ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
в) причинному звязку мiж вказаними дiями та
шкiдливими наслiдками.
3. Для вирiшення питання про наявнiсть перевищення влади
або службових повноважень необхiдно спочатку зясувати ком-
петенцiю службовоє особи. Для цього слiд звернутися до
вiдповiдного закону або iншого нормативного акта, в якому
визначенi права та обовязки службовоє особи. Кримiнальна
вiдповiдальнiсть за ст. 166 у можливою лише у випадку, ксив
службова особа при наявностi всiх необхiдних ознак явно (тобго
очевидно, безпiдставно, iстотним чином) вийшла за межi наданих
єй прав та повноважень або дiяла недозволеними методами.
4. Дiє, якi явно виходять за межi компетенцiє службовоє особи,
за своєм характером можуть бути такими, вчинювати якi мають
право лише вищестоящi службовi особи або службовi особи iншого
вiдомства, або такими, якi можуть вчинюватись лише за
рiшенням колегiального органу. Йдеться про дiє, якi службова
особа правомочна здiйснювати лише за наявностi певних умов,
якi вимагау закон, а в даному конкретному випадку цi умови
були вiдсутнi i особа застосувала недозволений метод
(наприклад, застосування представником влади зброє при
вiдсутностi необхiдностi).
5. З субуктивноє сторони дiє, передбаченi ст. 166, вчиню-
ються лише умисно. Ставлення ж субукта до наслiдкiв може бути
як умисним, так i необережним. Службова особа усвiдомлюу, що
дiє, якi вона вчинюу, явно виходять за межi прав i повноважень,
наданих єй законом або iншим нормативним актом, i бажау IX
вчинити. При цьому службова особа передбачау настання iстотноє
шкоди i бажау (прямий умисел) або свiдомо допускау єє настання
(непрямий умисел) або легковажно розраховуу на єє вiдвернення
(злочинна самонадiянiсть) або не передбачау, хоча повинна була
i могла передбачити настання такоє шкоди (злочинна недбалiсть).
Мотив, яким керувалась службова особа при вчиненнi злочину
(корисливiсть, помста, заздрiсть, каруризм та iншi спонукання,
в тому числi викликанi хибно зрозумiлим поняттям "iнтересiв
справи"), не впливау на квалiфiкацiю вчиненого.
6. Субуктом перевищення влади або службових повноважень
може бути лише службова особа (див. п.6- коментаря до ст. 164)
7. Перевищення влади або службових повноважень вважауться
вчиненим при обтяжуючих обставинах, якщо воно суп-
роводжувалось насильством або застосуванням зоє або
дiями, що завдають страждання та принижують особисту
гiднiсть потерпiлого (ч.2 ст. 166).
8. Насильство, про яке йдеться в ст. 166, може бути як
фiзичним, так i психiчним.
Фiзичне насильство, як правило, виражауться в нанесеннi
побоєв або мордуваннi, завданнi легких або середньоє тяжкосгi
тiлесних ушкоджень, незаконному позбавленнi волi потерпiлого.
Заподiяння внаслiдок перевищення влади або службових повно-
важень смертi або тяжкого тiлесного ушкодження (як умисно,
так i з необережностi) повинно квалiфiкуватись за сукупнiспо
злочинiв - за ч.2 ст. 166 та статтею Кримiнального кодексу, що
передбачау вiдповiдальнiсть за вбивство чи тяжке тiлесне ушкод-
ження, вчиненi умисно чи з необережностi (п.9 постанови Пле-
нуму Верховного Суду Украєни вiд 1 квiтня 1994 р. №1 "Про
судову практику в справах про злочини проти життя i здоровя
людини" (Бюлетень... - С.77).
9. Психiчне насильство може виражатися в погрозi вчинити
насильницькi дiє по вiдношенню до самого потерпiлого або його
близьких.
i0. Застосування зброє передбачау не тiльки спричинення
нею тiлесних ушкоджень або смертi, але й погрозу зброую.
11. Болiсними визнаються такi дiє, якi завдають потерпiлому
особливий фiзичний бiль або моральнi страждання.
12. Образливими вважаються дiє, якi принижують честь i
гiднiсть особи (див.коментар до ст. 126).
