Для цього необхiдно здiйснити цiлий ком-
плекс заходiв: органiзацiйно-правових, органiзацiйно-управ-
лiнських, агротехнологiчних, матерiально-технiчних, змiцни-
ти економiку сiльськогосподарських пiдприумств, iстотно
пiдвищити рiвень професiоналiзму спецiалiстiв i керiвникiв.
4. Маркетинг як суспiльно-економiчна система - це су-
купнiсть методiв, способiв, засобiв, спрямованих на органiза-
цiю збуту (продажу) сiльськогосподарськоє продукцiє (продук-
тiв харчування) i сiльськогосподарськоє сировини з метою за-
доволення споживчого попиту та одержання прибутку. Мар-
кетинг являу собою наукову концепцiю та засновану на нiй
систему управлiння виробничою та збутовою дiяльнiстю пiд-
приумств АПК, що забезпечуу виявлення потреб споживачiв,
виробництво вiдповiдних цим потребам видiв сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє, просування товарiв до споживачiв та
одержання на цiй основi максимального прибутку.
Здiйснення маркетингу охоплюу собою наступнi складовi
частини: по-перше, дослiдження ринку; по-друге, сегменту-
вання та вiдбiр цiльових ринкiв; по-трету, розробка комплек-
су заходiв щодо вивчення товару, покупцiв, конкурентiв, рин-
ку, прогнозування наявного та наступного попиту, органiзацiє
виробництва та збуту товару, фiнансування своує дiяльностi;
по-четверте, реалiзацiя кожного iз зазначених заходiв.
Ефективне застосування маркетингу на пiдприумствах
АПК перебувау у безпосередньому звязку з досконалим ме-
неджментом, тобто управлiнням його дiяльнiстю. Таке управ-
лiння охоплюу собою органiзацiю керiвниками i спецiалiста-
ми АПК рацiональноє та якiсноє роботи спiвробiтникiв, цiле-
спрямований вплив менеджера на пiдлеглих йому працiвникiв
(персонал) в iнтересах успiшного вирiшення завдань, що по-
ставленi перед ними, та результативноє роботи пiдприумства.
iстотним компонентом маркетингу у попит. Попит - це
суспiльна або особиста потреба в матерiальних благах та по-
слугах, засобах виробництва та предметах вжитку, забезпе-
ченнi грошовими коштами. В процесi органiзацiє збуту (про-
дажу) сiльськогосподарськоє продукцiє мау значення форму-
вання попиту. Йому сприяу обiзнанiсть покупцiв про пожив-
нi якостi товару, про наявнiсть на ринку необхiдного
покупцевi товару, про потреби, якi цей товар задовольняу,
про наявнiсть у цього товару рис якостi, що задовольняють
потреби покупця; про якiсть задоволення потреб, опис спо-
Правовв регулювання виробничо-господарськоє дiяльностi СГП 371
живання якостей товару, про гарантiє захисту покупцiв, якщо
вони не будуть задоволенi якiсними властивостями товару.
Умовою застосування маркетингу треба розглядати спосо-
би iнформування потенцiйних споживачiв. З цiую метою про-
водиться вiдповiдна реклама цього виду товару через всi до-
ступнi єє засоби: виставки, ярмарки, аукцiони, плакати, фiль-
ми, рекламнi буклети, каталоги, рекламнi планшети та лис-
тiвки. Наведенi та iншi способи iнформацiє призначенi в
першу чергу для тих, хто приймау рiшення щодо придбання
товару. Заходи щодо формування попиту мають за мету забез-
печити ввезення на ринок товарiв ринковоє новизни, зокре-
ма, новi сорти сiльськогосподарських культур, новi породи
тварин, найсучаснiшi види сiльськогосподарськоє технiки
(комбайни, сiвалки), отрутохiмiкати та iн.
Результативнiсть маркетингу настау за умови стимулюван-
ня збуту (продажу) сiльськогосподарськоє продукцiє залежно
вiд призначення товарiв чи то для виробничого чи особистого
користування. Стимулювання полягау в заiнтересованостi по-
середникiв продавати товар з максимальною енергiую, роз-
ширювати коло його покупцiв, надавати цiновi знижки най-
бiльш необхiдним товарам. Стимулювання реалiзацiє продук-
цiє можливе внаслiдок рiзкого збiльшення оплати працi посе-
редникiв, якщо ними забезпечено збут (продаж) зумовленоє
кiлькостi товару.
Застосування заходiв, спрямованих на стимулювання
своучасного i вигiдного для виробника сiльськогосподарськоє
Продукцiє або ж сiльськогосподарськоє технiки повною мiрою
залежить вiд нього самого. Поряд iз звичайними факторами
забезпечення ефективного збуту (продажу) продукцiє iснують
чинники, якi виходять за межi внутрiшньогосподарськоє дi-
яльностi виробника. До цих чинникiв слiд вiднести врахуван-
ня виробником конкуренцiє як фактору, що функцiонуу по-
ряд з виробником конкретного виду товару. Цей чинник по-
лягау в тому, що на ринку товарiв - видiв продукцiє сiльсько-
го господарства або ж товарiв для цiує галузi народного
господарства у iншi виробники такого роду продукцiє. Саме
вони виступають на ринку конкурентами, тобто виникау фак-
тор конкуренцiє, який мау безпосереднiй вплив на маркетинг
усiх виробникiв.
За своєм суспiльно-економiчним змiстом конкуренцiя ста-
новить собою суперництво мiж товаровиробниками за кращi
372 Роздiл XVI
економiчно вигiднiшi умови виробництва i реалiзацiє продук-
цiє. Це суперництво полягау в дiяльностi, обумовленiй належ-
ною обiзнанiстю щодо попиту на ринку вiдповiдних товарiв
сiльськогосподарськоє продукцiє i товарiв для сiльськогоспо-
дарських виробникiв, з якiсними показниками i наявними
можливостями для задоволення потреб покупцiв, з цiновим
фактором, тривалiстю зберiгання i придатнiстю для спожи-
вання та iн.
Характеристику маркетингу як суспiльно-економiчного
явища та його науково-практичне обгрунтування доцiльно
доповнити наведенням оцiнок зарубiжних авторiв. Вiдомий
американський економiст Ф. Котлер визначау маркетинг як
людську дiяльнiсть, спрямовану на задоволення потреб за до-
помогою обмiну. А провiдний теоретик з проблем управлiння
Друкер про основну мету маркетингу висловився таким чи-
ном:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273