Не-
обхідно активніше використовувати принципи народної
дидактики, залучати призабуті зразки із невичерпної
скарбниці мудрості.
Найдоречніше застосовувати подані матеріали на
уроках української мови як ігрові хвилинки,
хвилинки-веселинки, конкурси, різноманіт-
ні види диктантів, і, звичайно, хвилинки муд-
рих думок.
Пропонуємо деякі рекомендації щодо застосування
зразків фольклору.
П р й с л і в'я
Народні прислів'я та приказки вражають нас своєю
влучністю, лаконічною поетичною формою, багатством
змісту, високою концентрацією думки. Вони — своєрідна
скарбниця знань, специфічний народний дидактичний і
моральний кодекс, «коштовні перлини», за влучним
висловом Івана Франка. Це своєрідна енциклопедія на-
родного життя.
Учитель може використовувати прислів'я, приказки
не лише з виховною, а й з певною навчальною метою.
Проте кожне прислів'я повинно бути проаналізоване з
боку його змісту: що означає, про яких людей йдеться,
чого вчить тощо. Так, при вивченні теми «Правопис не
з різними частинами мови» (7 кл.) даємо учням д й к-
т а н т-з а в д« н н я: пояснити значення прислів'їв,
правопис слів з н е, розділові знаки,
13*
'95
Диктант-з авдання
Без труда нема плода. Взявся за гуж — не кажи, що
не дуж. Нехай — недобрий чоловік. Не той молодець,
що починає, а той, що кінчає. Не хитруй, не мудруй, а
добре працюй. Не відкладай на завтра те, що можна
зробити сьогодні. Поки не упріти, доги не уміти. За
невміння деруть реміння. На чужий труд ласий не будь.
Кожне прислів'я складають різні частини мови. Тому
при вивченні морфології учитель може впроваджувати
вибіркові диктанти. Спочатку читає прислів'я,
діти пояснюють його значення, потім виписують (або
вибирають) іменники (прикметники, числівники, зай-
менники, дієслова, прислівники, службові частини мо-
ви), визначають певні їх граматичні значення. Наприк-
лад, під час вивчення теми «Правопис прислівників»
(7 кл.) пропонуємо дітям гру «Впіймай прислівник»: із
названих прислів'їв треба «впіймати» — вибрати при-
слівники, записати їх, визначити, на які питання відпо-
відають, пояснити правопис.
Гра «Впіймай прислівник»
Хто навесні не хоче орати, той буде взимку голодний
спати.
Глибше орати — більше хліба мати.
Посієш вчасно — вродить рясно.
Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми До-
дому. '
Учися змолоду — на старість як знайдеш.
Не лінися рано вставати та замолоду більше знати.
Прислів'я — благодатний матеріал для вивчення
тем: «Лексика. Фразеологія» (6 кл.); «Просте речення»,
«Види присудків», «Тире між підметом і присудком»,
«Односкладні речення», «Узагальненоособові речення»,
«Безособові речення» (8 кл.); «Кома у складносурядно-
му, складнопідрядному реченнях», «Кома, двокрапка,
тире у безсполучниковому складному реченні» (9 кл.)
тощо.
Вибірковий диктант-з авдання
(9 кл.)
Записати речення у два стовпчики: у перший —
складносурядні, у другий — складнопідрядні, накресли-
ти схеми, підкреслити граматичні основи. Зразок:
Складносурядні речення
І. Учений іде, а неук слі-
дом спотикається^
2. Розумний розсудить, а
дурний осудить.
Складнопідрядні речення
1. Хто знання має, той і
мур ламає.
2. Книга вчить, як на сві-
ті жить.
3. Старе скаже на глум,
а ти бери на ум.
3. Чого навчився, того за
плечима не носить.
Можливі й безліч інших варіантів цікавих етапів
уроків із використанням прислів'їв та приказок — цих
немеркнучих народних перлин.
ПРИСЛІВ'Я
Дерево міцне корінням,
а людина — трудовим горінням
Роботящі руки гори вернуть.
Без діла сидіти — то можна одубіти.
Без діла слабіє сила.
Без труда нема плода.
Була б лише охота — наладиться кожна робота.
Взявся за гуж — не кажи, що не дуж.
Добрий початок — половина діла.
Зробиш сяк-так, а вийде ніяк.
Нехай — недобрий чоловік.
Кінець — ділу вінець.
Якщо добре працюватимеш, честь і славу матимеш.
Не той молодець, що починає, а той, що кінчає.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
Не хитруй^, не мудруй, а добре працюй.
Не відкладай на завтра, що сьогодні можеш зробити.
Чесне діло роби сміло.
197
Хто рано підводиться, за тим діло водиться.
Що посієш, те й пожнеш.
Поки не упріти, доти не уміти.
Як будеш чесно працювати, то прийде сама доля до хати.
Хто за свята питає, той штани латає.
За невміння деруть реміння.
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
Щоб добре жити, треба працю любити.
На чужий труд ласий не будь.
Яка п.шениця, така й паляниця
Сади густо — не буде пусто.
Хто літом працює до поту, зимою поїсть в охоту.
Хто літом спеки боїться, той зимою не має чим гріться.
Горох, капуста — хата не пуста.
Кукурудзу посієш до дощу — матимеш сало до борщу.
Пшениця колоситься — життя веселиться.
Весна —наші отець і мати: хто не посіє, не буде жати.
Землю поважай — вона дасть урожай.
Як мілко орати, краІЦе випрягати.
Глибше орати — більше хліба мати.
Як почав орати, то в сопілку не грати.
Хто навесні не хоче орати, той буде взимку голодний спати.
Повієш вчасно — вродить рясно.
Чорна нива білий хліб родить.
На добрій землі що не посієш, те і вродить.
Хто сіє, оре, не знає про горе.
Один урожай збирай, а про другий дбай.
Як будеш робити, так буде й родити.
Бджола мала, а й та працює.
Казав ячмінь: «Кинь мене в грязь, то будеш князь!».
Де цвіток, там і медок.
День у жнива рік годує.
Згайнуєш на жнивах хвилину — втратиш не одну зернину.
Не питає добрий жнець, чи широкий пагонець.
Який жнець, такий снопеиь.
Розпочалися жнива — закачуй рукава.
Сніп до снопа — буде копя.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68