Другий центр руху опору був створений генералом де Голлем в еміграції («Вільна Франція») — в Лондоні. Поступово відбувалося об'єднання національно-визвольних сил і розвиток їх організаційної структури.
339
Частина четверта
Історія дерзісаки і права _ Новітнього часу
Після об'єднання французького і лондонського центрів у травні 1943 року в Алжирі був створений єдиний Французький комітет національного визволення. У 1944 році він був перетворений на Тимчасовий уряд Французької республіки на чолі з де Голлем. Одночасно була сформована Консультативна асамблея, до якої увійшли представники всіх політичних партій і груп, що боролися за визволення Франції.
Влітку 1944 року правлячі кола США і Англії відкрили нарешті другий фронт. Англо-американські війська висадилися у Франції. У серпні 1944 року під керівництвом комуністичної партії спалахнуло повстання в Парижі. Столиця Франції була звільнена від гітлерівців ще до приходу американських і англійських військ. На кінець 1944 року Франція в основному була звільнена.
Тимчасовий уряд на чолі з де Голлем, до якого увійшли два комуністи, здійснював управління країною в перший період після звільнення — в 1944—1946 роках.
Боротьба за демократичну конституцію після закінчення Другої світової війни. Перед післявоєнною Францією постало безліч важливих проблем: економічних, соціальних, політичних. Однак центральним питанням внутрішньополітичного життя країни, навколо якого розгорнулася гостра боротьба, стало питання нового державного ладу, проблема нової конституції Франції.
Політичні партії по-різному уявляли собі перспективи розвитку державного ладу Франції, а в умовах багатопартійності це вело до появи значної кількості програм, розмежування політичних сил.
Наприкінці війни серед політичних партій відбулися зміни.
Найавторитетнішою, наймасовішою партією стала комуністична партія Франції. Навколо неї об'єдналися численні прогресивні організації країни: Асоціація колишніх партизанів, Спілка республіканської молоді, Спілка французьких жінок тощо.
Другою за своїм авторитетом була створена в 1944 році партія Народно-республіканського руху (МРП), яка відбивала інтереси монополістичного капіталу.
Буржуазні учасники руху Опору утворили в 1945 році Демократичну і соціалістичну спілку опору (ЮДСР).
Значно похитнулися позиції таких партій, як радикали і радикал-соціалісти.
Серйозних змін у соціальному складі зазнавала соціалістична партія, значну частину якої становила дрібна буржуазія.
Розвиток буржуазної держави \ в XX столітті \
Розділ І
На цьому партійному фоні і розгорнулася боротьба за майбутню конституцію Франції, в ході якої були сформульовані три основні програми:
1. Комуністи вважали необхідним створити демократичну парламентську республіку з суверенними Національними зборами. Другу палату вони хотіли скасувати, владу президента обмежити. Комуністи вважали необхідним дати в Конституції перелік основних прав і свобод людини і громадянина.
2. Генерал де Голль намагався побудувати президентську республіку, де буде сильний голова держави, авторитетний уряд.
3. Радикали пропонували відновити Конституцію 1875 року і Третю республіку.
Більшість політиків наполягала на необхідності прийняття нової Конституції. У серпні 1945 року Тимчасовий уряд Франції вирішив провести вибори до Установчих зборів і референдум. Виборці повинні були відповісти на два запитання: 1) хочете ви, щоб була прийнята нова конституція чи щоб залишились у силі конституційні закони 1875 року? 2) чи вважаєте ви, що проект конституції, прийнятий Установчими зборами, слід затвердити на референдумі? Більшість виборців 21 жовтня 1945 року дала позитивну відповідь на обидва запитання.
На виборах до Установчих зборів найбільшу кількість голосів зібрали комуністи (більше п'яти мільйонів), які увійшли до складу уряду на чолі з генералом де Голлем..Незабаром відбувся конфлікт між Установчими зборами і де Голлем, внаслідок чого він у січні 1946 року подав у відставку.
У квітні 1946 року проект конституції, побудований на'комуністичних засадах (однопалатний парламент, обмеження президентської влади тощо) був схвалений Установчими зборами, але на референдумі 5 травня 1946 року був відхилений більшістю французів, які сказали «Ні».
У червні 1946 року відбулися нові вибори до Установчих зборів. Другий проект був компромісним, він ураховував платформи різних політичних партій і на референдумі 13 жовтня 1946 року був затверджений.
Конституція 1946 року. Нова конституція, яка була вже п'ятнадцятою в історії Франції, проголошувала, що «всяка людська істота незалежно від раси, релігії і віросповідання має невід'ємні і священні права». Основний закон урочисто підтверджував «права і Свободи людини і громадянина, котрі освятила Декларація прав 1789 року».
340
341
Частина четверта
історія дерзісави і права Новітнього часу
У своїй преамбулі Конституція 1946 року проголошувала важливі «економічні, політичні і соціальні принципи». Жінкам гарантувалися у всіх галузях рівні права з чоловіками. Кожен повинен-працювати і мати право на одержання посади. Гарантувалося право на утворення профспілок і роботу в них, на страйк «в межах закону», на колективний договір. Нація гарантує всім, було сказано в Конституції, зокрема дітям, матерям і літнім трудівникам, «охорону здоров'я, матеріальне забезпечення, відпочинок і дозвілля». Організація «суспільної безкоштовної і світської освіти всіх ступенів» проголошувалась обов'язком держави.
За формою правління Франція була «світською, демократичною і соціальною» парламентською республікою.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166