ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
208. Замах на доведення неповнодiтнього до
стану спянiння тягне вiдповiдальнiсть за ч.2 ст.17i ст.208.
Вiдповiдальнiсть за ст.208 настау за одноразове доведення
неповнолiтнього до стану спянiння особою, в службовiй залеж-
ностi вiд якоє вiн перебувау, i в тому разi, коли спиртними
напоями пригощау пiдлiток, однак з iнiцiативи такоє осоои.
Вiдповiдальнiсть настау за доведення неповнолiтнього до стану
спянiння пiд час як роботи чи навчання, так i вчинення дiяння
в iншiй обстановцi.
2. Субуктивна сторона злочину характеризууться умисною
формою вини: винний усвiдомлюу, що своєми дiями доводить непов-
нолiтнього до стану спянiння, i бажау або свiдомо допускау настан-
3. Субуктом злочину у працiвники пiдприумств, установ,
органiзацiй, якi в силу службових, професiйних обовязкiв або
вiдпойiдно до дiючих правил, iнструкцiй, подожень вадпоидаюгь за
органiзацiю роботи або виховання неповнолiтнього (начальних цеху,
Доєьницi, змiне. вiддiлу, майстер, бригадирi iн.), а такожiюсадовiособв,
викладачi i вихователi навчальних закладiв стосояво учнiв, (луденгiв.
В ухвалi в справi Т. судова колегiя Верховного Суду Украли вказала,
що при зiдсутностi службовоє залежностi ввд неє доведеяаго до стану
сп ЯНIБНЯ неповнолiтнього особа не може бути субуктом передбачеясто
ст.20 злсчину (Рад. право.- 1980. - №8. - 0.90-91).
21 Еюл. згковсдаестаа. Спецвипуск. 641
Стаття 208. Втягиення нтiовиояiтнiх у
медичне иiтвантi лiкарських та
iнших засобiв, що викликають
одурманкиммня
Втягнений неповнолiтнiх у немедичне вживання
лiкарських та Iнших аасобiв, якi не с наркотичними I якi
викликають одурманювання i -
карауться повбавленням водi на строк до пяти рокiв.
(Ст. 20 Кодекс доповнено Указом вiд 21 серпня 1987 р.
//Вiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1987. -№38. -Ст. 674.)
1. Обекиюм злочвну у здоровя неповнолiтнiх, предметом
- засоби лiкарськi (тi, якi не належать до числа наркотичнях i
дозволенi в медичнiй практицi, але можуть викликати одурма-
нювання, - димедрол, теофедрiв, еленiум, ефедрiн, реланiум
тощо) та iилтi (скахiмо, леткi хiмiчнi речовини - лаки, фарби,
аерозолi тощо), що-тягнуть одурманювання, однак не у нар-
єiiiуниннчуi-
Суспiльна небезпечнiсть передбачених ст.208 дiй полягау в
тому, що вживання названих засобiв може вiдразу заподiятв
шкоду здоровю неповнолiтнього та викликати токсикоманiю -
захворювання, що виникау внаслiдок розвитку хворобливоє за-
лежностi вiд засобiв, що не у наркотичними i в той же час не е
спиртними напоями.
2. Обуктивна сторона полягау в дiях, спрямованих на те,
щоб спонукати або змусити неповнолiтнього хоча б до однорвзо-
вого немедичного вживання лiкарських або iнших засобiв, що
викликають одурманювання. Дiє винних можуть дiставати вияв
у дядяндi згаданих засобiв неповнолiтньому, поуднаному з про-
позицiую вжити єх, пропозицiую неповнолiтньому вдвати такi
засоби для одурманювання, дачi неповнолiтньому iфошей дяя
придбання i вживання вказаних засобiв, iнiцiюваннi єх спiльного
iiiтiвавня ТОЩО.
Немедичним вживанням лiкарських засобiв може бути
приймання єх без припису лiкаря, а також у значно бiльшiй
кiлькостi, нiж приписано лiкарем, з метою викликати одурманю-
вання (скажiмо, вживання єх у великiй кiлькостi разом з
спиртними напоями для посилення одурманюючоє дiє останнiх).
Злочин вважауться закiнченим з моменту вчиненнА дiй, в яках
проявляуться втягаення неповнолiтнього у немедичне вживаяня
лiкарських та iнших засобiв, що викликають одУрмавюваавя,
незалежно вiд того, чи неповнолiтнiй насправдi єх ужив i чя
опинився в станi одурманювання.
3. Субуктивна сторона характеризууться умислом: вишиiХ
усвiдомлюу, що вчинюу вказанi у ст.208 дiє, i бажау так чиняя.
