ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
Суд лише вирiшуу питання про вне-
сення вiдповiдного подання до органу, який присвоюу цi
звання.
При вирiшеннi питання про позбавлення засудженого
вiйськового або спецiального звання суд мау керуватися за-
гальними началами призначення покарання (ст. З 9), враховуючи
характер i ступiнь суспiльноє небезпечностi вчиненого злочину,
конкретнi данi, що характеризують особу винного, обставини
справи, якi помякшують або обтяжують вiдповiдальнiсть.
Рiшення про внесення подання про позбавлення засудженого
державноє нагороди чи почесного звання приймауться судом з
урахуванням даних, що свiдчать про вчинення винним дiянь, якi
ганьблять його як нагородженого (п.б постанови Пленуму Вер-
ховного Суду Украєни вiд 18 iрудня 1987 р. №12 "Про судову
практику по застосуванню статтi 37 Кримiнального кодексу
Украєни" // Бюлетень... - С.41).
6. Кримiнальний закон не передбачау позбавлення наукових
ступенiв та вчених звань, у звязку з чим суд не вправi позбав-
ляти єх засуджених. Дане питання вирiшууться вiдповiдно до
СТ.56 Положення про порядок присудження наукових ступенiв i
присвоуння вчених звань, затвердженого постановою Кабiнету
Мiнiстрiв Украєни вiд 20 травня 1992 р. №257.
7, Порядок i умови виконання покарання у виглядi позбавлен-
ня вiйськового або спецiального звання встановленi гл. VI Поло-
ження про порядок i умови виконання кримiнальних покарань,
не звязаних iз заходами виправно-трудового впливу на засуд-
жених, затвердженого Указом Президiє Верховноє Ради УРСР вiд
22 червня 1984 р.
Стаття 38. Позбавлення батькiвських прав
Позбавлення батькiвських прав може бути застосова-
но як додаткове покарання лиш у випадках, коли су-
дом встановлено зловживання цими правами з боку
винного.
Поновлення в батькiвських правах можливе лише в
порядку, передбаченому Кодексом про шлюб та сiмю
Украєни,
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 3 липни I973 р. i Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
-1973. -№29. -Ст. 249; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. - №35. - Ст. 511).
1. Позбавлення батькiвських прав у додатковою мiрою пока-
рання (п.З ч.З ст.23), яка може призначатися лише у випадках,
коли буде встановлено, що пiдсудний зловживав цими правами
(див-.наприклад: рад.право. - 1988. - №9. - С.90).
В санкцiях Особливоє частини КК позбавлення батькiвських
прав не вказууться. Воно може застосовуватись при засуд-
женнi за всi тi злочини, вчинення яких було повязане зi
зловживанням цими правами (наприклад, за статтями 106,
III, 118, 120, 121, 208). Рiшення про призначення розгляду-
ваного покарання, викладене в резолютивнiй частинi вироку,
повинно мiстити посилання на ст.38 (абз.2 п.23 постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 29 червня 1990 р. №6
// Бюлетень... - С.29).
Позбавлення батькiвських прав не стосууться дiтей, якi народ-
жуються пiсля постановления вироку i щодо яких засуджений,
природно, не допускав зловживання цими правами.
2. Сутнiсть розглядуваного покарання полягау в тому,
що засуджений втрачау всi права, якi грунтуються на фактi
спорiдненостi з дитиною, вiдносно якоє вiн позбавлений
прав, у тому числi право вимагати вiд неє в майбутньому
надання йому утримання. В той же час позбавлення
батькiвських прав не звiльняу батькiв (батька чи матiр) вiд
обовязку по утриманню дитини (ст. 74 КШС). Особи, поз-
бавленi батькiвських прав, не можуть бути опiкунами i
пiклувальниками (ст. 140 КШС).
3. На вiдмiну вiд позбавлення батькiвських прав у порядку
цивiльного судочинства на пiдставах, вказаних у ст.70 КШС
(ухилення вiд виконання своєх обовязкiв по вихованню
дiтей, в тому числi вiдмова без поважних причин взяти
дитину з пологового будинку та iнших дитячих лiкувально-
профiлактичних i навчально-виховних закладiв, зловживан-
ня батькiвськими правами, жорстоке поводження з дiтьми,
шкiдливий вплив на дiтей аморальною поведiнкою, а також
те, що батьки у хронiчними алкоголiками або наркоманами),
позбавлення батькiвських прав як мiра кримiнального пока-
рагiня можливе лише у звязку з вчиненням злочину,
повязаного iз зловживанням цими правами.
