ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
№1).
6. З субуктивноє сторони посередництво в хабарництвi
завжди являу собою дiє, вчинюванi з прямим умислом при
наявностi корисливоє або iншоє особистоє зацiкавленостi.
7. Субуктом злочину може бути як приватна, так i службова
особа.
8. Неодноразовiсть при посередництвi в хабарництвi сяiд
розумiти так, як i при одержаннi хабара (див.п.14 коментаря до
ст. 168).
9. Проте, кого слiд вважати ранiше судимим за хабарництво,
див. п.18 коментаря до ст.168.
10. Посередництво в хабарництвi, вчинене з використанням
винним свого службового становища, передбачау
використання службовою особою тих прав i повноважень, якими
вона надiлена саме в звязку iз займаною посадою.
Стаття 170. Дача хабара
Дача хабара -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до
восьми рокiв.
Дача хабара, вчинена неодноразово або особою, яка
ранiше судилась за хабарництво, -
карауться позбавленням волi на строк вiд семи до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна чи без
конфiскацiє.
Особа, яка дала хабар; звiльняуться вiд кримiнальне?
вiдповiдальностi, якщо вiдносно неє мало мiсце вима-
гательство хабара або якщо ця особа пiсля дачi хабара
добровiльно заявила про те, що сталось.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 10 вересня 196?р., За-
коном вiд 6 березня 1992 р: // Вiдомостi Верховна Ради
УРСР. -1962. - №37. - Ст. 461; Вiдомостi Вержовися Ради Ук-
раєни. - 1992. - №23. - Ст. 337).
I. Пiд дачею хабара слiд розумiти передачу особисто або через
посередника службовiй особi матерiальних цiнностей або надання
єй майнових вигод чи послуг майнового характеру за виконання
або невиконання нею в iнтересах хабародавця будь-якоє дiє, яку
ця службова особа повинна була або могла вчинити з використан-
ням свого службового становища.
2. Дача хабара вважауться закiнченим злочином з моменту
прийняття службовою особою хоча б частини хабара. В тих
випадках, коли запропонований хабар не принятий або
вiдхилений, дiє хабародавця слiд квалiфiкувати як замах на дачу
хабара, тобто за ст.17i ст. 170.
3. Керiвники пiдприумств, установ, органiзацiй та єх
п,"ооздiлiв, якi пропонують пiдлеглим по службта iншим особам
дгатися шляхом дачi хабара бажаноє дiє або бездiяльностi,
уть вiдповiдальнiсть як хабародавцi. Особи, якi за вказiвкою
днях керiвникiв вступають в зговiр зi службовими особами про
виконання за хабар тих чи iнших дiй i вручають хабар, повиннi
нести вiдповiдальнiсть як спiвучасники цього злочину. Якщо
названi особи лише передають хабар, знаючи про характер
доручення, єх дiє квалiфiкуються як посередництво в ха-
барництвi. , г
4. Дача хабара може бути повязана iз схиленням службовоє
особи до вчинення таких дiй по службi, якi утворюють iнший
службовий злочин. В цих випадках хабародавець вiдповiдау за
сукупнiстю злочинiв - за дачу хабара i пiдмовництво до злочину,
який вчинений за хабар.
5. З субуктивноє сторони дача хабара передбачау вину
лише у формi прямого умислу. Хабародавець може дiяти з мотивiв
корисливостi, особистоє зацiкавленостi, а також з мiркувань
отримання будь-яких переваг для державних чи громадських
органiзацiй.
6. Субуктом дачi хабара може бути як приватна, так i
службова особа. Наприклад, службова особа передау хабароодер-
жувачу ввiренi єй цiнностi або здiйснюу незаконне грошове
премiювання.
7. Неодноразовiсть при дачi хабара слiд розумiти так, як
неодноразовiсть при одержаннi хабара i посередництвi в ха-
барництвi. Неодноразова дача хабара передбачау вчинення да-
ного злочину не менше двох разiв, якщо при цьому не пройшли
строки давностi притягнення до кримiнальноє вiдровiдальностi.
Одночасна дача хабара кiльком особам, а також дача хабара в
рiзний час однiй i тiй же особi кожен раз за самостiйнi дiє по
службi на користь хабародавця повиннi розглядатися як злочин,
вчинений неодноразово.