Стаття 167. Халатнiсть
Невиконання або неналежне виконання службовою
особою своєх службових обовязкiв через недбале або
несумлiнне до них ставлення, що завдало Iстотноє
шкоди державним чи громадським Iнтересам або охо
ронюваним законом правам та Iнтересам окремих гро-
мадян,
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст. 50).
1. Невиконання службових обовязкiв - це бездiяльнiсть
службовоє особи в умовах, коли вона повинна була i могла
вчинити дiє, якi входять в коло єє службових обовязкiв.
2. Неналежним виконанням службових обовязкiв слiд вва-
жати дiє службовоє особи в межах службових обовязкiв, якi
виконанi не так, як цього вимагають iнтереси служби (див.,
наприклад, справу Г. // Практика... - С.160-161). Невиконання
або неналежне виконання службовою особою своєх службових
обовязкiв може виявлятися не лише в одноразовiй бездiяльностi
або дiє, але й в тривалiй бездiяльностi або рядi дiй, виконаних
неналежним чином.
3. Халатнiсть може бути лише у вiдношеннi дiй, якi входять в
коло обовязкiв даноє службовоє особи, i за умови, що вона мала
обуктивну можливiсть єх виконати.
Халатнiсть передбачау також настання наслiдкiв у виглядi
iстотноє шкоди державним або громадським iнтересам або охоро-
нюваним законом правам та iнтересам окремих громадян або
iнтересам субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi. При цьому не-
обхiдно встановити, якi конкретно дiє службова особа повинна
була виконати, але фактично не виконала, або виконала не так,
як вимагауться, що i обумовило настання шкоди.
Про поняття iстотноє шкоди див. п.З коментаря до ст. 164.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться необе-
режнiстю у виглядi злочинноє недбалостi (службова особа не
передбачау шкiдливих наслiдкiв своує неналежноє роботи, хоча
повинна була i могла єх передбачити) або злочинноє самовпевне-
ностi (службова особа передбачау можливiсть настання
шкiдливих наслiдкiв своує дiє або бездiяльностi, але легковажно
розраховуу на єх вiдвернення).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371
шкiдливими наслiдками.
3. Для вирiшення питання про наявнiсть перевищення влади
або службових повноважень необхiдно спочатку зясувати ком-
петенцiю службовоє особи. Для цього слiд звернутися до
вiдповiдного закону або iншого нормативного акта, в якому
визначенi права та обовязки службовоє особи. Кримiнальна
вiдповiдальнiсть за ст. 166 у можливою лише у випадку, ксив
службова особа при наявностi всiх необхiдних ознак явно (тобго
очевидно, безпiдставно, iстотним чином) вийшла за межi наданих
єй прав та повноважень або дiяла недозволеними методами.
4. Дiє, якi явно виходять за межi компетенцiє службовоє особи,
за своєм характером можуть бути такими, вчинювати якi мають
право лише вищестоящi службовi особи або службовi особи iншого
вiдомства, або такими, якi можуть вчинюватись лише за
рiшенням колегiального органу. Йдеться про дiє, якi службова
особа правомочна здiйснювати лише за наявностi певних умов,
якi вимагау закон, а в даному конкретному випадку цi умови
були вiдсутнi i особа застосувала недозволений метод
(наприклад, застосування представником влади зброє при
вiдсутностi необхiдностi).
5. З субуктивноє сторони дiє, передбаченi ст. 166, вчиню-
ються лише умисно. Ставлення ж субукта до наслiдкiв може бути
як умисним, так i необережним. Службова особа усвiдомлюу, що
дiє, якi вона вчинюу, явно виходять за межi прав i повноважень,
наданих єй законом або iншим нормативним актом, i бажау IX
вчинити. При цьому службова особа передбачау настання iстотноє
шкоди i бажау (прямий умисел) або свiдомо допускау єє настання
(непрямий умисел) або легковажно розраховуу на єє вiдвернення
(злочинна самонадiянiсть) або не передбачау, хоча повинна була
i могла передбачити настання такоє шкоди (злочинна недбалiсть).
