Кон'юнктура змінюється пі дією різних факторів: обсягу виробництва, розміру товарни запасів, динаміки цін і грошових доходів, організації реклами торгівлі тощо. Рівновага — повний або частковий збіг попиту пропозиції. Між цими параметрами ринку існує тісна взаємозв'язок, для характеристики якого використовуються таї поняття, як "еластичність попиту", "еластичність пропозиції", "ції рівноваги". Крім того, взаємозв'язок між попитом, пропозицією ціною виявляється в законах попиту і пропозиції.
Закон попиту фіксує залежність попиту від ціни. Чим вий ціна, тим менше купують товарів. Це можна зобразити графічі (див, рис. 5), позначивши ціну літерою Р, кількість товарів, п купуються — літерою Р.
Як показує графік, більш високій ціні Р) відповідає менші попит <ЗІ, а більш низькій ціні Р2 відповідає більший попит Залежність попиту від ціни має складніший характер і може бу зображена графічно кривою попиту (рис. 6).
ОІ 02
Рис. 5
Рис. 6
64
Така крива відображає залежність попиту від ціни в загальному вигляді. Для сукупності товарів або окремого товар' ч-фактерні свої залежності, що відрізняються кривизною, нахилом кривої і т.п.
Закон попиту відображає лише одну сторону співвідношення попиту і пропозиції. Друга 'Сторона цього співвідношення відбивається законом пропозиції. Це можна зобразити графічно (див. рис. 7). Як рачимо, меншій піні РІ відповідає менша пропозиція СЬ, а більш високій ціні Р2 — біньша пропозиція. Лінія пропозиції пересікає вертикальну вісь цій у точці К. Із цього випливає, що товар вигідніше виробляти, кави дав перевищує витрати виробництва. Якщо ж ціна дорівнює витратам, зникають мотиви виробництва. Тому на ринку залежність ніж пропозицією і ціною має більш складний характер і зображається Ісривою (рис. 8).
Рис. 7
Ряс. і
Залежність між попитом, 'Пропозицією і ціною ноже бути •бражена в одній площині. При накладенні графіків №яшау і юпозиції криві пересічуться. Тому в цьому рам шва буде пиватися ціною рівноваги. За реальних ринкових, обставив шикає рух кривих попиту і пропозиції, їх переміщення можуть ~й зображені графічно (ДИБ. рис. 9).
65
РІ <3о
Рис. 9
Отже, можна дійти висновку, що зміна попиту і пропоз залежить від ншки нешкових чинників. Так, на попит вплива кількість покупців, зміна доходів, зміна смаків та перс очікування споживачів та ін.; на пропозицію — кількість прода зміни в технології і способах виробництва, ціни на ресурси та товари, податки і дотації, очікування продавців тощо, Таким чи криві попиту і пропозиції залежать від усієї сукупності факторів"
Слід також відзначити важливий вплив на формув ринкової ціни законів попиту, пропозиції та вартості. Ступінь з попиту залежно від ціни називається еластичністю попиту.
На формування ринкової ціни значно впливає і конкуренції. Конкуренція — це та сила, що вирівнює ринкові Завдяки її дії на ринку в кожний даний момент встановл
66
чг.'іі'Н-і Ць:^ на о.'.ікс<;:!>дн' юьарі; о/і.яіліч'0"! якосп- й їжі.,
;;•. уПсКИІЯ Н«]ІЯ,3 З ІІІНОК) І ".ОН'ТОПЮ урОІО аИСТУПаЮГЬ ГОЛОВНИМИ
§ 3.1'о.іь держави в у&швах формувянчя ринкових відносин.
Роздержавлення як основа переходу до рянку.
його сутність і засоби
І-
Проблема втручання держави в економіку має багаторічну історію. З моменту виникнення держави її найважливішими функціями були збереження та'зміцнення влади. Держава брала ка себе такі загальні економічні функції, як регламентація торгівлі, бушйшщтЕО нових міст, доріг, введення єдиного, грошового обігу та системи мита. Під час становлення та розвитку капіталізму роль держави а економіці значне поширюєтеся. Насамперед вона тіїдагус функцію первинного нагромадження капіталу, В цей період рияикають державні та змішані компанії для торгівлі. Держава стає власником арсеналів і верфів, лїдпрншстЬ добувної промисловості, створює горілчані, соляні, -тютюнові та інші монополії. Держава бере на себе функцію щодо збереження конкуренції, обмеження гряпливу іноземного капіталу, утримує пошту, транспортні засоби, регулюс частково відносини між працівниками та підприємцями.
З 30-х рр. XXі ст, зтруїзння держави а роз&тхж економіки роз'шфюггься. Деркачі розпочинає скстематичке регулювання ка мічяому рівні і стає одним з головних суб'єктів ОЇ діяльності вй5л*зшості країн,
Продуктивні силгі переростають вузькі, рамки монополістичне? згасност?, це призводить до одержавлення капіг^істи'зно: економіки. Держава перестає бути лише'елементом яздбудови і гіі.'регйоріоєгьс8 в елемент базтеу. Економічні функції йорікани значні) яоширюїсться і поглиблюються.
Однією з взжлпвчх функцій держави стає- функцій відтворчішіл суг-'пьоп) капіталу.' БОЇШ означає, що держава бере на ^со-з глобальне заадак'Ія розвитку^'скї економічної системи. Без з Р'-'чанкя держави А економіку е усіх сферах суспільного єілтчоргяіїя економіка капітаяЬ«у не Ім<юЬ С> «снузати. Цей факт «перше ',',-рсд науковців РІЛЗНЙЧІШ Дж. М. Кейнс.
У ц«:-і час їростас роль держави як підприсг-іші, інвестор:-!, •ір^іивчн • лскуг'.ця. кредитора та споживача. 3-І таких умов р-меус^гьсй о.цсрж&Елення процесу ^ілтворепнй робочої сили, З'К-Ік^ігі вирс5«ииг8а, НЗУКИ. фс<рм і методів організації лр^ці,
' 67
інформації тощо. Система державного втручання в господарську діяльність постійно вдосконалюється. Якию спочатку вонд включала в себе проведення надзвичайних антикризових заходів, тс потім ві заходи стали розроблятися для всіх фаз промисловогс циклу. ГОсдя другої світової війни виникли такі форми, яі ІфограмуванвяЕ і прогнозування економіки, розвиваються процесі економіки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56