ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
iн.
Лiд виконанням обовязкiв по охоронi громадського порядку
слiд розумiти пiдтримання порядку пiд час демонстрацiй, мiтингiв,
проведення зборiв, з1здiв,iншнх масових заходiв,при лiквiдацiє
наслiдкiв аварiй, стихiйного лиха, дiє по припиненню порушень
iромадського порядку, затриманню правопорушника тощо.
Опiр представникам громадськостi, якi виконують обовязки,
не повязанi з охороною громадського порядку, не може бути
квалiфiкований за ст.188. Якщо вiн виражався в насильствi,
вiдповiдальнiсть може наставати за ч.2 ст.190, якщо ж це були
вказанi у ч.I ст.190 погрози, то за цiую нормою.
Для складу злочину, передбаченого ст. 188, не мау значення, чи
здiйснювали представники влади i громадськостi своє обовязки в
службовий чи не в службовий час. Головне, щоб вони дiяли в момент
вчинення єм опору в межах наданих єм прав та повноважень.
8. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом: винний усвiдомлюу, що протидiу саме представниковi
влади виконувати ним своє службовi обовязки чи представниковi
громадськостi охороняти громадський порядок, i бажау переш-
кодити виконанню ними своєх обовязкiв. За вiдсутностi такого
усвiдомлення нема i розглядуваного складу злочину.
9. Субуктом злочину у особа, якiй до моменту його вчинення
виповнилось шiстнадцять рокiв.
10. Пiд насильством розумiуться фiзичний (звязування,
нанесення ударiв, побоєв, тiлесних ушкоджень) та психiчний
вплив (реальна погроза фiзичним насильством). Якщо застосо-
ване при опорi насильство спричинило середньоє тяжкостi або
тяжке тiлесне ушкодження,вчинене квалiфiкууться, залежно вiд
конкретних умов, за сукупнiстю злочинiв, передбачених ч.2
ст.188 та ст.102, вiдповiдною частиною ст.IОI або ч.2 ст.189
11. Примушення - це фiзичний чи психiчний вплив на пред-
ставника влади (крiм випадкiв, передбачених ст.189) або гро-
мадськостi з тим, щоб примусити його, всупереч бажанню, вико-
нати явно незаконнi вимоги - вчинити дiю чи утриматись вiд неє.
Стаття 188. Опiр прифитку мiлiцiє, народному
дружиннику або iйсыбоослужбо<о
при ямбонанн) ними обовяжiв по
охоронi iромадсьмого порядку
Вчинення опору працiвнику мiлiцiє або народному
дружиннику, а також вiйськовослужбовцю при вико-
наннi цими особами покладених на них обовяакiв по
охоронi громадського порядку -
карааться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
ТI самi дiє, по<днан1 з насильством або погрозою за-
стосування насильства, а так само примушення цих
осiб шляхом насильства або погрози застосування
насильства до виконання явно незаконних дiй -
караються позбавленням волi на строк вiд одного
року до пяти рокiв або виправними роботами на строк
вiд одного року до двох рокiв.
(Ст. 188 Кодекс доповнено Указом вiд 10 вересня 1962 р.
//Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1962. -№37. -Ст.461).
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 12 сiчня 1983 р .,
З серпня 1988 р. // Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -
1983. - №4. - Ст. 50; 1988. - №33. - Ст. 808).
I. Суспiльна небезпечнiсть цього злочину полягау у протвдiє
працiвнику мiлiцiє, народному дружиннику та
вiйськовослужбовцю здiйснювати покладенi на них обовязки по
охоронi громадського порядку. Крiм того, перерахованими у
ст. 18 дiями пiдривауться єх авторитет, а в деяких випадках
завдауться шкода єх здоровю.
2. Вчинення опору - це активна фiзична пряндiя здiйсненню
працiвником мiлiцiє, народним дружинником,
вiйськовослужбовцем обовязку по охоронi громадського порядку
(абз.I п.8 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
26 червня 1992 р. №8 "Про застосування судами законодавства,
що передбачау вiдповiдальнiсть за посягання на життя, здоровя,
гiднiсть та власнiсть працiвникiв правоохоронних органiв" //
Бюлетень..- С.140). Вiд вчинення опору слiд вiдрiзняти злiсиу
непокору (ст. 185 КАП), якою у вiдмова вiд наполегливих, иео-
дноразово повторених законних вимог чи розпоряджень
працiвника мiлiцiє при виконаннi ним службових обовязкiв,
народного дружинника чи вiйськовослужбовця у звязку з єх
участю в охоронi громадського порядку, або вiдмова, виражена в
зухвалiй формi, що свiдчить про явну неповагу до осiб, яi
охороняють громадський порядок.