4. Призначаючи позбавлення батькiвських прав як додаткову
мiру покарання, суд не визначау строку єє дiє. Поновлення в
батькiвських правах може мати мiсце в порядку, передбаченому
ст.75 КШС.
Порядок i умови виконання розглядуваного покарання вста-
новленi гл. VII Положення про порядок i умови виконання
кримiнальних покарань, не звязаних iз заходами виправно-тру-
дового впливу на засуджених, затвердженого Указом Президiє
Верховноє Ради УРСР вiд 22 червня 1984 р.
Глава V
ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ I ПРО
ЗВIЛЬНЕННЯ ВЩ ПОКАРАННЯ
начала призначення
Стаття 39. Загальнi
покарання
Суд призначав покарання в межах, встановлених
статтею закону, яка передбачау вiдповiдальнiсть за
вчинений злочин, у точнiй вiдповiдностi з положеннями
Загальноє частини цього Кодексу. При призначеннi
покарання суд, керуючись правосвiдомiстю, враховуу
характер 1 ступiнь суспiльноТ небезпечностi вчиненого
злочину, особу винного 1 обставини справи, що
помякшують i обтяжують вiдповiдальнiсть.
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. -№35. -Ст. 511).
1. Призначення нокяроння -один з етапiв застосування
кримiнального законодавства. Воно здiйснюуться судом (суддею)
пiсля того, як вiн згiдно з п.4 ст.324 КПК Украєни дiйде висновку,
що особа, яка вчинила злочин, пiдлягау покаранню за це.
Призначення покарання полягау в обраннi щодо особи, визна-
ноє винною у вчиненнi злочину (злочинiв), конкретноє мiри
покарання. Це означау, що суд (суддя) повинен визначити i
вказати у вироку:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371
сення вiдповiдного подання до органу, який присвоюу цi
звання.
При вирiшеннi питання про позбавлення засудженого
вiйськового або спецiального звання суд мау керуватися за-
гальними началами призначення покарання (ст. З 9), враховуючи
характер i ступiнь суспiльноє небезпечностi вчиненого злочину,
конкретнi данi, що характеризують особу винного, обставини
справи, якi помякшують або обтяжують вiдповiдальнiсть.
Рiшення про внесення подання про позбавлення засудженого
державноє нагороди чи почесного звання приймауться судом з
урахуванням даних, що свiдчать про вчинення винним дiянь, якi
ганьблять його як нагородженого (п.б постанови Пленуму Вер-
ховного Суду Украєни вiд 18 iрудня 1987 р. №12 "Про судову
практику по застосуванню статтi 37 Кримiнального кодексу
Украєни" // Бюлетень... - С.41).
6. Кримiнальний закон не передбачау позбавлення наукових
ступенiв та вчених звань, у звязку з чим суд не вправi позбав-
ляти єх засуджених. Дане питання вирiшууться вiдповiдно до
СТ.56 Положення про порядок присудження наукових ступенiв i
присвоуння вчених звань, затвердженого постановою Кабiнету
Мiнiстрiв Украєни вiд 20 травня 1992 р. №257.
7, Порядок i умови виконання покарання у виглядi позбавлен-
ня вiйськового або спецiального звання встановленi гл. VI Поло-
ження про порядок i умови виконання кримiнальних покарань,
не звязаних iз заходами виправно-трудового впливу на засуд-
жених, затвердженого Указом Президiє Верховноє Ради УРСР вiд
22 червня 1984 р.
Стаття 38. Позбавлення батькiвських прав
Позбавлення батькiвських прав може бути застосова-
но як додаткове покарання лиш у випадках, коли су-
дом встановлено зловживання цими правами з боку
винного.
Поновлення в батькiвських правах можливе лише в
порядку, передбаченому Кодексом про шлюб та сiмю
Украєни,
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 3 липни I973 р. i Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
-1973. -№29. -Ст. 249; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. - №35. - Ст. 511).
