При
цьому подiбне <реформування> зводилося переважно до чергово-
го адмiнiстративного пiдвищення цiн.

Згiдно з Декларацiую про державний суверенiтет Украєни та
Законом <Про економiчну самостiйнiсть Украєни> 3 грудня 1990
р. був прийнятий Закон Украєни <Про цiни i цiноутворення>,
який фактично започаткував основи самостiйноє украєнськоє цiно-
воє полiтики. За цим Законом у народному господарствi засто-
совуються вiльнi цiни i тарифи, державнi фiксованi та регульо-
ванi цiни i тарифи, створюються необхiднi економiчнi гарантiє
для виробникiв; цiни внутрiшнього ринку мають бути орiунто-
ванi на рiвень свiтового ринку. Однак втiлення цих правильних
у принципi положень проходило iз значними труднощами навiть
пiсля проголошення Украєною незалежностi. Невпинно розви-
валися iнфляцiйнi процеси в народному господарствi, неконт-
рольовано зростали цiни, падала платоспроможнiсть населення.
З метою подолання цих та iнших кризових явищ 23 грудня 1992
р. Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни було прийнято Постанову <Про
регулювання цiн> (iз змiнами вiд 3 червня 1993 р.). Одночасно
цiую самою постановою було затверджено Тимчасове положен-
ня про державне регулювання цiн i тарифiв. Вiдповiдно до зга-
даноє постанови встановлювалися граничнi розмiри пiдвищення
цiн i тарифiв на окремi види продукцiє, товарiв i послуг, що
мають важливе соцiальне значення (наприклад, енергоносiє,

58

лiкарськi засоби i вироби медичного призначення), визначалися
повноваження органiв державноє виконавчоє влади щодо вста-
новлення цiн i тарифiв на окремi види продукцiє, товарiв i по-
слуг. У додатках №1 i №2 до вищезгаданого Тимчасового поло-
ження визначено вiдповiдно перелiк продукцiє, товарiв i послуг,
на якi може запроваджуватися державне регулювання цiн i та-
рифiв, i перелiк продукцiє, товарiв i послуг, за якими пiдприум-
ства-виготовлювачi здiйснюють декларування змiни цiн i тарифiв.

iстотний вплив на формування розмiру цiн мало введення спе-
цiальних торговельних надбавок (нацiнок). Так, Постановою Ка-
бiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 28 червня 1993 р. <Про обмеження
торговельних i постачальницько-збутових надбавок (нацiнок)>
для всiх субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi незалежно вiд форм
власностi, що займаються торговельною i постачальницько-збу-
товою дiяльнiстю, встановлено граничний рiвень надбавки (на-
цiнки) реалiзацiє товару (продукцiє) кiнцевому споживачевi не-
залежно вiд кiлькостi його перепродажу в розмiрi 50 вiдсоткiв
цiни вiтчизняного виготовлювача. Вiдповiдно до Указу Прези-
дента Украєни вiд 3 листопада 1993 р. <Про заходи щодо стриму-
вання темпiв зростання цiн> цей граничний рiвень надбавки (на-
цiнки) пiдвищено на 55 вiдсоткiв, а єє розмiр у межах граничного
рiвня надано право визначити кожному продавцю з урахуван-
ням пятивiдсоткового граничного нормативу рентабельностi до
товарообороту. Цим самим Указом пiдприумствам i органiзацi-
ям усiх форм власностi дозволялося змiнювати оптовi цiни (та-
рифи) на продукцiю (товари, послуги), як правило, тiльки у разi
зростання витрат на виробництво, яке не залежить вiд єхньоє
господарськоє дiяльностi.

Полiтика цiноутворення перiоду 1991-1993 рр. була спрямо-
вана на поступовий перехiд вiд тотального державного регулю-
вання цiн до максимально вiльного цiноутворення. У цей перiод
вводилися граничнi (фiксованi) цiни, обмеження рiвня рента-
бельностi, розмiру торговельних i постачальницько-збутових
надбавок та обовязкове декларування цiн. Однак перелiченi та
iншi заходи щодо становлення системи цiноутворення не вiдзна-
чалися послiдовнiстю i стабiльнiстю, зберiгали практику держав-
них дотацiй на широкий перелiк товарiв i послуг, а вiдтак не
сприяли подоланню кризових явищ у краєнi.

21 жовтня 1994 р. Кабiнет Мiнiстрiв Украєни прийняв Поста-
нову <Про цiноутворення в умовах реформування економiки>,
яка фактично ознаменувала зародження нового етапу державноє
полiтики цiн. Постановою, зокрема, передбачено скоротити об-
сяги державного регулювання цiн i тарифiв, обмеживши єх тiльки

59

природними та окремими штучними монопольними утворення-
ми. Започатковане поетапне скорочення державних дотацiй на
паливо, енергоносiє, житлово-комунальнi послуги тощо. Все це
сприятиме наближенню роздрiбних цiн i тарифiв до реальноє
вартостi. У звязку з прийняттям зазначеноє Постанови значну
частину ранiше прийнятих нормативних актiв щодо формуван-
ня цiн було визнано такими, що втратили чиннiсть. В умовах
прискорення ринкових економiчнихреформ, приватизацiє дер-
жавноє власностi тривау процес вдосконалення механiзму цiно-
утворення, який мау бути адекватним змiсту здiйснюваних ре-
форм. Однак з певнiстю можна передбачити, що домiнуючими
будуть методи вiльного цiноутворення.

Отже, за чинним законодавством сторони в договорi купiвлi-
продажу, якi займаються пiдприумницькою дiяльнiстю, вправi
вiльно визначити цiну предмета угоди, а в передбачених зако-
ном випадках повиннi керуватися державними фiксованими чи
регульованими цiнами. Абсолютно вiльно визначають цiну гро-
мадяни, якi укладають разовi угоди купiвлi-продажу, наприклад,
на речових ринках.

Особливий порядок визначення цiн передбачений для зов-
нiшньоекономiчних угод. Субукти зовнiшньоекономiчноє дiяль-
ностi Украєни усiх форм власностi при здiйсненнi експортно-
iмпортних операцiй (у тому числi купiвлi-продажу) повиннi вра-
ховувати так званi iндикативнi цiни, якi встановлюються з ме-
тою збiльшення надходжень валютних коштiв, зменшення ва-
лютних витрат на закупiвлю товарiв за iмпортом, запобiгання
демпiнгу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209