ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
-
1992. -№23. -Ст. 337).
1. Суспiльна небезпечнiсть злочину полягау в тому, що, пося-
гаючи на життя прадiвника мiлiцiє, народного дружинника чи
кодити єм нормально здiйснювати охорону громадського порядку
або iюмститися за таку дiяльнiсть шляхом позбавлення єх життя.
2. Пiд посяганням на життя належить розглядати вбивство
або замах на вбивство працiвника мiлiцiє, народного дружинника
чи вiйськовослужбовдя в звязку з єх дiяльнiстю по охоронi
громадського порядку- Такi дiє слiд квалiфiкувати за сукупнiстю
злочинiв, передоачедих ст.190 та за п.">" ст.93 чи за ст.17 та
п. "в" ст.93 i, залежно вiд обставин, за iншими пунктами ст.93
(абз.I п.14 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
26 червня 1992 року №8 // Бюлетень...- С. 144).
3. Потерпiлими в<Д цього злочину можуть бути працiвники
мiлiцiє, народнi дружинники та вiйськовослужбовцi. Аналогiчнi дiє
щодо iнших представйикiв влади чи громадськостi, а також служ-
бових осiб i окремих громадян квалiфiкуються за п. "в" ст.93.
4. Про "дiяльнiсть по охоронi громадського порядку" див.
п.З коментаря до i?т.188 Випадки посягання на життя
працiвника мiлiй", народного дружинника чи
вiйськовослужбовця е в звязку з єх дiяльнiстю по охоронi
громадського порядку не утворюють складу цього злочину.
5. Злочин вважау-ться закiнченим з момру замаху на
життя названих у ст. 190 осiб. Розробка планлочинних дiй,
пiдшукування спiвуiасникiв, засобiв для скоуння злочину та
iншi пiдготовчi дiє треба квалiфiкувати за ч. I ст.17i ст. 190.
Сам фкт погрози вбивством щодо працiвника мiлiцiє, народ-
ного дружинника ч# вiйськовослужбовця, не повязаний iз
виконанням яких-небудь дiй по реалiзацiє цiує погрози, не
може квалiфiкуватися за ст. 190. У таких випадках
вiдповiдальнiсть за-йогрозу вбивством працiвнику мiлiцiє на- .
стау за ст. 1892, а народному дружиннику чи
вiйськовослужбовцю -за ст. 188 (якщо вона повязана з єх
дiяльнiстю по охоронi громадського порядку) або ст. 190. Пог-
роза вбивством щодо вказаних осiб, вчинена на грунтi
неприязних стосункii>, квалiфiкууться за ст. 100.
6. Субуктивна сторона злочину характеризууться умисною
формою вини. Винний усвiдомлюу, що посягау на життя працiвника
мiлiцiє, народного дружинника чи вiйськовослужбовця у звязку з
єх дiяльнiстю по охороiгi громадського порядку, передбачау настан-
ня смертi названих оiб внаслiдок своєх дiй i бажау або свiдомо
попускау iє настання. Замах же на вбивство зазначених у ст. 190
йгiбможе бути вчинено тiльки з прямим умислом (аоз.З п. 14
згаданоє постанови).
Злочин може бути вчинений не тiльки з метою перешкодити
потерпiлому виконати своє обовязки по охоронi громадського
порядку (пiд час єх виконання або в майбутньому), а також з
моєивiн помсти за таку дiяльнiсть у минулому.
7. Субуктом злочину у особа, якiй виповнилося шiстнадцять
ддiв. Якщо злочин вчинено особою вiком вiд 14 до 16 рокiв, то,
дежно вiд наслiдкiв, його слiд квалiфiкувати за п. "в" ст.93 чи
за ст.17 та п.в" ст.93 (абз.2 п.14 згаданоє постанови).
Стаття 191. Самовiльне присвоуння влади
або звання службовоє особи
Самовiльне присвоения влади або звання службовоє
особи, поуднане з вчиненням будь-яких суспiльно не-
безпечних дiянь, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв
або виправними роботами на той же строк.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст. 50).
I. Обуктивна сторона злочину характеризууться:
1) самовiльним присвоунням влади або звання службовоє особи;
2) вчиненням з використанням самовiльно присвоуних влади або
звання службовоє особи будь-яких суспiльне небезпечних дiй.