3. Пiд виконанням обовязкiв по охоронi iромадсько
порядку слiд розумiти: несення постовоє чи патрульноє иiуяМ,
пiдтримання порядку пiд час демонстрацiй, мiтингiв, iнше
масових заходiв, при лiквiдацiє наслiдкiв аварiє, стихiйного лиха,
дiє по припиненню або запобiганню порушень громадського
порядку, затриманню порушника тощо (абз.2 п.б постанови).
Виконання обовязкiв по охоронi громадського порядку мау
мiсце не тiльки тодi, коли працiвник мiлiцiє, народний дружинник
або вiйськовослужбовець перебувау на чергуваннi, але й у випад-
ках. коли вони навiть у вiльний вiд служби чи чергування час зi
своує iнiцiативи або на прохання громадян вживають заходiв до
охорони громадського порядку.
Випадки вчинення опору вказаним особам на грунтi особистих
стосункiв або ж пiд час виконання обовязкiв, не повязаних з
охороною громадського порядку, не створюють складу розгляду-
ваного злочину.
Правомiрне застосування працiвником мiлiцiє, народним
дружинником чи вiйськовослужбовцем до правопорушника
фiзичного впливу, спецiальних засобiв або зброє виключау
вiдповiдальнiсть за заподiяння шкоди (п.4 постанови).
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом: винний усвiдомлюу суспiльне небезпечний характер
вчинюваноє саме працiвниковi мiлiцiє, народному дружиннику i
вiйськовослужбовцю протидiє i бажау тим самим перешкодити
його законнiй дiяльностi по охоронi громадського пбрадку Якщо
ж винний не усвiдомлював, що вчинюу опiр працiвнику мiлiцiє,
народному дружиннику або вiйськовослужбовцю,
вiдповiдальнiсть за розглядуваний злочин вiдсутня.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371
Лiд виконанням обовязкiв по охоронi громадського порядку
слiд розумiти пiдтримання порядку пiд час демонстрацiй, мiтингiв,
проведення зборiв, з1здiв,iншнх масових заходiв,при лiквiдацiє
наслiдкiв аварiй, стихiйного лиха, дiє по припиненню порушень
iромадського порядку, затриманню правопорушника тощо.
Опiр представникам громадськостi, якi виконують обовязки,
не повязанi з охороною громадського порядку, не може бути
квалiфiкований за ст.188. Якщо вiн виражався в насильствi,
вiдповiдальнiсть може наставати за ч.2 ст.190, якщо ж це були
вказанi у ч.I ст.190 погрози, то за цiую нормою.
Для складу злочину, передбаченого ст. 188, не мау значення, чи
здiйснювали представники влади i громадськостi своє обовязки в
службовий чи не в службовий час. Головне, щоб вони дiяли в момент
вчинення єм опору в межах наданих єм прав та повноважень.
8. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом: винний усвiдомлюу, що протидiу саме представниковi
влади виконувати ним своє службовi обовязки чи представниковi
громадськостi охороняти громадський порядок, i бажау переш-
кодити виконанню ними своєх обовязкiв. За вiдсутностi такого
усвiдомлення нема i розглядуваного складу злочину.
9. Субуктом злочину у особа, якiй до моменту його вчинення
виповнилось шiстнадцять рокiв.
10. Пiд насильством розумiуться фiзичний (звязування,
нанесення ударiв, побоєв, тiлесних ушкоджень) та психiчний
вплив (реальна погроза фiзичним насильством). Якщо застосо-
ване при опорi насильство спричинило середньоє тяжкостi або
тяжке тiлесне ушкодження,вчинене квалiфiкууться, залежно вiд
конкретних умов, за сукупнiстю злочинiв, передбачених ч.2
ст.188 та ст.102, вiдповiдною частиною ст.IОI або ч.2 ст.189
11. Примушення - це фiзичний чи психiчний вплив на пред-
ставника влади (крiм випадкiв, передбачених ст.189) або гро-
мадськостi з тим, щоб примусити його, всупереч бажанню, вико-
нати явно незаконнi вимоги - вчинити дiю чи утриматись вiд неє.
