б, би;
мети
причини
а, способу дії
модальні
або-або, ні-ні
— Послухайте сатиричні мініатюри-притчі. Чого во-
ни вчать нас? На які частини мови тут робиться наго-
лос? Які це сполучники?
Це так, але... Повір, але.. Забув, але.,
Завжди але, на добре чи на зле;
Рдзкоаює життя людини
На протилежні половини
Якби на носі в кожного росли гриби,
То за природу не вели б ми боротьби.
189
/ ріки чистими були б, якби
Був толк якийсь із тої боротьби.
XI. Підсумок.
— Що ми повторювали на сьогоднішньому уроці?
Діти підраховують очки, які вони отримали. Учи-
тель підводить підсумок на кращого знавця морфології,
виставляє оцінки (лише п'ятірки), вручає найактивні-
шим учням сувеніри.
XII. Домашнє завдання.
Переписати вірш Андрія Малишка, визначити всі
частини мови, вивчити напам'ять.
Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкю,
Буду я навчатись мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці.
В корневищі пружному ниви колоскової,
В леготі шовковому пісні колискової...
Г. К. ДМИТРЕНКО.
БІОЛОГІЯ,
ЛЕГЕНДИ, ПОВІР'Я
7 клас
Народознавство — одне з джерел активізації мисли-
тельної діяльності учнів на уроках біології. Зіставлення
наукових пояснень тих чи іших явищ і їх трактування у
фольклорі урізноманітнює урок не лише новою інформа-
цією, а й збагачує уяву, спонукає до аналізу, формує
уміння і навички самостійно робити відповідні узагаль-
нення і висновки.
Так, вивчаючи у 7 класі тему «Хвороботворні бакте-
рії», звертаємось до народних легенд. Для цього зазда-
легідь даємо завдання записати місцеві легенди, повір'я
до даної теми або знайти їх у фольклорних збірниках.
Безпосередньо на уроці ознайомлюємо учнів з науковим
190
поясненням причин захворювань, викликаних хворобо-
творними бактеріями. «Які ви знаєте хвороби людського
організму?» — таке запитання ставимо після цього пе-
ред ними. Відповідаючи на нього, учні називають корот-
козорість, гіпертонію, анемію і серед них ті, що викли-
каються хвороботворними бактеріями — чуму, дифте-
рію, холеру, туберкульоз, ангіну та інші. Далі з'ясовує-
мо шляхи проникнення їх в організм. При цьому відзна-
чаємо, що шкідливі бактерії можуть проникати із за-
брудненим повітрям через органи дихання і викликати
їх захворювання, наприклад, ангіну чи туберкульоз.
Інші види хвороб, такі, як, скажімо, дизентерія викли-
каються в результаті вживання немитих фруктів та
овочів, немитих рук, особливо після роботи з грунтом.
Різними хворобами також можна заразитися вживанням
молока від корови, хворої на туберкульоз, від котів, со-
бак та інших тварин або після обробітку їхньої шкіри.
Виконавши таку роботу, заслуховуємо і обговорює-
мо народні легенди про деякі захворювання. Ці повідом-
лення роблять кілька учнів, які в процесі підготовки до
уроку використали власні записи та рекомендовану літе-
ратуру. Ось стислий переказ змісту однієї з легенд про
чуму, який робить учень:
«Чума ходила по селах під виглядом дівчини-жебрачки, що
просила хліба і перетворювалась в чорного кота, пса чи курку.
Бідні співчували, допомагали хто чим міг, а багаті ставились до неї
по-іншому. Вони навмисне уникали зустрічі з нею. Хлопчик багатого
розповідав, що батько пішов у поле, щоб його чума не застала, а
мама в димарі сховалась. За це чума-дівчина умертвила і батька,
і матір. А коли вона у вигляді чорної кішки зустріла бідного, то
він забрав її додому і нагодував молоком, яке Чого жінка купила
у сусідки за гроші. Чума обійшла цю сім'ю і не завдала лиха. Всі
залишились здоровими. Потім кішка вибігла на двір і пішла до
сусідки, в якої жінка купила молока. Через деякий час багачка
була мертва і в руках тримала гроші, які взяла за молоко»'.
Ця легенда має не тільки пізнавальне, а й виховне
значення, адже учить доброти, милосердя і т. п.
Про те, що чума блукала і під виглядом чорної кур-
ки, учні дізнаються, прослухавши легенду «Чума в Тро-
янівці». В ній стверджується, що на чиєму подвір'ї чор-
на курка погребеться, там завтра усі слабі лежать
будуть, тобто ще більше захворіють. Дізнавшись про
причини поширення хвороби, селяни переловили вночі
всіх курей і потопили в броді далеко від села. Тоді хво-
роба пройшла, люди перестали вмирати, а місце, де був
брід, назвали Курячим 2.
19!
Інший учень розповість легенду «Болячка», в якій
оповідається про те, як люди, щоб не хворіти, покинули
село і пішли жити в ліс. Але один господар на імення
Юра повернувся через тиждень додому, щоб напекти
хліба, і тут йому довелось врятувати ловчого пса, на
якого напали сільські пси. Господар нагодував його і
перев'язав рани. З того часу люди перестали хворіти і
повернулись до рідних домівок, адже ловчий пес уже
не поширював цих хвороб 3.
Ознайомивши таким чином учнів з легендами, під-
водимо їх до висновку, що й у фольклорі певною мірою
підтверджується правильність наукових тверджень про
причини виникнення інфекційних захворювань. В дано-
му випадку ними стали хворі тварини, які передавали
здоровим живим організмам, як людям, так і тваринам,
ці хвороби, спустошуючи цілі людські поселення.
Під час вивчення систематики покритонасінних
(квіткових) рослин також використовуємо український
фольклор. Спочатку на основі будови квітки й плоду
з'ясовуєм характерні ознаки рослин відповідної родини,
а потім називаємо рослини. Наприклад, до родини бо-
бових учні відносять горох, квасолю, сою, буркун, ко-
нюшину і т.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68