2. Пiд самовiльним присвоунням влади або звання службовоє
особи слiд розумiти дiє приватноє особи, яка шляхом обману
iнших осiб видау себе за службову особу i використовуу повио-
важення такоє особи: найчастiше видау себе за працiвника пра-
воохоронних, контролюючих чи iнших органiв клади, предявля-
ючи при цьому пiдробленi посвiдчення чи посвiдчення iнших
службових осiб, вчиняу iншi дiє, спрямованi на те, щоб iншi особи
сприйняли винного за службову особу. Самовiльне присвоуння
влади або звання службовоє осотi матиме мiсце i тодi, коли особа,
помилково прийнята за службову, користууться цим для вчине-
ння суспiльно небезпечних дiй.
3. Статтею 191 передбачена вiдповiдальнiсть за самовiльне
присвоуння влади аоо звання службовоє особи, а не певноє
професiє, наприклад, професiє пожежника, електрика, сан-
технiка, лiкаря.
4. Злочином самовiльне присвоуння влади або звання службовоє
особи буде лише у тому разi, коли воно поуднане з вчиненням
будь-яких суспiльна небезпечних дiянь. Пiд останнiми слiд
розумiти правопорушення, за якi передбачауться кримiнальна чи
адмiнiстративна вiдповiдальнiсть. Якщо вчиненi з шкорвстанням
мади аоо звання службовоє особи суспiльне небезпечнi дiяння
мають ознаки самостiйних злочинiв, дiє винного повиннi
квалiфiкуватись за сукупнiстю злочинiв -за ст. 191 i вiдповiдною
iншою статтею КК (наприклад, ст. 143).
5. Присвоения влади або звання службовоє особи не дiд
вчинення суспiльно небезпечних дiй, а з iншою метою складу
розглядуваного злочину не утворюу. Наприклад, особа називау
себе спiвробiтником мiлiцiє з метою примусити iнших осiб
припинити протиправну поведiнку.
6. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом.
7. Субуктом злочину може бути лише приватна особа, яка
досягла шiстнадцяти рокiв. Якщо службова особа самовiльно
видау себе за службову особу з бiльш широкими повноваженнями
чи з бiльш високим званням, вiдповiдальнiсть настау за статтями,
що передбачають вiдповiдальнiсть за службовi злочини.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371
1992. -№23. -Ст. 337).
1. Суспiльна небезпечнiсть злочину полягау в тому, що, пося-
гаючи на життя прадiвника мiлiцiє, народного дружинника чи
кодити єм нормально здiйснювати охорону громадського порядку
або iюмститися за таку дiяльнiсть шляхом позбавлення єх життя.
2. Пiд посяганням на життя належить розглядати вбивство
або замах на вбивство працiвника мiлiцiє, народного дружинника
чи вiйськовослужбовдя в звязку з єх дiяльнiстю по охоронi
громадського порядку- Такi дiє слiд квалiфiкувати за сукупнiстю
злочинiв, передоачедих ст.190 та за п.">" ст.93 чи за ст.17 та
п. "в" ст.93 i, залежно вiд обставин, за iншими пунктами ст.93
(абз.I п.14 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
26 червня 1992 року №8 // Бюлетень...- С. 144).
3. Потерпiлими в<Д цього злочину можуть бути працiвники
мiлiцiє, народнi дружинники та вiйськовослужбовцi. Аналогiчнi дiє
щодо iнших представйикiв влади чи громадськостi, а також служ-
бових осiб i окремих громадян квалiфiкуються за п. "в" ст.93.
4. Про "дiяльнiсть по охоронi громадського порядку" див.
п.З коментаря до i?т.188 Випадки посягання на життя
працiвника мiлiй", народного дружинника чи
вiйськовослужбовця е в звязку з єх дiяльнiстю по охоронi
громадського порядку не утворюють складу цього злочину.
5. Злочин вважау-ться закiнченим з момру замаху на
життя названих у ст. 190 осiб. Розробка планлочинних дiй,
пiдшукування спiвуiасникiв, засобiв для скоуння злочину та
iншi пiдготовчi дiє треба квалiфiкувати за ч. I ст.17i ст. 190.
Сам фкт погрози вбивством щодо працiвника мiлiцiє, народ-
ного дружинника ч# вiйськовослужбовця, не повязаний iз
виконанням яких-небудь дiй по реалiзацiє цiує погрози, не
може квалiфiкуватися за ст. 190. У таких випадках
вiдповiдальнiсть за-йогрозу вбивством працiвнику мiлiцiє на- .
