ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
шкоди потерпiлому або вчинений за
попереднiм зговором групою осiб чи повторно, -
карауться позбавленням волi на строк до восьми
рокiв з конфiскацiую майна або без конфiскацiє.
Грабiж з проникненням у житло
карауться позбавленням волi на строк вiд семи до
дванадцяти рокiв з конфiскацiую майна або без конфiскацiє.
Грабiж, вчинений особливо небезпечним
рецидивiстом, -
карауться позбавленням волi на строк вiд семи до
п ятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1883 р. i Зако-
нами вiд в березня 1992 р., 17 червня 19в2р., 26 сiчня 1993 р.
// Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1983. - Нй4. - Ст. 50;
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - Є9в2. - №23. - Ст. 337;
1992. - №38. - Ст. 511; 1993. - №12. - Ст. 97).
1. Грабiх - бiльш небезпечна, нiж крвдiхха, форма аккрадення
iндивiдуального майна громадян. На вiдмiну вiд крадiжки при
грабежi викрадання майна носить <чдкршюш характер. В пос-
тановi Пленуму Верховного Суду Украєнi вiд 25 грудня 1992 р.
№12 сказано, що грабiж - це вiдкрите викрадення майна у
присутностi потерпiлого або iнших осiб, якщо винна особа
усвiдомлюу цю обставину (абз.2 п.5). Однак слiд мати на увазi,
що одна лише фактична присутнiсть потерпiлого чи iнших осiб
при викраденнi майна не перетворюу автоматично його у грабiж.
Вiдкритим викрадення може визнаватися лише тодi, коли потер-
пiлий чи iншi особи усвiдомлювали характер вчинюваних винним
дiй i сприймали єх як злочиннi (обуктивна ознака), а викрадач
усвiдомлював, що вони розумiють протиправний характер
вчинюваного ним посягання (субуктивна ознака). Вирiшальним
моментом для оцiнки викрадення як вiдкритого слiд вважати
субуктивнi ознаки.
У цьому звязку таумним, а не вiдкритим, буде викрадення, коди
субукт вилучау майно в присутностi iнших осiб, якi помилково
вважають, що дiє винного правомiрнi, на що останнiй i розраховуу.
Крадiжкою, а не грабежем, слiд визнавати викрадення, вчинюючи
яке, субукт вважав, що дiу таумно, хоч насправдi iншi особи
спостерiгали за його дiями i усвiдомлювали єх характер. Крадiжкою
слiд також визнавати викрадення майна у присутностi осiб, якi хоч
i не були спiвучасниками цього злочину, але у звязку з певними
стосунками з винним (родиннi та особистi звязки, попередня
спiльна злочинна дiяльнiсть тощо) не вживатимуть, на його думку,
заходiв до викриття вчинюваного ним злочину.
Викрадення iндивiдуального майна в присутностi малолiтнього,
який розумiв характер i значення вчинюваних винним дiй, якщо
при цьому i сам винний знав чи допускав, що малолiтнiй розумiу
те, що вiдбувауться, охоплюуться поняттям грабiж.
2. Викрадення повинно визнаватися вiдкритим без насильства
i в тих випадках, коли винний дiу раптово (за допомогою ривка).
вдаючись до певних зусиль (не подавляючи волi потерпiлого) для
заволодiння майном. Скажiмо, субукт вирвав iз рук сумку з
грошима чи зiрвав з голови шапку. Якщо ж зусилля винного, що
застосовууться при ривку, одночасно супроводжууться i посяган-
ням на тiлесну недоторканнiсть особи, воно Стау фiзичним
насильством. Наприклад, вихоплення майна, яке тримау потер-
пiлий, з виверненням руки утворюу фiзичне насильство. Такi дiє
тягнуть за собою вiдповiдальнiсть за ч.2 ст. 141.
3. Грабiж належить вважати закiнченим з моменту, коли винна
особа вилучила майно i мау реальну хоча 6 початкову можливiсть
розпорядитися чи користуватися ним (заховати, передати iншим
особам тощо).
4. Субекпимна сторона грабежу характеризууться прямим
умислом, який, крiм загальних ознак, включау усвiдомлення
винним того, що вилучення майна здiйснюуться вiдкр>то. Субукт
усвiдомлюу, що потерпiлий або iншi особи розумiють характер
його дiй, але iгноруу цю обставину.
