Вiн обуднуу планування та облiк, оперативний конт-
роль i аналiз, матерiальну заiнтересованiсть i вiдповiдальнiсть
за певну дiлянку роботи. Його впровадження забезпечуу орга-
нiзацiйно-господарську самостiйнiсть при виробництвi про-
дукцiє, пiдвищеннi єє якостi та зниженнi собiвартостi, розподi-
лi доходiв, використаннi внутрiшнiх резервiв виробництва,
порiвняннi затрат i результатiв виробництва, створеннi для
всiх госпрозрахункових ланок однакових економiчних умов.
4. Правове регулювання госпрозрахунку здiйснюуться вiд-
повiдно до спецiального Положення про внутрiшнiй госпо-
Правове регулювання виробничо-господарськоє дiяльностi СГП 353
дарський розрахунок, затвердженого загальними зборами i
членiв колективного сiльськогосподарського пiдприумства
(зборами його уповноважених), директором радгоспу або ке-
рiвником iншого сiльськогосподарського пiдприумства. Це
Положення за своєм змiстом належить до локальних правових
актiв.
Основою господарськоє дiяльностi структурних виробни-
чих пiдроздiлiв сiльськогосподарських пiдприумств у рiчнi
госпрозрахунковi виробничi завдання, якi розробляються од-
ночасно з рiчними поточними планами єх економiчного i со-
цiального розвитку. Правлiння колективних сiльськогоспо-
цiiрських пiдприумств або керiвники iнших сiльськогосподар-
ських пiдприумств на договiрних засадах забезпечують єх не-
обхiдними матерiально-технiчними засобами, закрiплюють за
ними земельнi дiлянки, трактори, iншу сiльськогосподарську
технiку, робочу i продуктивну худобу тощо.
Розрахунковi операцiє мiж учасниками внутрiшньогоспо-
дарських вiдносин рекомендууться здiйснювати за допомогою
розрахункових чекiв. Суть цих вiдносин полягау в тому, що
надання послуг одним госпрозрахунковим структурним ви-
робничим пiдроздiлом iншому, в тому числi передавання ви-
робленоє продукцiє та iнших матерiалiв з пiдроздiлу в пiдроз-
дiл або правлiнню колективного сiльськогосподарського пiд-
приумства здiйснюуться за допомогою розрахункових чекiв, в
яких зазначауться, кому, за що i на яку суму єх видано. Чеки
призначенi для оперативного облiку затрат на продукцiю i ви-
конання робiт. Не виключауться можливiсть застосування за-
мiсть внутрiшньогосподарських розрахункових чекiв розра-
хункових знакiв - своурiдних внутрiшньогосподарських гро-
шей. Останнi, як i чеки, використовують як засiб плати при
внутрiшньогосподарському обiгу матерiальних засобiв i кош-
тiв. Така практика забезпечуу формування у трудового колек-
тиву в цiлому i в кожного працiвника окремо почуття повно-
владного господаря колективного надбання.
Виробничi структурнi госпрозрахунковi пiдроздiли мають
змогу в межах пiдприумства самостiйно розпоряджатися не
тiльки засобами виробництва, а й одержуваною продукцiую.
В окремих випадках господарство може на договiрних засадах
передавати таким трудовим колективам право самостiйно
реалiзовувати вироблену ними продукцiю (роботи, послуги),
використовувати одержанi прибутки, у тому числi для оплати
12 В. Янчук
354
Роздiл XVI
працi, сплати податкiв i вiдрахувань до державного фонду со-
цiального страхування, а також вiдкривати рахунки в устано-
вах банкiв чи фiнансово-розрахункових центрах.
Впровадження внутрiшньогосподарського розрахунку пе-
редбачау матерiальне заохочення працiвникiв виробничих
пiдроздiлiв вiдповiдно до результатiв єхньоє працi. Одночасно
вони несуть матерiальну вiдповiдальнiсть за порушення тех-
нологiє та збiльшення собiвартостi продукцiє. Саме тому ши-
роке впровадження внутрiшньогосподарського розрахунку
сприяу значному пiднтцснню ефективностi аграрного вироб-
ництва та матерiальноє заiнтересованостi членiв пiдприумств,
учасникiв i працiвникiв акцiонерних товариств (пiдприумств)
у результатах своує працi.
Складниками повного госпрозрахунку сiльськогосподар-
ського пiдприумства у самоокупнiсть та самофiнансування.
Економiчнi закони вимагають, щоб виробничо-господарська
дiяльнiсть здiйснювалася на засадах не тiльки покриття затрат
власними доходами, а й одержання коштiв, необхiдних для
забезпечення розширеного вiдтворення цього пiдприумства.
Це необхiдна умова конструювання ринкових вiдносин, все-
бiчного застосування засад пiдприумництва, здiйснення ви-
робничо-господарськоє дiяльностi таким чином, щоб кожна
галузь була прибутковою i лише вiд цього залежала матерiаль-
на заiнтересованiсть працiвникiв1.
3. Правове регулювання дiяльностi пiдсобних
промислових пiдприумств i промислiв
1. Виробничо-господарська правосубуктнiсть сiльськогос-
подарських пiдприумств охоплюу також створення i дiяль- \
нiсть пiдсобних промислових виробництв (пiдприумств) i
промислiв як елемента єхньоє внутрiшньогосподарськоє пра-
восубуктностi. Створення цих господарських структур в пер-
шу чергу мало на метi одержання вiд такого товарного вироб-
ництва вiдповiдних доходiв (прибутку) для поповнення своєх
грошових надходжень. Функцiонування подiбних виробничих
Про формування внутрiшньогосподарського розрахунку за сучасних
умов див. статтю Рябчика О. А. у книзi "Пiдприумництво в аграрнiй сферi еконо-
мiки". - К" 1997. - С. 319 та iн.
Правове регулювання виробничо-господарськоє дiяльностi СГП 355
i пiдроздiлiв сприяу забезпеченню зайнятостi членiв КСГП,
i ВСГК, АСГТ особливо в перiоди вiльнi вiд основних сiльсь-
когосподарських робiт. А це в свою чергу дау можливiсть пра-
цюючим у цих пiдроздiлах селянам мати вiдповiдний заробi-
|iток i таким чином полiпшувати своу матерiальне становище.
i Як свiдчить досвiд у рядi пiдприумств створюються пiдсобнi
i промисловi виробництва у виглядi виробничих звязкiв мi-
ських промислових пiдприумств, якi створюють на селi своє
пiдроздiли (цехи) з використанням працi громадян, що пра-
цюють в сiльському господарствi, проживають на селi, забез-
I печенi житлом i мають можливiсть набути фах для роботи в
цих цехах i одержувати певну плату за свою роботу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273