б) майно, передане на виконання зобовязання пiсля закiн-
чення строку позовноє давностi у випадках, якщо таке виконан-
ня допускауться статтею 82 ЦК Украєни. Це пояснюуться тим,
що позовна давнiсть встановлена не для того, щоб звiльняти
боржникiв вiд виконання єх обовязкiв. У звязку з цим добро-
вiльне виконання зобовязання по закiнченнi строку позовноє
давностi у виконанням належного, i боржник не вправi вимага-
ти повернення виконаного.

Повернення майна потерпiлому не у удиною цивiльно-право-
вою санкцiую, що застосовууться до осiб, якi безпiдставно одер-
жали майно. Згiдно з статтею 470 ЦК Украєни передбачауться й
iнша цивiльно-правова санкцiя - стягнення безпiдставно прид-
баного майна в доход держави. В цiй же самiй статтi визначенi
ознаки дiй, що викликають застосування такоє санкцiє. До них
належать:

- дiє повиннi бути протиправними, що порушують iнтереси
держави й суспiльства;

- вчинення таких дiй повинно характеризуватися субуктив-
ним намiром порушити закон, тобто необхiдно встановити вину
особи у формi умислу;

- вони (дiє) не повиннi полягати у вчиненнi угод. У противно-
му випадку застосовуються правовi наслiдки недiйсностi угод,
передбаченi статтями 49, 50, 57 ЦК Украєни;

- вони (дiє) не повиннi пiдпадати пiд дiю норм адмiнiстратив-
ного i кримiнального законодавства, що передбачають конфiс-
кацiю безпiдставно придбаного майна.

Прикладом такоє дiє може служити присвоуння грошей, одер-
жаних вiд продажу знахiдки, власник якоє не знайдений; одер-
жання грошей як виграшу внаслiдок участi в азартнiй грi. За

372

позовом прокурора, фiнансових органiв, мiсцевих державних
адмiнiстрацiй безпiдставно придбанi суми в судовому порядку
стягуються в доход держави.

Особа, яка безпiдставно одержала майно внаслiдок незакон-
них, навмисних дiй, зобовязана також повернути або вiдшкоду-
вати всi доходи, що вона мала або повинна була мати з без-
пiдставно придбаного майна. Вона в даному випадку при-
рiвнюуться до незаконного недобросовiсного володiльця. Отже,
у власнiсть держави стягуються доходи або єхнiй грошовий ек-
вiвалент за весь час володiння безпiдставно придбаним майном.

Стягнення безпiдставно придбаного майна в доход держави як
цивiльно-правова санкцiя застосовууться до незаконних во-
лодiльцiв, якщо особа, за рахунок якоє придбано майно, або не-
вiдома, або за чинним законодавством втратила право вимагати
повернення належного єй майна.

373

Роздiл IV
Право iнтелектуальноє власностi

Глава 21

Цивiльно-правове регулювання вiдносин, повязаних
з творчою дiяльнiстю

1. Поняття творчоє дiяльностi та iнтелектуальноє власностi

Культура, науково-технiчний рiвень виробництва, ефек-
тивнiсть економiки, соцiально-економiчний прогрес в цiлому i
врештi-решт добробут суспiльства значною мiрою залежать вiд
рiвня й ефективностi творчоє дiяльностi в цьому суспiльствi.
Творча iнтелектуальна дiяльнiсть у однiую з рушiйних сил роз-
витку цивiлiзацiє. Людина за своую природою схильна до твор-
чостi, вона завжди в пошуку кращих умов життя, засобiв його
полiпшення, своує безпеки тощо. Проте в силу тих чи iнших
причин рiвень творчоє дiяльностi в рiзних краєнах неоднако-
вий. Вiн визначауться передусiм рiвнем усвiдомлення значення
цiує дiяльностi для розвитку суспiльства, створенням для неє
сприятливих умов та iншими факторами, якi тiую чи iншою
мiрою єй сприяють.

У сучасних умовах будь-який вид дiяльностi людини - вироб-
ництво, оборона, охорона здоровя тощо - без належного нау-
ково-технiчного забезпечення просто неможливий, як немож-
ливий соцiально-економiчний прогрес суспiльства взагалi без
духовного розвитку. Це тiсно взаумоповязанi i взаумозалежнi
процеси. Зрозумiло, що будь-який прогрес суспiльства немож-
ливий також без добре поставленоє системи освiти.

Краєни з високорозвиненою ринковою економiкою вiдзначаються
високим рiвнем розвитку освiти, науки i культури. Тут культуру
слiд розумiти в самому широкому значеннi цього слова - це рiвень
розвитку мистецтва i виробництва, виробничоє iнфраструктури i
матерiально-технiчного забезпечення побуту тощо. Саме цi факто-
ри зумовлюють i визначають рiвень цивiлiзацiє того чи iншого сус-
пiльства. Вони ж у результатами творчоє дiяльностi людини.

Творчiсть - це цiлеспрямована iнтелектуальна дiяльнiсть люди-
ни, результатом якоє у щось якiсно нове, що вiдрiзняуться непов-
торнiстю, оригiнальнiстю i суспiльно-iсторичною унiкальнiстю.

Творчiсть властива будь-якiй дiяльностi людини: технiчнiй, ху-
дожнiй, лiтературнiй, науковiй, виробничiй тощо.

374

За своую цiлеспрямованiстю творчiсть можна умовно подiлити
на два основних види: духовна творчiсть i науково-технiчна
творчiсть.

У статтi 5 Закону Украєни <Про авторське право i сумiжнi пра-
ва> вiд 23 грудня 1993 р. (далi в межах роздiлу - Закон про
авторське право) наведено перелiк творiв науки, лiтератури i
мистецтва, на якi поширюуться авторське право. Цей перелiк не
у вичерпним, i в проектi Закону Украєни про внесення змiн i
доповнень до Закону Украєни <Про авторськi i сумiжнi права>
вiн вже значно збiльшився. Варто зазначити, що поняття <ре-
зультати духовноє творчостi>, як i саме поняття <духовна
творчiсть>, у нашiй спецiальнiй лiтературi не вживалося. У саме
слово <духовна творчiсть> вкладали.лише релiгiйний змiст. З ча-
сом це слово набуло iншого значення i нинi духовнiсть слiд ро-
зумiти як вiдповiднiсть певного роду дiяльностi, поведiнки, а
головне єхнього змiсту, загальновизнаним людським цiнностям:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209