, огидливий зовнiшнiй вигляд (наприклад,
вiдсутнiсть носа або губ).
Тяжкiсть шкоди при знiвеченнi обличчя обумовлено не тiльки
i не стiльки фiзичною шкодою, скiльки психiчною травмою,
оскiльки ця обставина принижуу потерпiлого, викликау у нього
тяжкi душевнi переживання, муки.
Знiвеченим при тiлесних ушкодженнях може бути лише
обличчя, а не iншi частини тiла, тобто тiльки передня частина
голови i верхня частина шиє.
Питання про те, знiвечено чи не знiвечено обличчя, вирiшують
органи слiдства i суд, бо це питання не медичне, а юридичне (етичне).
Непоправним вважауться таке знiвечення обличчя, яке не
може бути виправлено чи усунено звичайними методами
лiкування, або якщо воно зовсiм не може бути усунено. Якщо
для усунення знiвеченостi потрiбна пластична операцiя, то
знiвечення також визнауться непоправним.
Питання про те, чи у знiвечення обличчя певного потерпiлого
непоправним, визначау судово-медична експертиза (абз.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371
дихальних шляхiв з явищами набряку i звуженням голосовоє
щiлини; х) опiки хiмiчними сполуками (концентрованими кисло-
тами, єдкими лугами, рiзними припiкаючими речовинами), якi
викликали, крiм мiсцевоє, загальнотоксичну дiю, що загрожуу
життю; ц) здавлювання органiв шиє та iншi види механiчноє
асфiксiє, що супроводжуються вираженим комплексом явищ, якi
загрожують життю (розлад мозкового кровообiгу, втрата
свiдомостi, амнезiя тощо), коли це пiдтверджено обуктивнимк
даними (п.7).
Тяжке тiлесне ушкодження буде небезпечним для життя при
наявностi хоча би однiує iз вказаних ознак.
4. Втратою будь-якого органу чи втратою органом його
функцiй слiд вважати: а) втрату мови, тобто втрату можливостi
висловлювати своє думки виразними звуками, зрозумiлими для
оточуючих; б) втрату руки, ноги, тобто вiдокремлення єх вiд
тулуба чи втрату ними функцiй (паралiч чи iнший стан, що
виводить з дiяльностi). Пiд анатомiчною втратою руки чи ноги
слiд розумiти як вiдокремлення вiд тулуба всiує руки чи нога, так
i ампутацiю на рiвнi нижче лiктьового чи колiнного суглобiв. Всi
iншi випадки мають розглядатися як втрата частини кiнцiвки i
оцiнюватися за ознакою стiйкоє втрати працездатностi; в) втрату
продуктивноє здатностi, яка полягау у втратi здатностi до зля-
гання або до заплiднення, зачаття i народження дiтей (п. 10).
Пiд втратою зору слiд розумiти повну стiйку слiпоту на оббу
очей або ж такий стан, коли у зниження зору до рахування
пальцiв на вiдстанi двох метрiв i менше (гострота зору 0,04 i
нижче). Втрата зору на одне око тягне за собою стiйку втрату
працездатностi понад одну третину i за цiую ознакою належить
до тяжких тiлесних ушкоджень (ушкодження слiпого ока, що
призвело до його видалення, оцiнюуться залежно вiд тривалостi
розладу здоровя) (п.8). Втрата одного ока, поуднана з його
вилученням, теж визнауться тяжким тiлесним ушкодженням за
ознакою непоправного знiвечення обличчя.
При повнiй втратi зору на одне око ушкодження буде тяжким
незалежно вiд того, чи ока зовсiм немау, чи воно у i мау здоровий
вигляд, рiвно як i вiд того, коли зiр було втрачено в момент
заподiяння тiлесного ушкодження чи вже при лiкуваннi.