Стаття 188. Опiр прифитку мiлiцiє, народному
дружиннику або iйсыбоослужбо<о
при ямбонанн) ними обовяжiв по
охоронi iромадсьмого порядку
Вчинення опору працiвнику мiлiцiє або народному
дружиннику, а також вiйськовослужбовцю при вико-
наннi цими особами покладених на них обовяакiв по
охоронi громадського порядку -
карааться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
ТI самi дiє, по<днан1 з насильством або погрозою за-
стосування насильства, а так само примушення цих
осiб шляхом насильства або погрози застосування
насильства до виконання явно незаконних дiй -
караються позбавленням волi на строк вiд одного
року до пяти рокiв або виправними роботами на строк
вiд одного року до двох рокiв.
(Ст. 188 Кодекс доповнено Указом вiд 10 вересня 1962 р.
//Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1962. -№37. -Ст.461).
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 12 сiчня 1983 р .,
З серпня 1988 р. // Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -
1983. - №4. - Ст. 50; 1988. - №33. - Ст. 808).
I. Суспiльна небезпечнiсть цього злочину полягау у протвдiє
працiвнику мiлiцiє, народному дружиннику та
вiйськовослужбовцю здiйснювати покладенi на них обовязки по
охоронi громадського порядку. Крiм того, перерахованими у
ст. 18 дiями пiдривауться єх авторитет, а в деяких випадках
завдауться шкода єх здоровю.
2. Вчинення опору - це активна фiзична пряндiя здiйсненню
працiвником мiлiцiє, народним дружинником,
вiйськовослужбовцем обовязку по охоронi громадського порядку
(абз.I п.8 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
26 червня 1992 р. №8 "Про застосування судами законодавства,
що передбачау вiдповiдальнiсть за посягання на життя, здоровя,
гiднiсть та власнiсть працiвникiв правоохоронних органiв" //
Бюлетень..- С.140). Вiд вчинення опору слiд вiдрiзняти злiсиу
непокору (ст. 185 КАП), якою у вiдмова вiд наполегливих, иео-
дноразово повторених законних вимог чи розпоряджень
працiвника мiлiцiє при виконаннi ним службових обовязкiв,
народного дружинника чи вiйськовослужбовця у звязку з єх
участю в охоронi громадського порядку, або вiдмова, виражена в
зухвалiй формi, що свiдчить про явну неповагу до осiб, яi
охороняють громадський порядок.
3. Пiд виконанням обовязкiв по охоронi iромадсько
порядку слiд розумiти: несення постовоє чи патрульноє иiуяМ,
пiдтримання порядку пiд час демонстрацiй, мiтингiв, iнше
масових заходiв, при лiквiдацiє наслiдкiв аварiє, стихiйного лиха,
дiє по припиненню або запобiганню порушень громадського
порядку, затриманню порушника тощо (абз.2 п.б постанови).
Виконання обовязкiв по охоронi громадського порядку мау
мiсце не тiльки тодi, коли працiвник мiлiцiє, народний дружинник
або вiйськовослужбовець перебувау на чергуваннi, але й у випад-
ках. коли вони навiть у вiльний вiд служби чи чергування час зi
своує iнiцiативи або на прохання громадян вживають заходiв до
охорони громадського порядку.
Випадки вчинення опору вказаним особам на грунтi особистих
стосункiв або ж пiд час виконання обовязкiв, не повязаних з
охороною громадського порядку, не створюють складу розгляду-
ваного злочину.
Правомiрне застосування працiвником мiлiцiє, народним
дружинником чи вiйськовослужбовцем до правопорушника
фiзичного впливу, спецiальних засобiв або зброє виключау
вiдповiдальнiсть за заподiяння шкоди (п.4 постанови).
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом: винний усвiдомлюу суспiльне небезпечний характер
вчинюваноє саме працiвниковi мiлiцiє, народному дружиннику i
вiйськовослужбовцю протидiє i бажау тим самим перешкодити
його законнiй дiяльностi по охоронi громадського пбрадку Якщо
ж винний не усвiдомлював, що вчинюу опiр працiвнику мiлiцiє,
народному дружиннику або вiйськовослужбовцю,
вiдповiдальнiсть за розглядуваний злочин вiдсутня.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371