8. Про те, кого слiд вважати ранiше судимим за хабарництво,
див. п. 18 коментаря до ст.168.
9. Хабародавець звiльняуться вiд кримiнальноє вiдповiдальностi
при наявностi умов, вказаних в ч.З ст. 170. Звiльнення настау,
якщо у вiдношеннi цiує особи мало мiсце вимагательство хабара
або коли ця особа пiсля дачi хабара добровiльно заявила про
вчинене.
10. Про поняття вимагательства хабара див. п.15 коментаря
до ст.168.
11. Добровiльна заява про дану хабара передбачау звернен-
ня з такою заявою (усною або письмовою) в мiлiцiю, прокура-
туру. суд або в iнший державний орган, яка зроблена хабародав-
цем незалежно вiд мотивiв, але не в звязку з тим, що про
вчинений злочин вже стало вiдомо органам влади. Так, хабаро-
давець звiльняуться вiд кримiнальноє вiдповiдальностi, якщо вiн
добровiльно заявив про дачу ним хабара тому, що хабарник,
отримавши хабара, не вчинив обумовленого дiяння.
Для визнання заяви хабародавця добровiльною i звiльнення
його на цiй пiдставi вiд кримiнальноє вiдповiдальностi не мау
значення, була зроблена ця заява до порушення кримiнальщЯ
справи про хабарництво чи пiсля цього. Суттувим тут у лише те,
щоб заява була зроблена не в звязку з тим, що про дачу хабара
вже стало вiдомо органам влади.
12. Грошi та iншi матерiальнi цiйностi, якi у предметом хабара
i визнанi речовими доказами, пiдлягають зверненню в доход
держави на пiдставi п.4 ст. 81 КПК. Коли ж єх не було виявлено,
судам належить стягувати безпiдставно придбане у доход де-
ржави вiдповiдно до СТ.470 ЦК (п. 14 постанови Пленуму Вер-
ховного Суду Украєни вiд 1 квiтня 1983 р. №1).
Стаття 171. Провокацiя хабара
Провокацiя хабара, тобто завiдоме створення служ-
бовою особою обстановки i умов, що викликають про-
понування а.бо одержання хабара, щоб потiм викрити
того, хто дав або взяв хабар, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371
6. З субуктивноє сторони посередництво в хабарництвi
завжди являу собою дiє, вчинюванi з прямим умислом при
наявностi корисливоє або iншоє особистоє зацiкавленостi.
7. Субуктом злочину може бути як приватна, так i службова
особа.
8. Неодноразовiсть при посередництвi в хабарництвi сяiд
розумiти так, як i при одержаннi хабара (див.п.14 коментаря до
ст. 168).
9. Проте, кого слiд вважати ранiше судимим за хабарництво,
див. п.18 коментаря до ст.168.
10. Посередництво в хабарництвi, вчинене з використанням
винним свого службового становища, передбачау
використання службовою особою тих прав i повноважень, якими
вона надiлена саме в звязку iз займаною посадою.
Стаття 170. Дача хабара
Дача хабара -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до
восьми рокiв.
Дача хабара, вчинена неодноразово або особою, яка
ранiше судилась за хабарництво, -
карауться позбавленням волi на строк вiд семи до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна чи без
конфiскацiє.
Особа, яка дала хабар; звiльняуться вiд кримiнальне?
вiдповiдальностi, якщо вiдносно неє мало мiсце вима-
гательство хабара або якщо ця особа пiсля дачi хабара
добровiльно заявила про те, що сталось.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 10 вересня 196?р., За-
коном вiд 6 березня 1992 р: // Вiдомостi Верховна Ради
УРСР. -1962. - №37. - Ст. 461; Вiдомостi Вержовися Ради Ук-
раєни. - 1992. - №23. - Ст. 337).
I. Пiд дачею хабара слiд розумiти передачу особисто або через
посередника службовiй особi матерiальних цiнностей або надання
єй майнових вигод чи послуг майнового характеру за виконання
або невиконання нею в iнтересах хабародавця будь-якоє дiє, яку
ця службова особа повинна була або могла вчинити з використан-
ням свого службового становища.
2. Дача хабара вважауться закiнченим злочином з моменту
прийняття службовою особою хоча б частини хабара. В тих
випадках, коли запропонований хабар не принятий або
вiдхилений, дiє хабародавця слiд квалiфiкувати як замах на дачу
хабара, тобто за ст.17i ст. 170.