Мотив, яким керувалась службова особа при вчиненнi злочину
(корисливiсть, помста, заздрiсть, каруризм та iншi спонукання,
в тому числi викликанi хибно зрозумiлим поняттям "iнтересiв
справи"), не впливау на квалiфiкацiю вчиненого.
6. Субуктом перевищення влади або службових повноважень
може бути лише службова особа (див. п.6- коментаря до ст. 164)
7. Перевищення влади або службових повноважень вважауться
вчиненим при обтяжуючих обставинах, якщо воно суп-
роводжувалось насильством або застосуванням зоє або
дiями, що завдають страждання та принижують особисту
гiднiсть потерпiлого (ч.2 ст. 166).
8. Насильство, про яке йдеться в ст. 166, може бути як
фiзичним, так i психiчним.
Фiзичне насильство, як правило, виражауться в нанесеннi
побоєв або мордуваннi, завданнi легких або середньоє тяжкосгi
тiлесних ушкоджень, незаконному позбавленнi волi потерпiлого.
Заподiяння внаслiдок перевищення влади або службових повно-
важень смертi або тяжкого тiлесного ушкодження (як умисно,
так i з необережностi) повинно квалiфiкуватись за сукупнiспо
злочинiв - за ч.2 ст. 166 та статтею Кримiнального кодексу, що
передбачау вiдповiдальнiсть за вбивство чи тяжке тiлесне ушкод-
ження, вчиненi умисно чи з необережностi (п.9 постанови Пле-
нуму Верховного Суду Украєни вiд 1 квiтня 1994 р. №1 "Про
судову практику в справах про злочини проти життя i здоровя
людини" (Бюлетень... - С.77).
9. Психiчне насильство може виражатися в погрозi вчинити
насильницькi дiє по вiдношенню до самого потерпiлого або його
близьких.
i0. Застосування зброє передбачау не тiльки спричинення
нею тiлесних ушкоджень або смертi, але й погрозу зброую.
11. Болiсними визнаються такi дiє, якi завдають потерпiлому
особливий фiзичний бiль або моральнi страждання.
12. Образливими вважаються дiє, якi принижують честь i
гiднiсть особи (див.коментар до ст. 126).
Стаття 167. Халатнiсть
Невиконання або неналежне виконання службовою
особою своєх службових обовязкiв через недбале або
несумлiнне до них ставлення, що завдало Iстотноє
шкоди державним чи громадським Iнтересам або охо
ронюваним законом правам та Iнтересам окремих гро-
мадян,
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст. 50).
1. Невиконання службових обовязкiв - це бездiяльнiсть
службовоє особи в умовах, коли вона повинна була i могла
вчинити дiє, якi входять в коло єє службових обовязкiв.
2. Неналежним виконанням службових обовязкiв слiд вва-
жати дiє службовоє особи в межах службових обовязкiв, якi
виконанi не так, як цього вимагають iнтереси служби (див.,
наприклад, справу Г. // Практика... - С.160-161). Невиконання
або неналежне виконання службовою особою своєх службових
обовязкiв може виявлятися не лише в одноразовiй бездiяльностi
або дiє, але й в тривалiй бездiяльностi або рядi дiй, виконаних
неналежним чином.
3. Халатнiсть може бути лише у вiдношеннi дiй, якi входять в
коло обовязкiв даноє службовоє особи, i за умови, що вона мала
обуктивну можливiсть єх виконати.
Халатнiсть передбачау також настання наслiдкiв у виглядi
iстотноє шкоди державним або громадським iнтересам або охоро-
нюваним законом правам та iнтересам окремих громадян або
iнтересам субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi. При цьому не-
обхiдно встановити, якi конкретно дiє службова особа повинна
була виконати, але фактично не виконала, або виконала не так,
як вимагауться, що i обумовило настання шкоди.
Про поняття iстотноє шкоди див. п.З коментаря до ст. 164.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться необе-
режнiстю у виглядi злочинноє недбалостi (службова особа не
передбачау шкiдливих наслiдкiв своує неналежноє роботи, хоча
повинна була i могла єх передбачити) або злочинноє самовпевне-
ностi (службова особа передбачау можливiсть настання
шкiдливих наслiдкiв своує дiє або бездiяльностi, але легковажно
розраховуу на єх вiдвернення).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371