4. Субукт - особа, яка досятоа 18-рiчного вiку.
Стаття 209. Посягання на здоровя грома-
дян пiд приводом виконання
релiгiйних обрядiв
органiзацiя або керiвництво групою) дiяльнiсть яко?,
що здiйснюуться пiд приводом проповiдування
релiгiйних вiровчень чи виконання релiгiйних обрядiв,
Поуднана з заподiянням шкоди здоровю громадян або
статевою розпустою, -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв.
(В редакцi Закону вiд 15 травня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховнi Ради Укрiйни. - 1992. - №32. - Ст. 457).
i. Громадянам гарантууться свобода совiстi, тобто право
сповiдувати будь-яку релiгiю або не сповiдувати нiякоє,
вiдправляти релiгiйнi культи, висловлювати релiгiйнi або
атеєстичнi погляди (ч. I ст.50 Конституцiє). Здiйснення свободи
сповiдувати релiгiю або переконання пiдлягау лише тим обме-
женням, якi необхiднi для охорони громадськоє безпеки та поряд-
ку, життя, здоровя i моралi, а також прав i свобод iнших
громадян, що встановленi законом i вiдповiдають мiжнародним
зобовязанням Украєни (ч.4 ст.З Закону "Про свободу совiстi i
релiгiйнi органiзацiє" вiд 23 квiтня 1991 р. // Вiдомостi Верховноє
Ради УРСР. - 1991. - №25. - Ст.283).
Положення СТ.209 призначенi для боротьби з суспiльне небез-
печними формами використання релiгiйних почуттiв вiруючих,
здiйснюваного в рамках груповоє дiяльностi i повязаного з
заподiянням шкоди здоровю громадян або статевою розпустою.
2. При застосуваннi коментованоє статтi слiд виходити з харак-
теру i спрямованостi дiяльностi групи, а не з кiлькостi Й членiв,
не з того, чи зареустрована вона в установленому порядку,
виконуються обряди в молитовному домi чи на приватнiй
квартирi. Головне, що дiяльнiсть групи поуднана з посяганням
на здоровя громадян або на громадську мораль i здiйснюуться
пiд приводом проповiдування релiгiйних вiровчень чи виконання
релiгiйних обрядiв.
3. Заподiяння шкоди здоровю означау заподiяння смертi,
нанесення тiлесних ушкоджень, спричинення самогубства тощо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371
стану спянiння тягне вiдповiдальнiсть за ч.2 ст.17i ст.208.
Вiдповiдальнiсть за ст.208 настау за одноразове доведення
неповнолiтнього до стану спянiння особою, в службовiй залеж-
ностi вiд якоє вiн перебувау, i в тому разi, коли спиртними
напоями пригощау пiдлiток, однак з iнiцiативи такоє осоои.
Вiдповiдальнiсть настау за доведення неповнолiтнього до стану
спянiння пiд час як роботи чи навчання, так i вчинення дiяння
в iншiй обстановцi.
2. Субуктивна сторона злочину характеризууться умисною
формою вини: винний усвiдомлюу, що своєми дiями доводить непов-
нолiтнього до стану спянiння, i бажау або свiдомо допускау настан-
3. Субуктом злочину у працiвники пiдприумств, установ,
органiзацiй, якi в силу службових, професiйних обовязкiв або
вiдпойiдно до дiючих правил, iнструкцiй, подожень вадпоидаюгь за
органiзацiю роботи або виховання неповнолiтнього (начальних цеху,
Доєьницi, змiне. вiддiлу, майстер, бригадирi iн.), а такожiюсадовiособв,
викладачi i вихователi навчальних закладiв стосояво учнiв, (луденгiв.
В ухвалi в справi Т. судова колегiя Верховного Суду Украли вказала,
що при зiдсутностi службовоє залежностi ввд неє доведеяаго до стану
сп ЯНIБНЯ неповнолiтнього особа не може бути субуктом передбачеясто
ст.20 злсчину (Рад. право.- 1980. - №8. - 0.90-91).
21 Еюл. згковсдаестаа. Спецвипуск. 641
Стаття 208. Втягиення нтiовиояiтнiх у
медичне иiтвантi лiкарських та
iнших засобiв, що викликають
одурманкиммня
Втягнений неповнолiтнiх у немедичне вживання
лiкарських та Iнших аасобiв, якi не с наркотичними I якi
викликають одурманювання i -
карауться повбавленням водi на строк до пяти рокiв.
(Ст. 20 Кодекс доповнено Указом вiд 21 серпня 1987 р.
//Вiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1987. -№38. -Ст. 674.)