3. Керiвники пiдприумств, установ, органiзацiй та єх
п,"ооздiлiв, якi пропонують пiдлеглим по службта iншим особам
дгатися шляхом дачi хабара бажаноє дiє або бездiяльностi,
уть вiдповiдальнiсть як хабародавцi. Особи, якi за вказiвкою
днях керiвникiв вступають в зговiр зi службовими особами про
виконання за хабар тих чи iнших дiй i вручають хабар, повиннi
нести вiдповiдальнiсть як спiвучасники цього злочину. Якщо
названi особи лише передають хабар, знаючи про характер
доручення, єх дiє квалiфiкуються як посередництво в ха-
барництвi. , г
4. Дача хабара може бути повязана iз схиленням службовоє
особи до вчинення таких дiй по службi, якi утворюють iнший
службовий злочин. В цих випадках хабародавець вiдповiдау за
сукупнiстю злочинiв - за дачу хабара i пiдмовництво до злочину,
який вчинений за хабар.
5. З субуктивноє сторони дача хабара передбачау вину
лише у формi прямого умислу. Хабародавець може дiяти з мотивiв
корисливостi, особистоє зацiкавленостi, а також з мiркувань
отримання будь-яких переваг для державних чи громадських
органiзацiй.
6. Субуктом дачi хабара може бути як приватна, так i
службова особа. Наприклад, службова особа передау хабароодер-
жувачу ввiренi єй цiнностi або здiйснюу незаконне грошове
премiювання.
7. Неодноразовiсть при дачi хабара слiд розумiти так, як
неодноразовiсть при одержаннi хабара i посередництвi в ха-
барництвi. Неодноразова дача хабара передбачау вчинення да-
ного злочину не менше двох разiв, якщо при цьому не пройшли
строки давностi притягнення до кримiнальноє вiдровiдальностi.
Одночасна дача хабара кiльком особам, а також дача хабара в
рiзний час однiй i тiй же особi кожен раз за самостiйнi дiє по
службi на користь хабародавця повиннi розглядатися як злочин,
вчинений неодноразово.
8. Про те, кого слiд вважати ранiше судимим за хабарництво,
див. п. 18 коментаря до ст.168.
9. Хабародавець звiльняуться вiд кримiнальноє вiдповiдальностi
при наявностi умов, вказаних в ч.З ст. 170. Звiльнення настау,
якщо у вiдношеннi цiує особи мало мiсце вимагательство хабара
або коли ця особа пiсля дачi хабара добровiльно заявила про
вчинене.
10. Про поняття вимагательства хабара див. п.15 коментаря
до ст.168.
11. Добровiльна заява про дану хабара передбачау звернен-
ня з такою заявою (усною або письмовою) в мiлiцiю, прокура-
туру. суд або в iнший державний орган, яка зроблена хабародав-
цем незалежно вiд мотивiв, але не в звязку з тим, що про
вчинений злочин вже стало вiдомо органам влади. Так, хабаро-
давець звiльняуться вiд кримiнальноє вiдповiдальностi, якщо вiн
добровiльно заявив про дачу ним хабара тому, що хабарник,
отримавши хабара, не вчинив обумовленого дiяння.
Для визнання заяви хабародавця добровiльною i звiльнення
його на цiй пiдставi вiд кримiнальноє вiдповiдальностi не мау
значення, була зроблена ця заява до порушення кримiнальщЯ
справи про хабарництво чи пiсля цього. Суттувим тут у лише те,
щоб заява була зроблена не в звязку з тим, що про дачу хабара
вже стало вiдомо органам влади.
12. Грошi та iншi матерiальнi цiйностi, якi у предметом хабара
i визнанi речовими доказами, пiдлягають зверненню в доход
держави на пiдставi п.4 ст. 81 КПК. Коли ж єх не було виявлено,
судам належить стягувати безпiдставно придбане у доход де-
ржави вiдповiдно до СТ.470 ЦК (п. 14 постанови Пленуму Вер-
ховного Суду Украєни вiд 1 квiтня 1983 р. №1).
Стаття 171. Провокацiя хабара
Провокацiя хабара, тобто завiдоме створення служ-
бовою особою обстановки i умов, що викликають про-
понування а.бо одержання хабара, щоб потiм викрити
того, хто дав або взяв хабар, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371