1. Позбавлення батькiвських прав у додатковою мiрою пока-
рання (п.З ч.З ст.23), яка може призначатися лише у випадках,
коли буде встановлено, що пiдсудний зловживав цими правами
(див-.наприклад: рад.право. - 1988. - №9. - С.90).
В санкцiях Особливоє частини КК позбавлення батькiвських
прав не вказууться. Воно може застосовуватись при засуд-
женнi за всi тi злочини, вчинення яких було повязане зi
зловживанням цими правами (наприклад, за статтями 106,
III, 118, 120, 121, 208). Рiшення про призначення розгляду-
ваного покарання, викладене в резолютивнiй частинi вироку,
повинно мiстити посилання на ст.38 (абз.2 п.23 постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 29 червня 1990 р. №6
// Бюлетень... - С.29).
Позбавлення батькiвських прав не стосууться дiтей, якi народ-
жуються пiсля постановления вироку i щодо яких засуджений,
природно, не допускав зловживання цими правами.
2. Сутнiсть розглядуваного покарання полягау в тому,
що засуджений втрачау всi права, якi грунтуються на фактi
спорiдненостi з дитиною, вiдносно якоє вiн позбавлений
прав, у тому числi право вимагати вiд неє в майбутньому
надання йому утримання. В той же час позбавлення
батькiвських прав не звiльняу батькiв (батька чи матiр) вiд
обовязку по утриманню дитини (ст. 74 КШС). Особи, поз-
бавленi батькiвських прав, не можуть бути опiкунами i
пiклувальниками (ст. 140 КШС).
3. На вiдмiну вiд позбавлення батькiвських прав у порядку
цивiльного судочинства на пiдставах, вказаних у ст.70 КШС
(ухилення вiд виконання своєх обовязкiв по вихованню
дiтей, в тому числi вiдмова без поважних причин взяти
дитину з пологового будинку та iнших дитячих лiкувально-
профiлактичних i навчально-виховних закладiв, зловживан-
ня батькiвськими правами, жорстоке поводження з дiтьми,
шкiдливий вплив на дiтей аморальною поведiнкою, а також
те, що батьки у хронiчними алкоголiками або наркоманами),
позбавлення батькiвських прав як мiра кримiнального пока-
рагiня можливе лише у звязку з вчиненням злочину,
повязаного iз зловживанням цими правами.
4. Призначаючи позбавлення батькiвських прав як додаткову
мiру покарання, суд не визначау строку єє дiє. Поновлення в
батькiвських правах може мати мiсце в порядку, передбаченому
ст.75 КШС.
Порядок i умови виконання розглядуваного покарання вста-
новленi гл. VII Положення про порядок i умови виконання
кримiнальних покарань, не звязаних iз заходами виправно-тру-
дового впливу на засуджених, затвердженого Указом Президiє
Верховноє Ради УРСР вiд 22 червня 1984 р.
Глава V
ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ I ПРО
ЗВIЛЬНЕННЯ ВЩ ПОКАРАННЯ
начала призначення
Стаття 39. Загальнi
покарання
Суд призначав покарання в межах, встановлених
статтею закону, яка передбачау вiдповiдальнiсть за
вчинений злочин, у точнiй вiдповiдностi з положеннями
Загальноє частини цього Кодексу. При призначеннi
покарання суд, керуючись правосвiдомiстю, враховуу
характер 1 ступiнь суспiльноТ небезпечностi вчиненого
злочину, особу винного 1 обставини справи, що
помякшують i обтяжують вiдповiдальнiсть.
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. -№35. -Ст. 511).
1. Призначення нокяроння -один з етапiв застосування
кримiнального законодавства. Воно здiйснюуться судом (суддею)
пiсля того, як вiн згiдно з п.4 ст.324 КПК Украєни дiйде висновку,
що особа, яка вчинила злочин, пiдлягау покаранню за це.
Призначення покарання полягау в обраннi щодо особи, визна-
ноє винною у вчиненнi злочину (злочинiв), конкретноє мiри
покарання. Це означау, що суд (суддя) повинен визначити i
вказати у вироку:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371