.. пі-а:;1/ "І а прогнозу оо'гктпвн; економічні я зліла, формує
. ;;. систему наукова поглядів, гіпотез та концепцій.
: ;,>-,:.;м;ч!;а теорія як навчальна дисципліна взагалі має позитивний
• :-;-:;ер Вчений економіст, досліджунЧчи факти господарського
•.лггя, ко'с'І;-.тує стан економіки, формулює характерні риси,
• •>>:,<;ск їх природу та зміст, робить висновки про майбутнє її
Нормативна економічна теорія — це наука про раціональну '.-.оедінку людей і діяльність економічних інститутів. Вона 1.1>.-.тукана відповідати на запитання про те, що треба робити, що і'.чіі.нно бути, як слід діяти для досягнення бажаних кінцевих результатів. Ідо треба мати.
Економічна теорія як теоретична наука і навчальна .ії'сцнпліна містить позитивні висновки і узагальнення, але практика господарювання, особливо на рівні макроекономіки. потребує конкретних рекомендацій, нормативних вказівок про те, як
•.-імі'.ншіїтн дефіцит державного бюджету, рівень інфляції, як подолати кризу та ін.
Обидва ці напрямки застосування економічної теорії мають працювати ефективно і сприяти вивченню її предмета та формуванню у людини економічного мислення, ринкової економічної поведінки.
Економічне мислення у людини формується в процесі її діяльності як суб'єкта господарського життя і набуття знань про еч.ічомічні поняття, явища та закони. Економічне мислення — це процес відображення, відтворення свідомості людей, їх економічних відносин у формі уявлень, понять, теорій або засвоєння людьми іі.:бутих суспільством економічних знань, перероблення інформації. і зму ••.•кономічне мислення є двох типів: буденне та наукове.
аудечнв економічне мислення — це мислення людини на мил; її життєвого досвіду, практики виробництва та споживання Н'заріь. Таке мислення, як правило, має суб'єктивний, поверховий.
• лчобічниГІ характер і може супроводжуватися низькою : :-льта7нвністю. Таке мислення особливо недопустиме для к--;чвннків макроекономіки.
Наукове економічне мислення — це мислення людини, яка "•""Нузала набуті суспільством і економічною наукою знання та їх на професійному рівні з використанням понятійного. 5
категоріального апарату. Людина, яка має наукове мислення, пізнає всі ланки розвитку економіки, об'єктивно оцінює економічну дійсність та свідомо користується системою наукових економічних категорій, концепцій і законів.
Економічне мислення дозволяє суб'єктам економіки більш свідомо реалізовувати свої здібності, ціннісні орієнтири, ефективну
економічну поведінку.
Економічна поведінка — це певні вчинки суб'єкта економіки, його діяння стосовно навколишнього середовища, реакція на конкретні цілі, цінності та завдання. Економічна поведінка суб'єктів ринкової економіки має керуватися відкритими економічною наукою принципами обмеженості (рідкісності) ресурсів, необмеженості потреб, альтернативності та свободи
економічного вибору.
Розвиток економіки потребує ресурсів (матеріальних, людських, природних, інвестиційних), які мають властивість бути обмеженими, по-перше, природою або територією країни; по-друге, неможливістю їх відтворення; по-третє, зростанням кількості населення, виробництва товарів та послуг, необмеженим збільшенням різноманітності, кількості та рівнів потреб. Обмеженість ресурсів, постійна потреба в них для виробництва матеріальних благ та послуг зумовлюють необхідність вибору шляхів раціонального, результативного використання цих ресурсів, тобто досягнення ефективності. Економічна ефективність як мета діяльності потребує врахування зв'язку між кількістю рідкісних ресурсів, потрібних для виробництва (витрат), і отриманими результатами (випуском). Ефективність економічної діяльності має місце, коли витрати зменшуються або є незмінними при зростанні обсягу випуску потрібних матеріальних благ. Тому характерною рисою економічної поведінки всіх суб'єктів господарського життя є їх діяльність щодо ефективного використання рідкісних ресурсів
для задоволення потреб.
Обмеженість ресурсів гостро відчувається людиною та суспільством, бо економічні потреби постійно зростають. Економічна теорія вивчає потреби, які виступають рушійним мотивом діяльності людини щодо ліквідації нестатків у чомусь. Поняття потреби означає особливий психологічний стан людини, усвідомлення умов, необхідних для життя. Щоб жити, люди повинні виробляти матеріальні блага, обмінювати їх і задовольняти не тільки свої фізіологічні потреби (в їжі, одязі, житлі, відпочинку тощо), але й потреби, обумовлені їх становищем у даному соціальному оточенні (в освіті, культурі, спорті та ін.).
6
Потреби класифікуються на певні види залежно від критеріїв:
— за суб'єктом: індивідуальні, групові, колективні, суспільні;
— за об'єктом: матеріальні, духовні, культурні тощо;
— за сферою діяльності: у труді, відпочинку та ін.;
— за ступенем реалізації: абсолютні (зумовлені сучасним рівнем розвитку світової економіки), дійдні (які відповідають рівню розвитку економіки певної країни), платоспроможні (які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін);
— за значущістю: первинні (фізіологічні, потреби у безпеці та захищеності) і вторинні (інтелектуальні, соціальні).
Економічні потреби — це частина людських потреб, для задоволення яких необхідні виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ та послуг. Існування людини тісно пов'язано з задоволенням всіх потреб, але насамперед первинних, матеріальних (в їжі, воді, повітрі тощо).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56