Договори імперії з іноземними державами тепер не потребували згоди рейхстагу. Це ставало справою уряду.
У квітні 1933 року видається закон про злиття областей з імперією. В усі області президент призначав імперських намісників., на яких покладалося «завдання забезпечити виконання політичних директив рейхсканцлера». Відтепер ландтаги і обласні уряди ставали залежними від імперського намісника і виконували всі його розпорядження. На початку 1934 року представництва областей при імперії взагалі були скасовані, рейхсрат ліквідовано. Така ж доля спіткала і Найвищий державний суд імперії.
Від Веймарської системи залишився рейхстаг, але він докорінно змінився. Тридцятого червня 1934 року розпочалася «ніч довгих ножів» — розправа Гітлера з командною верхівкою штурмових загонів. Протягом трьох днів було знищено майже півтори тисячі штурмо-
358
Розвиток бурзісутної держави \ _________в XX столітті________\__________ РОЗДІЛ І
виків, серед яких були і депутати рейхстагу. З цього часу було введено правило: депутат рейхстагу втрачає свій мандат, якщо виходить з націонал-соціалістської партії. Наступника призначає фюрер націо-нал-соціалістської фракції рейхстагу.
Другого серпня 1934 року вмирає рей^спрезидент Гінденбург. У законі про верховного главу Німецької імперії від 1 серпня 1934 року було сказано: «Посада президента імперії об'єднується з посадою рейхсканцлера». В силу цього правомочності президента переходять «до вождя і рейхсканцлера Адольфа Гітлера». Система вищих органів влади Веймарської республіки була остаточно зруйнована, її змінив механізм нацистської диктатури.
Вища державна влада зосереджувалась в особі фюрера — Гітлера, який поєднував функції президента, рейхсканцлера, фюрера нацистської партії і верховного головнокомандувача. Посада фюрера була довічною, він сам «призначав свого наступника».
Фюрер очолював імперський уряд і імперську канцелярію. Разом з тим існувала Рада міністрів з питань оборони імперії, важливі питання вирішувалися на засіданнях Таємного кабінету і Колегії трьох уповноважених (завідуючий канцелярією нацистської партії, начальник імперської канцелярії, начальник штабу Верховного командування збройних сил). Усі ці органи мали законодавчі повноваження.
Зберігався рейхстаг, який фактично перетворився на партійний з'їзд. Його склад формувався особисто фюрером за списками, що були схвалені шляхом так званого «народного опиту».
Залишився старий розподіл на землі і провінції, однак землі втратили свій колишній статус членів федерації. Німеччину тепер розділили на тридцять дві партійні області на чолі з гауляйтерами, які були наділені всіма владними повноваженнями. У зв'язку з централізацією влади всі бургомістри міст стали призначатися міністром внутрішніх справ. Місцеве самоврядування було ліквідоване.
Нацисти створили сильний терористичний апарат. Ще 1920 року виникли озброєні нацистські загони — «служба порядку», що перетворилася у 1921 році на «штурмові загони» (СА). Пізніше з'явились охоронні загони (СС). У 1934 році Гітлер вивів СС із підпорядкування СА і зробив їх самостійною організацією. До складу СС входили ' загальні загони СС, що об'єднували верхівку нацистської партії, і спеціальні загони, створені для виконання особливих завдань фюрера, у тому числі підрозділи «мертва голова», що несли охорону концентраційних таборів. Особливе місце в системі репресивного апа-
359
Частила четверта
Історія дсрзісави І права ІІовіІпнього часу
Розвиток бурміуа'шої дермсаки 'у Х столітті^ \
Розділ
рату посідали таємна державна поліція — гестапо і спеціальна служба безпеки (СД). Зберігалася кримінальна поліція. У 1939 році було створене Головне управління імперської безпеки, підпорядковане Гіммле-ру, як рейхсфюреру СС.
Зазнала змін і судова система Німеччини. У кожному судовому окрузі, крім звичайних судів, були утворені особливі судові органи для розправи з політичними супротивниками. У 1934 році з'явився Народний трибунал з питань державної зради. В армії існували воєнно-польові суди.
Агресивні, плани встановлення світового панування вимагали зосередження всіх ресурсів країни. Досягнути цього було можливо лише через втручання нацистської держави в економіку.
У 1933 році була створена Генеральна рада Німецького господарства, що визначала основні напрямки розвитку економіки Німеччини. Законом від 27 лютого 1934 року були засновані господарські палати — загальноімперська і провінційні. Палати брали активну участь у сфері регулювання економічного життя і соціальних відносин. За допомогою господарських палат відбувався процес картелю- ; вання економіки.
Своєрідну політику провадили нацисти і щодо робітничого класу. Це була політика загального контролю. Робітничі профспілки були . розігнані. Замість них був створений «Німецький трудовий фронт», до якого перейшло все профспілкове майно. До цього Фронту увійшли і спілки підприємців. Роль посередника між підприємцями і робітниками відігравало нацистське міністерство праці.
У 1934 році було визначено порядок примусового набору робітничої сили, а у 1938 році була введена загальна трудова повинність.
Збройні сили. Підготовка до загарбницької війни, ідея створення III рейху і завоювання світового панування супроводжувалися побудовою надзвичайно сильної армії.
Нацисти невпинно готувалися до війни. Німеччина виходить з ' Ліги Націй, у 1935 році вводить загальну військову повинність для чоловіків з вісімнадцяти до сорока п'яти років. Спочатку термін військової служби був визначений Б один рік, потім — у два роки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166