5. Субуктом грабежу може бути особа, яка до моменту
вчинення злочину досягла чотирнадцятирiчного вiку,
6. Грабiж, вчинений з застосуванням насильспа, що не у
небезпечним для життя чи здоровя потерпiлого, або з погрозою
застосування такого насильства, квалiфiкууться за ч. 2 ст. 141.
Насильство при грабежi застосовууться з метою примусити
потерпiлого вiддати грабiжнику майно або вчишпт такi дiє, що
сприяють вилученню майна. Насильство при грабежi може за-
стосовуватись для утримання майна, яке викрадене таумно або
вiдкрито без застосування насильства.
Пленум Верховного Суду Украєни у постановi вiд 25 грудня
1992 р. (п.9) розяснив, що пiд насильством, що не у небезпечним
для життя чи здоровя потерпiлого, слiд розумiти заподiяння
легкого тiлесного ушкодження, що не призвело до короткочас-
ного розладу здоровя або короткочасноє втрати працездатностi,
а також вчинення iнших насильницьких дiй (нанесення ударiв,
побоєв, обмеження чи незаконне позбавлення волi) за умови, що
вони не були небезпечними для життя чи здоровя в момент
заподiяння. Такi насильницькi дiє, вчинейi в процесi грабежу,
повнiстю охоплюються ч.2 ст. 141 i додатковоє квалiфiкацiє за
iншими статтями КК не потребують.
7. Застосування до потерпiлого без його згоди наркотичних
засобiв, отруйних чи сильнодiючих речовин (газiв) з метою
заволодiння його майном належить розглядати як насильство i
якщо воно не було небезпечним для життя або здоровя,
квалiфiкувати за ч.2 ст. 141. Якщо застосування вказаних засобiв
i речовин було небезпечним для життя чи здоровя потерпiлого,
вчинене слiд квалiфiкувати за ст. 142 як розбiй за умови, що
винна особа усвiдомлювала можливiсть заподiяння названих
вище тiлесних ушкоджень (п. 11 постанови).
8. Психiчне насильство при грабежi полягау в погрозi негайно
застосувати фiзичне насильство, що не у небезпечним для життя
чи здоровя потерпiлого (абз.I п. 13 постанови).
9.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371
попереднiм зговором групою осiб чи повторно, -
карауться позбавленням волi на строк до восьми
рокiв з конфiскацiую майна або без конфiскацiє.
Грабiж з проникненням у житло
карауться позбавленням волi на строк вiд семи до
дванадцяти рокiв з конфiскацiую майна або без конфiскацiє.
Грабiж, вчинений особливо небезпечним
рецидивiстом, -
карауться позбавленням волi на строк вiд семи до
п ятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1883 р. i Зако-
нами вiд в березня 1992 р., 17 червня 19в2р., 26 сiчня 1993 р.
// Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1983. - Нй4. - Ст. 50;
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - Є9в2. - №23. - Ст. 337;
1992. - №38. - Ст. 511; 1993. - №12. - Ст. 97).
1. Грабiх - бiльш небезпечна, нiж крвдiхха, форма аккрадення
iндивiдуального майна громадян. На вiдмiну вiд крадiжки при
грабежi викрадання майна носить <чдкршюш характер. В пос-
тановi Пленуму Верховного Суду Украєнi вiд 25 грудня 1992 р.
№12 сказано, що грабiж - це вiдкрите викрадення майна у
присутностi потерпiлого або iнших осiб, якщо винна особа
усвiдомлюу цю обставину (абз.2 п.5). Однак слiд мати на увазi,
що одна лише фактична присутнiсть потерпiлого чи iнших осiб
при викраденнi майна не перетворюу автоматично його у грабiж.
Вiдкритим викрадення може визнаватися лише тодi, коли потер-
пiлий чи iншi особи усвiдомлювали характер вчинюваних винним
дiй i сприймали єх як злочиннi (обуктивна ознака), а викрадач
усвiдомлював, що вони розумiють протиправний характер
вчинюваного ним посягання (субуктивна ознака). Вирiшальним
моментом для оцiнки викрадення як вiдкритого слiд вважати
субуктивнi ознаки.
У цьому звязку таумним, а не вiдкритим, буде викрадення, коди
субукт вилучау майно в присутностi iнших осiб, якi помилково
вважають, що дiє винного правомiрнi, на що останнiй i розраховуу.
