126
127
Частина друга
Історія держави і І ____Середніх кіків
держака І право Іп та Африки____\_________
л
Розділ II
Халіф Омар (634-644 рр.) завершив політичне об'єднані а в VII-VIII століттях утворюється величезна імперія — . халіфат, центром якого був Дамаск.
Середньовічна феодальна державність існувала і в А<] ; родів Судану. Найзначнішими державами тут були Гана, Ма гай, міста-держави Хауса і Канем-Борну.
Гана — найбільш рання держава на території Судану, в ІІІ-ІУ століттях н.е. її столицею було місто Кумбі, або Г початку XIII століття Гана була завойована імперією Малі. ,|
Малі — держава народу мандінго. Спочатку була у вас) залежності від Гани, але згодом посідала панівне становиїиец ному Судані. Столицею було місто Ніані. Держава Малі ісі XVII століття.
Імперія Сонгай була утворена народом сонгаїв, який: редньому Нігеру. В УІІ-ХІУ століттях сонгаї були в зале Гани, потім — від Малі. У 1335 році держава сонгаїв занепа залежною від марокканців.
Міста-держави Хауса з'явилися наприкінці XI століттй* високо розвинені торговельно-ремісничі центри, які існ) чатку XIX століття.
Імперія Канем-Борну виникає у VIII столітті в Центральної* Вона була розташована навколо озера Чад. Проіснувала до 180(8
§ 2. Основні риси суспільно-економічі розвитку
С. пецифічні риси середньовічних країв
Африки не виключали феодального характеру їх економіч хоч відміни цих країн від європейських були досить серйс
Перше, на що слід звернути увагу, — це уповільнений і розвитку соціально-економічних процесів у середньовічних! Азії та Африки, що спричинялося як внутрішніми, так і зон" факторами. Так, наприклад, поступальний розвиток Китаю' рерваний монгольською навалою, в Індії таку ж роль зіграли! манські завоювання.
По-друге, повільний характер розвитку феодалізму визнач носно стійкою багатоукладністю азіатських і африканських <
Великий вплив на весь хід історичного розвитку сере; країн Азії та Африки мало поширення державної власності на|
Поєднання різних форм земельної власності знайшло свій відбиток V складній структурі східних і африканських суспільств. До скла-панівної верхівки, наприклад, тут незмінне входили безпосередні споживачі ренти-податку, представники військово-адміністративного державного апарату.
Слід також звернути увагу на низький рівень суспільного розподілу праці, тому міста тут не були рушійною силою прогресу. Ремісники знаходилися під жорстким контролем державного апарату, місто було пов'язане становими, кастовими обмеженнями.
Тут не існувало особливого міського права. Правовий статус міського населення не відрізнявся від правового статусу мешканців сільських.
Такі риси були притаманні суспільному ладу всіх держав Сходу та Африки, проте кожна з держав мала і свої характерні особливості.
У Китаї в ранньофеодальний період (ІІІ-УІІІ ст.) було помітне намагання держави вплинути на економічне життя країни. Спочатку створюються військові поселення, через певний час запроваджується система надільного землекористування. Указом імператора Сима Яня земля була оголошена державною власністю. Держава давала селянам земельні наділи двох видів: 70 му (му дорівнювало '/|6 га) на одну людину для власного користування і 60 му землі, весь врожай з якої передавався державі. В УІ-УІІ століттях надільна система встановлюється на усій території Китаю. Земельних володінь знаті і чиновництва реформа не зачіпала.
За часів правління династії Тан (618-900 рр.) земля опинилася в Руках сильних і багатих домів. Система надільного землекористування в VIII столітті скасовується. Ранньофеодальний період суспільно-економічного розвитку Китаю закінчується.
Об'єднання країни під владою династії Сун (960-1126 рр.) створило умови для економічного і культурного розвитку. Однак, до Китаю починають вторгатися кочівники. З 1280 року встановлюється ^ада монгольської династії Юань, що мало негативні наслідки.
Під натиском національно-визвольної боротьби монгольське
анування впало. До влади прийшла китайська династія Мін (1368-
^4 Рр.) Але в XVII столітті вторгаються маньчжури і встановлю-
ь свою династію Цин. Правила вона аж до революції 1911-1913
Р°КІВ. А в китайського народу з'явився ще один експлуататор — іно-
Земний капітал.
128
129
Частина друга
Історія держави і права"; ____Середніх віків
Станово-класовий поділ середньовічного Китаю був досить« ним.
Привілейовану верхівку «благородних» осіб складала свія духовна знать, військове та цивільне чиновництво. Права ної знаті розподілялися залежно від родовитості і фікс> лом або рангом: ван, гун, хоу, бо. Одяг, житло, умови життя < визначалося рангом. Далі йшли чиновники державного апар сади яких заміщалися за конкурсом особами, що мали вчені І за ними — стан шенші, володарі учених ступенів, які мали І ці посади. Це був основний прошарок панівної верхівки. Д»|( шенші належали як ті, хто склав екзамени і отримав учені так і ті, хто купив їх за гроші, а також родичі чиновників.
Був також прошарок багатих землевласників, купців,. які також мали привілеї.
Основну масу експлуатованого населення становило се За часів Тан воно входило до складу лянмінь (добрий на правлінні династії Мін більшість селян була включена до стану^
У ранньофеодальний період значна частина селянства ( ставлена держателями державних наділів. Такі селяни сі державні податки і відбували державні повинності. Окрему рію складали військові поселенці. Обезземелення і розор лян привели до появи особливої групи залежних селян — ( У період Тан вже були відомі різні розряди селян-орендарів:; орендарі, орендарі-переселенці, орендарі в маєтках і т.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166