ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
229). При цьому слiд мати на
увазi, що розкрадання складових частин або окремих деталей
вогнестрiльноє зороє для збирання придатноє до стрiльби зброє
слiд квалiфiкувати у залежностi вiд способу розкрадання за
вiдповiдною статтею цiує глави i, за наявностi вказаних у законi
пiдстав, як готування до злочину, передбаченого ч. I ст. 222.
За статтями цiує глави настау вiдповiдальнiсть за розкрадання
мисливських (гладкоствольних) та пневматичних рушниць,
сигнальних, стартових та газових пiстолетiв, ракетниць, вибу-
хових пакетiв та iнших iмiтацiйно-пiротехнiчних i
освiтлювальних засобiв, а також за розкрадання бойових
припасiв до гладкоствольно? мисяивськоi зброє.
9. Не буде розкрадання у випадку привласнення знайденого
або такого, що випадково опинилося у винного, майна, яке
завiдомо належить колективнiй чв державнiй органiзацiє (див.ко-
ментар до ст. 88). Не у розкраданням i обманне ухилення особи
вiд передачi вiдповiдно до закону, договору або iиттиге зобовязань
у колективну чи державну власнiсть iндивiдуального майна,
наприклад, ухилення вiд сплати податку або вiд оплати кому-
нальних послуг (див. коментар до ст.87).
10. Предметом розкрадання не може вважатися майно, яке
пiсля отримання особою вiд колективноє чи державноє органiзацiє
як позика, аванс, спецодяг або обмундирування чи за трудовою
угодою було нею привласнене або розтрачене.
II. Обскпшвна сторона розкрадання полягау в тому, що
винна особа тим або iншим способом обертау колективне чи
державне майно на свою чи iншоє особи користь.
Розкрадання може бути у формi крадiжки (ст.81), грабежу
(СТ.82), шахрайства (ст.83), привласнення, розтрати, розкрадан-
ня шляхом зловживання службовим станом (ст.84), розбою
(СТ.86) та вимагательства (ст.86). Характерною ознакою кожноє
з цих форм розкрадання у особливий, притаманний лише єй,
спосiб дiє винноє особи. При цьому будь-який спосiб розкрадання
повязаний з наявнiстю спецiальноє мети - обернути (заволодiти)
майно на свою чи iншоє особи користь.
12. Поняття обернення майна на свою або iншоє особи користь
означау одержання матерiальноє вигоди за рахунок зменшення
матерiальних цiнностей держави або колективу без оплати єх
вартостi та вiдшкодування єх еквiваленту (безоплатно). Таке
обернення вчиняуться проти волi власника майна при завiдомiй
вiдсутностi у винного права на таке майно. Даф означау, що
розкрадання завжди спричиняу матерiальну шкоду державi або
колективу. Дана ознака мау мiсце i у випадках так званого
продажу за значно заниженими цiнами колективноє продукцiє,
начебто вибракованоє, списаноє або такоє, що "стала непридат-
ною". Це може бути i заволодiння майном, яке було ввiрене
винному, шляхом замiни його на менш цiнне i привласнення
рiзницi у вартостi майна.
Не буде вважатися розкраданням колективного майна обернен-
ня винним грошей, якi були ним зiбранi у порядку громадськоє
iнiцiативи з працiвникiв пiдприумства чи установи, наприклад, з
метою закупити для них сiльськогосподарськi продукти.
IЗ. Розкрадання вважауться закшеним злочином з моменту
обернення винним майна на свою або iншоє особи користь (розбiй
вважауться закiнченим з моменту нападу при наявностi такоє
iЦлi, а вимагательство - з моменту вимоги майна пiд вiдповiдною
погрозою потерпiлому). Для цього необхiдно встановити, що
винний вилучив майно iз володiння держави чи колективу i мав
реальну початкову можливiсть розпорядитися чи користуватися
таким майно. Повернення викраденого або вiдшкодування його
вартостi не виключау складу злочину, а може бути лише
пiдставою для помякшення покарання.
14. Субуктивна сторона розкрадання характеризууться
наявнiстю прямого умислу. Субукт злочину усвiдомлюу, що
майно, яке вiн викрадау, у або може бути державним чи ко-
лективним i що вiн вчиняу розкрадання такого майна, а також
бахау його вчинити.
