Сюди вiдноситься перш за все право влас-
ностi на землю, що обробляуться, i вiдповiднi iнститути: про
збiльшення земельних дiлянок, законодавство про землi, про
сiльськогосподарськi обуднання, лiсовi дiлянки, товариства з
освоуння земель, про полювання. Сюди ж вiн вiдносить зако-
нодавство про тваринництво i сiльськогосподарську продук-
цiю, соцiальне законодавство й законодавство, що регулюу
виробничi вiдносини всерединi селянськоє сiмє, законодав-
ство про сiльськогосподарськi кооперативи, приватнi акцiо-
нернi товариства у сiльському господарствi, обуднання сiль-
ськогосподарських виробникiв, рiзнi товариства, якi мають
економiчнi iнтереси у сiльському господарствi, в тому числi й
у галузi ринкових вiдносин щодо збуту сiльськогосподарськоє
продукцiє, страхування вiд стихiйного лиха, законодавство
про працю у сiльському господарствi, про органiзацiю управ-
лiння сiльським господарством".
До сiльськогосподарського законодавства Ж. Мегре вiдно-
сить також i вiдносини в галузi мелiорацiє земель, вилучення
земельних дiлянок для суспiльних потреб, про сiльськогоспо-
дарськi узуфрукти, спадщину сiльськогосподарськоє власнос-
тi, оподаткування.
Мекки. Ье гiгоii пiгає. - Рагii: Р.Ц.Р, 1976. - РР. 3-4.
Аграрне право зарубiжних краєн 655
Видiляючи аграрне право у самостiйну галузь, ряд фран-
цузьких юристiв пiдкреслюють видання в останнi роки вели-
ких сiльськогосподарських законодавчих актiв, якi мають са-
мостiйне значення, i суттуво виходять за межi колишнього аг-
рарного законодавства. Бiльше того, самостiйнiсть його у цiй
краєнi пiдкреслюуться створенням спецiального судового та
управлiнського апарату, який слiдкуу за виконанням сiльсь-
когосподарського законодавства.
У бiльшостi зарубiжних краєн аграрне законодавство ста-
новить окрему галузь законодавства. Воно включау аграрнi,
земельнi, лiсовi та воднi кодекси, роздiли цивiльного законо-
давства, що стосуються успадкування сiльськогосподарськоє
власностi.
В основi цих галузей у багатьох краєнах лежать аграрнi ко-
декси (Францiя, Мексика, Уругвай, Аргентина та iн.). Там, де
сiльськогосподарське законодавство не кодифiковано, iсну-
ють досить розвинутi форми iнкорпорацiє сiльськогосподар-
ського законодавства, наприклад, у США. У багатьох краєнах
видано обширнi спецiалiзованi сiльськогосподарськi закони
(ФРН, Францiя, Англiя, iталiя). Джерелами сiльськогоспо-
дарського права в системi континентального права у сiль-
ськогосподарськi закони, норми наднацiонального права на
основi пiдписаних урядами угод, норми звичаувого права,
корпоративнi та адмiнiстративнi норми, прийнятi синдиката-
ми виробникiв, державними i судовими органами з питань
сiльського господарства.
Аграрне законодавство ФРН будууться на основi розроб-
лених у 1955 р. плану Любке, потiм у 1971 р. - плану Ертеля
щодо реорганiзацiє структури сiльського господарства. Цен-
тральне мiсце в аграрному законодавствi ФРН займау аграр-
ний закон вiд 5 вересня 1955 р., який називався ще Великою
Хартiую "Маепа Спаiєа"i. Вiн створюу загальнi правовi рамки
для державного регулювання у сiльському господарствi. Ра-
нiше виданi закони про кредитування орендаторiв вiд 5 серп-
ня 1995 р.2, про сiльськогосподарську оренду вiд 25 червня
1 Вип(iе8ее8еi2Ь1а<. Теii 1. - Вошi, 1955. - 8. 565.
2 Там само. - 1951. - 8. 494.
6561
Роздiл XXIX
1952 р.i, про структуру ринку вiд 16 травня 1969 р.2, про збу-
товi фонди вiд 26 червня 1969 р.3, про регулювання сiльсько-
господарськоє заборгованостi вiд 26 червня 1957 р.4, детально
регулюють окремi положення в галузi сучасних аграрних вiд-
носин. Цi закони являють собою спецiальнi акти, присвяченi
питанням перебудови аграрних вiдносин в галузi реорганiзацiє
сiльськогосподарського виробництва i сiльськогосподарських
ринкових вiдносин.
Основу французького аграрного законодавства становлять
сiльськогосподарський, лiсовий та цивiльний кодекси, якi ре-
гулюють питання сiльськогосподарськоє власностi, оренди,
трудових вiдносин, кредитування та iн. Аграрне законодав-
ство Францiє зосереджуу свою увагу на регулюваннi питань
структури сiльськогосподарськоє власностi5, удосконалення
орендних вiдносин6, створеннi сiльськогосподарських спiлок
та органiв управлiння сiльським господарством7. При цьому
основнi напрями аграрноє полiтики Францiє, сформульованi у
Законi про сiльськогосподарську орiунтацiю вiд 4 липня
1980 р. i спрямованi у достроковому планi на розвиток еконо-
мiчного i демографiчного розвитку краєни i передбачау пiдви-
щення конкурентоздатностi сiльського господарства, його
вклад у розвиток економiки краєни, збiльшення його екс-
портноє власностi, закрiплення молодi в сiльському господар-
ствi, з метою стабiлiзацiє сiльськогосподарського населення,
полiпшення умов життя землевласникiв через стимулювання
розвитку сiмейних господарств, якi становлять основу сiльсь-
когосподарського виробництва.
iстотно впливау на iталiйське аграрне право i законодав-
ство проголошення i здiйснення з початку 60-х рокiв так зва-
них "зелених планiв" у нацiональному масштабi, а також пла-
нiв у цiй галузi, що виробляються в рамках тЕС. Це i мiжна-
цiональнi стандарти i цiни на сiльськогосподарську продук-
Випгiе58т5еi2Ь1аи. Теii 1. - Воєш, 1952. - 8. 343.
2 Там само. - 1969. - 8.423.
3 Там само. - 1969. - 8. 635.
4 Там само. - 1957. - 8. 861, 937.
5 iоигпає ойiсiаi гiе 1а КериЬiiвче Ргагваке. - Рат, 1960. - № 7.
6 Там само.-10.08.1957.
7 Там само.-04.12.1959,12.04.1970.
657
Аграрне право зарубiжних краєн
цiю, i рекомендацiє щодо органiзацiє i структури виробництва
та багато iншого, повязаного з обсягом виробництва та орга-
нiзацiую сiльськогосподарського ринку цих краєн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273