Таким чином, товар — це кількісно-якісна цілісність, в якій закладено діалектичне протиріччя. Воно виявляється в процесі обміну. Кожний товар (якщо його розглядати з позицій маркетингу) має свій життєвий цикл, який складається з чотирьох етапів: 1) виведення товару на ринок; 2) зростання товару; 3) зрілість товару; 4) занепад товару. Як бачимо, ці етапи відображають ступінь значущості товару на момент здійснення його купівлі або продажу.
Категорія обміну має не менш важливе значення, ніж товар. Якщо товарний обмін не відбувається, немає сенсу і виробляти товари. Розрізняються обмін бартерний, коли товар обмінюється на товар, і обмін за допомогою грошей. Ще С. Бем-Баверк сформулював три суттєві правила обміну. По-перше, обмін повинен приносити користь (прибуток), тобто товар, одержаний в результаті обміну, повинен мати більшу корисність, ніж товар, що був обмінений; по-друге, кожен учасник обміну повинен намагатись одержати товар з найбільшим для себе прибутком; по-третє, краще здійснити обмін з меншим для себе прибутком, ніж зовсім не вступати у відносини обміну.
Гроші як категорія товарного виробництва зробили товарний обмін більш зручним, стабільним і зрозумілим економічним явищем. Однак винайдення грошей ускладнило товарні зв'язки, виявило їх суперечливість, поділило сферу товарних відносин на світ грошей і світ товарів. По суті, гроші є особливим товаром, який виконує роль загального еквівалента. Гроші мають багато властивостей, що характеризують їх як особливий товар. Це загальна стабільність, сталість до зносу, портативність, подільність, прийнятність, взаємозамінність, здат-
51
нктьло
і-
р„„ш„а„н;.
™ СУСПШЬІ( ос»
гранспор,.6е„ьшсть
грошей
цьому функції грошей трансформуються деяк -Д.ють або відмирають, натоміть з'явля^ІГя нові І я*3""""' ™ економічною наукою. «*к»Іься нові, мало вивчені
Первинною функцією грошей є вона притаманна грошам історично. Гроші, вимфюють вартість інших товарів. Категорія вартив товар, тшьки за умови дії даної функції грошей яка !" Дійсно виконується лише в тому разі якщо ' Ю шна. Кожен власник товару тіль^ТодумТуям товару, що має стати його власністю в^ резулС, об' іи фОШРВОГО грош,. Тому, щоб реально ця функцУ Гонуві'7 ™**Р?™ встановлювати масштаб цін. МасГтвб цін ~Тїїг' ; "°ТР "° грошового металу (золота або срібла) що встанови? К1лькість за національну грошову одиницю До серГдТни XX сТм ^Г" ^виокремлювався від ^посереднього^^^
н
(золото). Таким чш,ом, держави офіціГо ^ ^ф ксуГГнГ "^ масштаби цін. ч»'ксують національні
Слід відзначити, що передові
3.99,6кг золота на суму 32,4 МЛН.ДОЛ.США.
Виконуючи функцію засобу обігу, гроші сво,х власників; і чим швидше це відбувався грошового обігу езага^і. Функиию засобу "
и
Г10винні виконувати реально. Ця функція доповнює функцію міри вартості та розвиває функціональні можливості грошей. Коли гроші почали виконувати функцію засобу обігу, з'явилася можливість заміни металевих грошей на паперові. Останні стали простим знаком вартості. Можна сказати, що функція засобу обігу породила паперово-грошовий обіг. Але ця ж функція* зумовила подальший розвиток суперечностей товарного виробництва, які породжують (економічні кризи. При розвиненому ^оварному виробництві сутність грошей може бути визначена лише при поєднанні функцій Іміри вартості та засобу обігу. В сучасних умовах функцію засобу економісти визнають як найголовнішу.
Функція засобу платежу почала здійснюватись грошима у зв'язку з розвитком кредитних відносин. Безліч потреб у кредитуванні товарних відносин призвели до того, що продавець віддавав свій товар покупцеві з відстрочкою платежу. З'являється особливий вид грошового зобов'язання — вексель, який і виконує функцію засобу платежу. Пізніше банківські установи починають ркуповувати векселі, випускаючи банківські грошові зобов'язан-— банкноти. Це, по суті, кредитні гроші, що виконують функцію іасобу платежу. Якщо при отриманні кредиту реальні гроші не потрібні й їх замінює вексель, то при сплаті кредиту у визначений :трок необхідні реальні гроші. При цьому вони виконують роль Іасобу платежу. Аналогічна функція виконується грошима при зиплаті заробітної плати, при сплаті комунальних платежів, тодатків тощо.
Виконувати функцію засобу нагромадження повністю можуть лише повноцінні (золоті) гроші. Сутність цієї функції Іолягає в тому, що гроші випадають із сфери обігу і икористовуються для нагромадження. За сучасних умов дана функція виконується з допомогою особливих банківських уста-Іов — ощадних банків. У країнах, що не мають вільно Інвертованої твердої валюти, функцію засобу нагромадження иконують валюти найбільш розвинених країн: американський олар, фунт стерлінгів, німецька марка.
Найбільш високий рівень розвитку товарного обміну умовлює виконання грішми функції світових грошей. Ця функція иникла в процесі формування світових економічних відносин, її оже виконувати тільки повноцінний метал — золото. В іжнародних розрахунках країни, що не мають золотого запасу, Ікористовують грошові знаки іншої держави, які визнані езервними валютами (американський долар, німецька марка та ін.), загальні умовні міжнародні розрахункові одиниць Наприклад, до
'''
долара США прикріплені 40 країн, до-французького франка — І до євро— 10.
Логічним продовженням функцій, що виконуюті грошима, є їх так звані функціональні форми.
Грошові функціональні форми відображають фун грошей при найбільш розвинутому товарному виробництві. Суч ринкові умови є досить складними, що зумовлюється ступе зрілості грошової системи.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56