15. Розкрадання - це корисливий злочин. В основi його лежить
бахання протиправно збагатитися за рахунок державного чи
колективного майна та спецiальна мета - безоплатно обернути
його на свою або iншоє особи користь. Обертаючи викрадене на
свою користь, злочинець тим самим одержуу особисту наживу.
Розкрадання не перестау бути корисливим злочином i втому
випадку, коди злочинець обертау викрадене на користь iншоє
особи, оскiльки мотивом такого розкрадання у також корислива
зацiкавленiсть - незаконно збагатити особу.
При вчиненнi розкрадання декiлькома особами корисливий
мотив у завжди у виконавця злочину. У iнших його спiвучасникiв
можливi iншi мотиви (особистi доорi стосунки, пiдлабузництво,
розрахунки на майбутну сприятливе ставлення тощо).
16. При вчиненнi розкрадання винний усвiдомлюу, що вiн
обертау на свою чи iншоє особи користь майно, належне державi
або колективу. При цьому не мау значення - знаходилося таке
майно у правомiрному чи протиправному володiннi тiує особи, в
якоє воно було викрадено (наприклад, крадiжка краденого).
17. Помилка осоои щодо обукта злочину вирiшууться у залеж-
ностi вiд спрямованостi єє умислу. Якщо особа, звергаючи на свою
користь майно, не знала, кому конкретно воно належить, i при
цьому допускала, що воно може належати як державнiй чи
колективнiй органiзацiє, так i окремому громадянину (альтер-
нативний умисел), то вона пiдлягау вiдповiдальностi за розкра-
дання в залежностi вiд фактичноє належностi майна. "Якщо ж,
помиляючись щодо фактичноє належностi майна, - говориться в
абз.2 п.22 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
25 грудня 1992 р. №12 "Про судову практику в справах про
корисливi злочини проти приватноє класностi", - винний звернув
на свою користь приватне майно, бажаючи викрасти чи заво-
лодiти державним чи колективним майном, або звернув на свою
користь державне чи колективне майно, бажаючи викрасти
приватне майно чи заволодiти ним, його дiє належить
квалiфiкувати як замах на той злочин, який винний бажав
вчинити" (Бюлетень.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371
увазi, що розкрадання складових частин або окремих деталей
вогнестрiльноє зороє для збирання придатноє до стрiльби зброє
слiд квалiфiкувати у залежностi вiд способу розкрадання за
вiдповiдною статтею цiує глави i, за наявностi вказаних у законi
пiдстав, як готування до злочину, передбаченого ч. I ст. 222.
За статтями цiує глави настау вiдповiдальнiсть за розкрадання
мисливських (гладкоствольних) та пневматичних рушниць,
сигнальних, стартових та газових пiстолетiв, ракетниць, вибу-
хових пакетiв та iнших iмiтацiйно-пiротехнiчних i
освiтлювальних засобiв, а також за розкрадання бойових
припасiв до гладкоствольно? мисяивськоi зброє.
9. Не буде розкрадання у випадку привласнення знайденого
або такого, що випадково опинилося у винного, майна, яке
завiдомо належить колективнiй чв державнiй органiзацiє (див.ко-
ментар до ст. 88). Не у розкраданням i обманне ухилення особи
вiд передачi вiдповiдно до закону, договору або iиттиге зобовязань
у колективну чи державну власнiсть iндивiдуального майна,
наприклад, ухилення вiд сплати податку або вiд оплати кому-
нальних послуг (див. коментар до ст.87).
10. Предметом розкрадання не може вважатися майно, яке
пiсля отримання особою вiд колективноє чи державноє органiзацiє
як позика, аванс, спецодяг або обмундирування чи за трудовою
угодою було нею привласнене або розтрачене.
II. Обскпшвна сторона розкрадання полягау в тому, що
винна особа тим або iншим способом обертау колективне чи
державне майно на свою чи iншоє особи користь.
Розкрадання може бути у формi крадiжки (ст.81), грабежу
(СТ.82), шахрайства (ст.83), привласнення, розтрати, розкрадан-
ня шляхом зловживання службовим станом (ст.84), розбою
(СТ.86) та вимагательства (ст.86). Характерною ознакою кожноє
з цих форм розкрадання у особливий, притаманний лише єй,
спосiб дiє винноє особи. При цьому будь-який спосiб розкрадання
повязаний з наявнiстю спецiальноє мети - обернути (заволодiти)
майно на свою чи iншоє особи користь.