Крадiжкою, а не грабежем, слiд визнавати викрадення, вчинюючи
яке, субукт вважав, що дiу таумно, хоч насправдi iншi особи
спостерiгали за його дiями i усвiдомлювали єх характер. Крадiжкою
слiд також визнавати викрадення майна у присутностi осiб, якi хоч
i не були спiвучасниками цього злочину, але у звязку з певними
стосунками з винним (родиннi та особистi звязки, попередня
спiльна злочинна дiяльнiсть тощо) не вживатимуть, на його думку,
заходiв до викриття вчинюваного ним злочину.
Викрадення iндивiдуального майна в присутностi малолiтнього,
який розумiв характер i значення вчинюваних винним дiй, якщо
при цьому i сам винний знав чи допускав, що малолiтнiй розумiу
те, що вiдбувауться, охоплюуться поняттям грабiж.
2. Викрадення повинно визнаватися вiдкритим без насильства
i в тих випадках, коли винний дiу раптово (за допомогою ривка).
вдаючись до певних зусиль (не подавляючи волi потерпiлого) для
заволодiння майном. Скажiмо, субукт вирвав iз рук сумку з
грошима чи зiрвав з голови шапку. Якщо ж зусилля винного, що
застосовууться при ривку, одночасно супроводжууться i посяган-
ням на тiлесну недоторканнiсть особи, воно Стау фiзичним
насильством. Наприклад, вихоплення майна, яке тримау потер-
пiлий, з виверненням руки утворюу фiзичне насильство. Такi дiє
тягнуть за собою вiдповiдальнiсть за ч.2 ст. 141.
3. Грабiж належить вважати закiнченим з моменту, коли винна
особа вилучила майно i мау реальну хоча 6 початкову можливiсть
розпорядитися чи користуватися ним (заховати, передати iншим
особам тощо).
4. Субекпимна сторона грабежу характеризууться прямим
умислом, який, крiм загальних ознак, включау усвiдомлення
винним того, що вилучення майна здiйснюуться вiдкр>то. Субукт
усвiдомлюу, що потерпiлий або iншi особи розумiють характер
його дiй, але iгноруу цю обставину.
5. Субуктом грабежу може бути особа, яка до моменту
вчинення злочину досягла чотирнадцятирiчного вiку,
6. Грабiж, вчинений з застосуванням насильспа, що не у
небезпечним для життя чи здоровя потерпiлого, або з погрозою
застосування такого насильства, квалiфiкууться за ч. 2 ст. 141.
Насильство при грабежi застосовууться з метою примусити
потерпiлого вiддати грабiжнику майно або вчишпт такi дiє, що
сприяють вилученню майна. Насильство при грабежi може за-
стосовуватись для утримання майна, яке викрадене таумно або
вiдкрито без застосування насильства.
Пленум Верховного Суду Украєни у постановi вiд 25 грудня
1992 р. (п.9) розяснив, що пiд насильством, що не у небезпечним
для життя чи здоровя потерпiлого, слiд розумiти заподiяння
легкого тiлесного ушкодження, що не призвело до короткочас-
ного розладу здоровя або короткочасноє втрати працездатностi,
а також вчинення iнших насильницьких дiй (нанесення ударiв,
побоєв, обмеження чи незаконне позбавлення волi) за умови, що
вони не були небезпечними для життя чи здоровя в момент
заподiяння. Такi насильницькi дiє, вчинейi в процесi грабежу,
повнiстю охоплюються ч.2 ст. 141 i додатковоє квалiфiкацiє за
iншими статтями КК не потребують.
7. Застосування до потерпiлого без його згоди наркотичних
засобiв, отруйних чи сильнодiючих речовин (газiв) з метою
заволодiння його майном належить розглядати як насильство i
якщо воно не було небезпечним для життя або здоровя,
квалiфiкувати за ч.2 ст. 141. Якщо застосування вказаних засобiв
i речовин було небезпечним для життя чи здоровя потерпiлого,
вчинене слiд квалiфiкувати за ст. 142 як розбiй за умови, що
винна особа усвiдомлювала можливiсть заподiяння названих
вище тiлесних ушкоджень (п. 11 постанови).
8. Психiчне насильство при грабежi полягау в погрозi негайно
застосувати фiзичне насильство, що не у небезпечним для життя
чи здоровя потерпiлого (абз.I п. 13 постанови).
9.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371