Пiд втратою слуху слiд розумiти повну глухоту чи такий
необоротний стан, коли потерпiлий не чуу розмовноє мови на
вiдстанi 3-5 см вiд вушноє раковини (втрата слуху на одне вухо
тягне за собою стiйку втрату працездатностi менше однiує
третини i за цiую ознакою належить до середньоє тяжкостi
тiлесного ушкодження (п.9 Правил).
Втрата потерпiлим голосу, слуху, мови визнауться тяжким
тiлеснимушкодженням, якщо вiн не може спiлкуватися з iншими
людьми без допомогу технiчних чи спецiальних засобiв.
5. Заподiяння душевноє хвороби визнауться тяжким тiлесним
ушкодженням у всiх випадках, коли потерпiлий внаслiдок пося-
гання на його здоровя захворiв тимчасовою чи хронiчною ду-
шевною хворобою, коли таке посягання спричинило розлад його
психiчноє дiяльностi. Психiчне захворювання може статися
внаслiдок тяжкоє травми голови, мозку або перелому,- сильного
психiчного струсу
Всяка за характером i тяжкiстю душевна хвороба у ознакою
тяжкого тiлесного ушкодження. Не визнауться тяжким тiлесним
ушкодженням виникнення внаслiдок посягання нервовоє хвороби.
6. Ознакою тяжкого тiлесного ушкодження визнауться стiйка
втрата працездатиостi не менше нiж на одну третину
(не менше 33%). При цьому йдеться не про професiйну, а про
загальну працездатнiсть. Визначення групи iнвалiдностi
потерпiлому не впливау на ступiнь тяжкостi тiлесних ушкоджень.
Ступенi тяжкостi тiлесакх ушкоджень, що були заподiянi дiтям,
iнвалiдам, визначаються на загальних щдставах - за тими
Правилами - як у здорових та дорослих людей.
Втрата працездатностi вважауться стiйкою, якщо вона не може
бути поновлена, або якщо вона мохе бути поновлена лише
частково, або якщо для єє поновлення потрiбен тривалий строк.
7. Тiлесне ушкодження вважауться тяжким, яу.що воно за-
подiяло переривання вагiтностi. Строк вагiтностi при цьому
значення не мау. Не впливають на вiдповiдальнiсть, за таке
посягання на здоровя потерпiлоє єє стосунки з винним. Це може
бути дружина, знайома чи зовсiм незнайома жiнка.
Кримiнальна вiдповiдальнiсть за переривання вагiтностi настау
лише в тих випадках, коли воно спричинилося внаслiдок дiй
винного, а не патологiчних властивостей органiзму потерпiлоє.
Судово-медична експертиза в цих випадках здiйснюуться спiльно
з акушером-гiнекологом.
8. Тiлесне ушкодження визнауться тяжким, якщо воно за-
подiяло потерпiлому непоправш знiвечення обличчя.
Знiвеченим обличчя вважауться тодi, коли воно мау
неприумний, огидливий зовнiшнiй вигляд (наприклад,
вiдсутнiсть носа або губ).
Тяжкiсть шкоди при знiвеченнi обличчя обумовлено не тiльки
i не стiльки фiзичною шкодою, скiльки психiчною травмою,
оскiльки ця обставина принижуу потерпiлого, викликау у нього
тяжкi душевнi переживання, муки.
Знiвеченим при тiлесних ушкодженнях може бути лише
обличчя, а не iншi частини тiла, тобто тiльки передня частина
голови i верхня частина шиє.
Питання про те, знiвечено чи не знiвечено обличчя, вирiшують
органи слiдства i суд, бо це питання не медичне, а юридичне (етичне).
Непоправним вважауться таке знiвечення обличчя, яке не
може бути виправлено чи усунено звичайними методами
лiкування, або якщо воно зовсiм не може бути усунено. Якщо
для усунення знiвеченостi потрiбна пластична операцiя, то
знiвечення також визнауться непоправним.
Питання про те, чи у знiвечення обличчя певного потерпiлого
непоправним, визначау судово-медична експертиза (абз.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371