1. Обекиюм злочвну у здоровя неповнолiтнiх, предметом
- засоби лiкарськi (тi, якi не належать до числа наркотичнях i
дозволенi в медичнiй практицi, але можуть викликати одурма-
нювання, - димедрол, теофедрiв, еленiум, ефедрiн, реланiум
тощо) та iилтi (скахiмо, леткi хiмiчнi речовини - лаки, фарби,
аерозолi тощо), що-тягнуть одурманювання, однак не у нар-
єiiiуниннчуi-
Суспiльна небезпечнiсть передбачених ст.208 дiй полягау в
тому, що вживання названих засобiв може вiдразу заподiятв
шкоду здоровю неповнолiтнього та викликати токсикоманiю -
захворювання, що виникау внаслiдок розвитку хворобливоє за-
лежностi вiд засобiв, що не у наркотичними i в той же час не е
спиртними напоями.
2. Обуктивна сторона полягау в дiях, спрямованих на те,
щоб спонукати або змусити неповнолiтнього хоча б до однорвзо-
вого немедичного вживання лiкарських або iнших засобiв, що
викликають одурманювання. Дiє винних можуть дiставати вияв
у дядяндi згаданих засобiв неповнолiтньому, поуднаному з про-
позицiую вжити єх, пропозицiую неповнолiтньому вдвати такi
засоби для одурманювання, дачi неповнолiтньому iфошей дяя
придбання i вживання вказаних засобiв, iнiцiюваннi єх спiльного
iiiтiвавня ТОЩО.
Немедичним вживанням лiкарських засобiв може бути
приймання єх без припису лiкаря, а також у значно бiльшiй
кiлькостi, нiж приписано лiкарем, з метою викликати одурманю-
вання (скажiмо, вживання єх у великiй кiлькостi разом з
спиртними напоями для посилення одурманюючоє дiє останнiх).
Злочин вважауться закiнченим з моменту вчиненнА дiй, в яках
проявляуться втягаення неповнолiтнього у немедичне вживаяня
лiкарських та iнших засобiв, що викликають одУрмавюваавя,
незалежно вiд того, чи неповнолiтнiй насправдi єх ужив i чя
опинився в станi одурманювання.
3. Субуктивна сторона характеризууться умислом: вишиiХ
усвiдомлюу, що вчинюу вказанi у ст.208 дiє, i бажау так чиняя.
4. Субукт - особа, яка досятоа 18-рiчного вiку.
Стаття 209. Посягання на здоровя грома-
дян пiд приводом виконання
релiгiйних обрядiв
органiзацiя або керiвництво групою) дiяльнiсть яко?,
що здiйснюуться пiд приводом проповiдування
релiгiйних вiровчень чи виконання релiгiйних обрядiв,
Поуднана з заподiянням шкоди здоровю громадян або
статевою розпустою, -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв.
(В редакцi Закону вiд 15 травня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховнi Ради Укрiйни. - 1992. - №32. - Ст. 457).
i. Громадянам гарантууться свобода совiстi, тобто право
сповiдувати будь-яку релiгiю або не сповiдувати нiякоє,
вiдправляти релiгiйнi культи, висловлювати релiгiйнi або
атеєстичнi погляди (ч. I ст.50 Конституцiє). Здiйснення свободи
сповiдувати релiгiю або переконання пiдлягау лише тим обме-
женням, якi необхiднi для охорони громадськоє безпеки та поряд-
ку, життя, здоровя i моралi, а також прав i свобод iнших
громадян, що встановленi законом i вiдповiдають мiжнародним
зобовязанням Украєни (ч.4 ст.З Закону "Про свободу совiстi i
релiгiйнi органiзацiє" вiд 23 квiтня 1991 р. // Вiдомостi Верховноє
Ради УРСР. - 1991. - №25. - Ст.283).
Положення СТ.209 призначенi для боротьби з суспiльне небез-
печними формами використання релiгiйних почуттiв вiруючих,
здiйснюваного в рамках груповоє дiяльностi i повязаного з
заподiянням шкоди здоровю громадян або статевою розпустою.
2. При застосуваннi коментованоє статтi слiд виходити з харак-
теру i спрямованостi дiяльностi групи, а не з кiлькостi Й членiв,
не з того, чи зареустрована вона в установленому порядку,
виконуються обряди в молитовному домi чи на приватнiй
квартирi. Головне, що дiяльнiсть групи поуднана з посяганням
на здоровя громадян або на громадську мораль i здiйснюуться
пiд приводом проповiдування релiгiйних вiровчень чи виконання
релiгiйних обрядiв.
3. Заподiяння шкоди здоровю означау заподiяння смертi,
нанесення тiлесних ушкоджень, спричинення самогубства тощо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371