стау за ст. 1892, а народному дружиннику чи
вiйськовослужбовцю -за ст. 188 (якщо вона повязана з єх
дiяльнiстю по охоронi громадського порядку) або ст. 190. Пог-
роза вбивством щодо вказаних осiб, вчинена на грунтi
неприязних стосункii>, квалiфiкууться за ст. 100.
6. Субуктивна сторона злочину характеризууться умисною
формою вини. Винний усвiдомлюу, що посягау на життя працiвника
мiлiцiє, народного дружинника чи вiйськовослужбовця у звязку з
єх дiяльнiстю по охороiгi громадського порядку, передбачау настан-
ня смертi названих оiб внаслiдок своєх дiй i бажау або свiдомо
попускау iє настання. Замах же на вбивство зазначених у ст. 190
йгiбможе бути вчинено тiльки з прямим умислом (аоз.З п. 14
згаданоє постанови).
Злочин може бути вчинений не тiльки з метою перешкодити
потерпiлому виконати своє обовязки по охоронi громадського
порядку (пiд час єх виконання або в майбутньому), а також з
моєивiн помсти за таку дiяльнiсть у минулому.
7. Субуктом злочину у особа, якiй виповнилося шiстнадцять
ддiв. Якщо злочин вчинено особою вiком вiд 14 до 16 рокiв, то,
дежно вiд наслiдкiв, його слiд квалiфiкувати за п. "в" ст.93 чи
за ст.17 та п.в" ст.93 (абз.2 п.14 згаданоє постанови).
Стаття 191. Самовiльне присвоуння влади
або звання службовоє особи
Самовiльне присвоения влади або звання службовоє
особи, поуднане з вчиненням будь-яких суспiльно не-
безпечних дiянь, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв
або виправними роботами на той же строк.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст. 50).
I. Обуктивна сторона злочину характеризууться:
1) самовiльним присвоунням влади або звання службовоє особи;
2) вчиненням з використанням самовiльно присвоуних влади або
звання службовоє особи будь-яких суспiльне небезпечних дiй.
2. Пiд самовiльним присвоунням влади або звання службовоє
особи слiд розумiти дiє приватноє особи, яка шляхом обману
iнших осiб видау себе за службову особу i використовуу повио-
важення такоє особи: найчастiше видау себе за працiвника пра-
воохоронних, контролюючих чи iнших органiв клади, предявля-
ючи при цьому пiдробленi посвiдчення чи посвiдчення iнших
службових осiб, вчиняу iншi дiє, спрямованi на те, щоб iншi особи
сприйняли винного за службову особу. Самовiльне присвоуння
влади або звання службовоє осотi матиме мiсце i тодi, коли особа,
помилково прийнята за службову, користууться цим для вчине-
ння суспiльно небезпечних дiй.
3. Статтею 191 передбачена вiдповiдальнiсть за самовiльне
присвоуння влади аоо звання службовоє особи, а не певноє
професiє, наприклад, професiє пожежника, електрика, сан-
технiка, лiкаря.
4. Злочином самовiльне присвоуння влади або звання службовоє
особи буде лише у тому разi, коли воно поуднане з вчиненням
будь-яких суспiльна небезпечних дiянь. Пiд останнiми слiд
розумiти правопорушення, за якi передбачауться кримiнальна чи
адмiнiстративна вiдповiдальнiсть. Якщо вчиненi з шкорвстанням
мади аоо звання службовоє особи суспiльне небезпечнi дiяння
мають ознаки самостiйних злочинiв, дiє винного повиннi
квалiфiкуватись за сукупнiстю злочинiв -за ст. 191 i вiдповiдною
iншою статтею КК (наприклад, ст. 143).
5. Присвоения влади або звання службовоє особи не дiд
вчинення суспiльно небезпечних дiй, а з iншою метою складу
розглядуваного злочину не утворюу. Наприклад, особа називау
себе спiвробiтником мiлiцiє з метою примусити iнших осiб
припинити протиправну поведiнку.
6. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом.
7. Субуктом злочину може бути лише приватна особа, яка
досягла шiстнадцяти рокiв. Якщо службова особа самовiльно
видау себе за службову особу з бiльш широкими повноваженнями
чи з бiльш високим званням, вiдповiдальнiсть настау за статтями,
що передбачають вiдповiдальнiсть за службовi злочини.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371