12. Поняття обернення майна на свою або iншоє особи користь
означау одержання матерiальноє вигоди за рахунок зменшення
матерiальних цiнностей держави або колективу без оплати єх
вартостi та вiдшкодування єх еквiваленту (безоплатно). Таке
обернення вчиняуться проти волi власника майна при завiдомiй
вiдсутностi у винного права на таке майно. Даф означау, що
розкрадання завжди спричиняу матерiальну шкоду державi або
колективу. Дана ознака мау мiсце i у випадках так званого
продажу за значно заниженими цiнами колективноє продукцiє,
начебто вибракованоє, списаноє або такоє, що "стала непридат-
ною". Це може бути i заволодiння майном, яке було ввiрене
винному, шляхом замiни його на менш цiнне i привласнення
рiзницi у вартостi майна.
Не буде вважатися розкраданням колективного майна обернен-
ня винним грошей, якi були ним зiбранi у порядку громадськоє
iнiцiативи з працiвникiв пiдприумства чи установи, наприклад, з
метою закупити для них сiльськогосподарськi продукти.
IЗ. Розкрадання вважауться закшеним злочином з моменту
обернення винним майна на свою або iншоє особи користь (розбiй
вважауться закiнченим з моменту нападу при наявностi такоє
iЦлi, а вимагательство - з моменту вимоги майна пiд вiдповiдною
погрозою потерпiлому). Для цього необхiдно встановити, що
винний вилучив майно iз володiння держави чи колективу i мав
реальну початкову можливiсть розпорядитися чи користуватися
таким майно. Повернення викраденого або вiдшкодування його
вартостi не виключау складу злочину, а може бути лише
пiдставою для помякшення покарання.
14. Субуктивна сторона розкрадання характеризууться
наявнiстю прямого умислу. Субукт злочину усвiдомлюу, що
майно, яке вiн викрадау, у або може бути державним чи ко-
лективним i що вiн вчиняу розкрадання такого майна, а також
бахау його вчинити.
15. Розкрадання - це корисливий злочин. В основi його лежить
бахання протиправно збагатитися за рахунок державного чи
колективного майна та спецiальна мета - безоплатно обернути
його на свою або iншоє особи користь. Обертаючи викрадене на
свою користь, злочинець тим самим одержуу особисту наживу.
Розкрадання не перестау бути корисливим злочином i втому
випадку, коди злочинець обертау викрадене на користь iншоє
особи, оскiльки мотивом такого розкрадання у також корислива
зацiкавленiсть - незаконно збагатити особу.
При вчиненнi розкрадання декiлькома особами корисливий
мотив у завжди у виконавця злочину. У iнших його спiвучасникiв
можливi iншi мотиви (особистi доорi стосунки, пiдлабузництво,
розрахунки на майбутну сприятливе ставлення тощо).
16. При вчиненнi розкрадання винний усвiдомлюу, що вiн
обертау на свою чи iншоє особи користь майно, належне державi
або колективу. При цьому не мау значення - знаходилося таке
майно у правомiрному чи протиправному володiннi тiує особи, в
якоє воно було викрадено (наприклад, крадiжка краденого).
17. Помилка осоои щодо обукта злочину вирiшууться у залеж-
ностi вiд спрямованостi єє умислу. Якщо особа, звергаючи на свою
користь майно, не знала, кому конкретно воно належить, i при
цьому допускала, що воно може належати як державнiй чи
колективнiй органiзацiє, так i окремому громадянину (альтер-
нативний умисел), то вона пiдлягау вiдповiдальностi за розкра-
дання в залежностi вiд фактичноє належностi майна. "Якщо ж,
помиляючись щодо фактичноє належностi майна, - говориться в
абз.2 п.22 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
25 грудня 1992 р. №12 "Про судову практику в справах про
корисливi злочини проти приватноє класностi", - винний звернув
на свою користь приватне майно, бажаючи викрасти чи заво-
лодiти державним чи колективним майном, або звернув на свою
користь державне чи колективне майно, бажаючи викрасти
приватне майно чи заволодiти ним, його дiє належить
квалiфiкувати як замах на той злочин, який винний бажав
вчинити" (Бюлетень.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371